Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES

The International Foundation fo Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №83 (11 квітня – 24 квітня 2019 року)

ЦВК оголосила попередні результати повторного голосування на виборах Президента України. 23 квітня Центральна виборча комісія (ЦВК) оголосила, що вона обробила 100% протоколів про підсумки голосування, отриманих від окружних виборчих комісій (ОВК) в електронному вигляді.

Згідно з українським законодавством, перед тим як офіційно встановити результати виборів, ЦВК тепер має отримати оригінали протоколів ОВК про підсумки голосування, а також розглянути усі скарги на порушення виборчого законодавства. Офіційні результати виборів мають бути встановлені протягом десяти днів, тобто до 1 травня. З огляду на те, що до бюлетенів для повторного голосування було включено лише двох кандидатів (на противагу 39, які балотувалися у першому турі), очікується, що результати виборів будуть оприлюднені упродовж 5-7 днів або навіть і раніше, залежно від кількості та характеру скарг та звернень, поданих за результатами проведеного голосування, та від попередніх результатів виборів.

За інформацією ЦВК, явка виборців станом на 20:00 21 квітня становила 61.37%. Явка виборців на виборчих дільницях на території України становила 62,09%, в той час як на закордонних виборчих дільницях – 13,33%. Інформація про стан явки виборців була оприлюднена ЦВК на основі повідомлень усіх 199 ОВК всередині країни, а також 101 закордонної виборчої дільниці.

Згідно з попередніми даними, оприлюдненими ЦВК, Володимир Зеленський, якого висунула політична партія «Слуга народу» здобув 73,23% дійсних голосів виборців, в той час як чинний Президент України Петро Порошенко – лише 24,45%. Недійсними по Україні було визнано 2,31% бюлетенів.

Попередні результати ЦВК співпали з даними паралельного підрахунку голосів (ППГ), оприлюдненими Громадянською мережею ОПОРА 22 квітня. ППГ продемонстрував, що Зеленський здобув 73,2% голосів, в той час як Порошенко – 24,45%. Згідно з даними ОПОРИ, недійсними було визнано 2,5% бюлетенів. Похибка ППГ – 0,3 – 0,5%.

У своїй заяві після оголошення перших результатів екзит-полів Порошенко визнав свою поразку, але наголосив на тому, що він «піде з офісу, але не йде з політики». Зеленський подякував своїм прихильникам, та закликав інші пост-радянські держави до слідування прикладу України.

Голова Центральної виборчої комісії України (ЦВК) Тетяна Сліпачук під час прес-брифінгу у день чергових виборів Президента України, 21 квітня 2019 р. Фото: fb.com/UACEC/

Оцінка виборчого процесу міжнародними організаціями. За інформацією спостерігачів міжнародних організацій, другий тур президентських виборів 2019 року загалом відбувся без суттєвих порушень виборчого законодавства. Місія зі спостереження за виборами (МСВ) Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі у своїй Заяві про попередні висновки та результати наголосила на тому, що вибори Президента України 21 квітня 2019 року «були конкурентними та супроводжувались повагою до фундаментальних свобод.»

Спостерігачі ОБСЄ/БДІПЛ наголосили на тому, що «впорядкована передача влади повинна створити можливість для посилення демократичних інститутів та їх підзвітності, хоча виборчій кампанії обох турів бракувало справжньої дискусії з питань, що представляють суспільний інтерес.»

Що ж до безпосередньо дня виборів, то спостерігачі ОБСЄ/БДІПЛ оцінили його позитивно та відзначили помітний прогрес у процедурі підрахунку голосів та встановленні результатів голосування порівняно з першим туром. До таких висновків дійшли й інші міжнародні місії зі спостереження за виборами, зокрема місії Національного демократичного інститутуМіжнародного республіканського інститутуЄвропейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) та КАНАДЕМ.

Органи адміністрування виборів в Україні отримали схвальні відгки за те, що вони змогли на високому рівні організувати виборчий процес попри обмежені строки та побоювання щодо недостатньої кількості членів дільничних виборчих комісій. ЦВК та дільничні виборчі комісії гідно впоралися з цими викликами.

У своїх заявах спостерігачі відзначили окремі проблеми, пов’язані з адмініструванням списку виборців та виборцями, які приходили голосувати не на свої виборчі дільниці. Спостерігачі звернули увагу на одне з ключових питань, з якими Україна мала впоратися напередодні другого туру виборів – необхідністю повторного проходження процедури тимчасової зміни місця голосування для ВПО та інших мобільних всередині країни громадян. Обмежені строки призвели до черг у органах ведення ДРВ, відтак потенційні виборці могли так і не здійснити цю процедуру через її проблематичність. У більшості звітів спостерігачів міститься заклик до української влади прийняти законопроект № 6240, який дозволить унормувати проблемні питання голосування ВПО та інших мобільних всередині країни громадян.

Оцінка виборчого процесу українськими організаціями. У своїй заяві щодо попередніх результатів спостереження на виборах Президента України, Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала окремі випадки порушень, у тому числі видачу бюлетенів на підставі не передбачених законом документів, фотографування виборцями своїх виборчих бюлетенів (що може свідчити про підкуп виборців) та випадки порушення таємниці голосування.

Громадянська мережа ОПОРА констатувала конкурентний характер виборчого процесу і заявила, що процес голосування та період передвиборної агітації здебільшого відповідали базовим міжнародним стандартам  демократичних виборів.

Згідно з висновками Комітету виборців України (КВУ), загалом вибори було проведено у відповідності до вимог українського законодавства та міжнародних стандартів. За оцінкою КВУ, у порівнянні із першим туром виборів кількість порушень дещо зменшилася. Серед зафіксованих проблем: проведення агітації в день голосування, видача бюлетенів без належних документів, що посвідчують особу та розголошення таємниці голосування. Водночас, ці порушення не носили системного характеру та не були такими, що могли суттєво вплинути на результати волевиявлення громадян.

Національна поліція продовжує розслідувати випадки порушення виборчого законодавства. До поліції 21 квітня надійшло 1,245 заяв та повідомлень, пов’язаних з порушеннями виборчого процесу. За даними фактами розпочато 17 кримінальне провадження та складено 21 адміністративних протоколів. Про це повідомляє прес-служба МВС України. Найбільше порушень було зареєстровано у Дніпропетровській області, місті Києві та Донецькій області. Зазначені факти здебільшого пов’язані з незаконною агітацією та фотографуванням бюлетенів. Фотографування бюлетенів може бути ознакою порушення таємниці волевиявлення, підкупу виборців або організації так званих «виборчих каруселей». Поліція також отримала 11 скаргу, щодо фактів підкупу виборців. Попри те, що зазначені факти знаходяться у стадії перевірки/розслідування, робота поліції у день голосування отримала схвальні відгуки як від національних, так і від міжнародних спостерігачів.

За інформацією спостерігачів міжнародних організацій, перший тур президентських виборів 2019 року загалом відбувся без суттєвих порушень виборчого законодавства. Фото: IFES Україна / Валерія Ландар

ЦВК визначила дату проведення перших та додаткових місцевих виборів у 96 об’єднаних територіальних громадах. 20 квітня ЦВК розглянула звернення обласних державних адміністрацій та призначила перші та додаткові місцеві вибори в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). Вибори депутатів місцевих рад ОТГ та відповідних сільських, селищних, міських голів відбудуться у неділю, 30 червня 2018 року. Відповідно, виборчий процес розпочнеться 11 травня. Згідно з Постановою ЦВК № 846 у 66 новостворених ОТГ відбудуться перші місцеві вибори, в той час, як ще у 30 ОТГ відбудуться додаткові вибори, згідно з постановою ЦВК № 847.

Після впровадження правового режиму воєнного стану у десяти областях України наприкінці минулого року, ЦВК на своїх засіданнях, які відбулися 29 та 30 листопада фактично звернулася до територіальних виборчих комісій (ТВК) у цих десяти областях з роз’ясненнями, згідно з якими, починаючи з 1 грудня, комісії мали призупинити будь-яку підготовку до проведення місцевих виборів, призначених на 23 грудня. Призначення перших та додаткових місцевих виборів на 30 червня дозволить ОТГ у цих областях продовжити процес децентралізації.

У Верховній Раді розглядають можливість прийняття проекту Закону, який обмежить повноваження про президента України. 11 квітня заступниця голови Верховної Ради Оксана Сироїд, обрана за списками політичної партії «Самопоміч» оголосила, що вона розпочинає збір підписів під законопроектом про президента України. Сироїд зазначила, що раніше парламент вніс поправки до 72 законів, якими перевищено повноваження президента. За її словами, це стосується не тільки нинішнього президента, який переймав на себе функції парламенту, але й попередніх керівників держави. Сироїд закликає прийняти закон, яким би вдалося встановити «нормальний баланс влади» та «нормальний баланс стримування і противаг».

Можливість розпуску Верховної Ради та проведення позачергових парламентських виборів. Результати президентських виборів слугують поживним ґрунтом для різноманітних спекуляцій, з приводу можливої співпраці новообраного Президента з народними депутатами, з приводу реалізації його передвиборчої програми до проведення чергових виборів народних депутатів у жовтні 2019 року, а також з приводу можливого розпуску парламенту та проведення позачергових парламентських виборів улітку.

У своєму інтерв’ю РБК-Україна від 18 квітня, Володимир Зеленський визнав, що його команда думає над можливістю розпуску Верховної Ради наприкінці травня – на початку червня, після інаугурації. Але він визнав, що строки для розпуску парламенту, встановлені Конституцією, а саме не пізніше аніж за шість місяців до закінчення строку повноваження Верховної Ради – є доволі стислими.

Стаття 90 Конституції України наводить вичерпний перелік підстав, з яких Президент України має можливість достроково припинити повноваження Верховної Ради України. Зокрема, це може бути здійснено у випадку нездатності депутатського корпусу впродовж місяця сформувати парламентську коаліцію. На думку деяких політичних оглядачів, сам факт існування парламентської коаліції є сумнівним. У лютому 2016-го, після виходу фракцій «Батьківщини», «Самопомочі» та «Радикальної партії Олега Ляшка» припинила своє існування парламентська коаліція “Європейська Україна”. Однак вихід цих політичних сил не потягнув за собою жодних формальних наслідків, з огляду на те, що процедура утворення та припинення коаліції депутатських фракцій не є належним чином деталізованою в українському законодавстві, зокрема і у Регламенті Верховної Ради.

6 березня Окружний адміністративний суд міста Києва за результатами розгляду заяви, щодо законності перебування в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун на своїй посаді офіційно затребував від Верховної Ради підтвердити інформацію про наявність коаліції із зазначенням прізвищ, імен, по батькові народних депутатів, що входять до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді. У разі, якщо такого списку не буде надано або список підтвердить, що у коаліції менше 226 народних депутатів, суд може встановити факт відсутності коаліції та підтвердити факт її відсутності з того моменту, коли до її складу почало входити менш ніж 226 народних депутатів.

Окрім того, відкритим для тлумачення є також те, чи матиме це рішення зворотню дію, а відтак підстави для розпуску парламенту вже існують через місяць від дня припинення існування коаліції; чи рішення суду є чинним з дня його винесення, і народні депутати матимуть ще один місяць для створення нової коаліції. У першому випадку новий президент зможе розпустити Раду і призначити дострокові вибори. Деякі вітчизняні експерти також дискутують з приводу строків, впродовж яких новообраний Президент Зеленський може розпустити Раду.

Стаття 90 Конституції України говорить про те, що «повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України». Цей строк може обчислюватися з дати приведення депутатів до присяги у 2014 році – з 27 листопада 2014 року, відтак останній день їхніх повноважень – 27 листопада 2019 року. За таких умов, крайнім строком для розпуску парламенту є 27 травня 2019 року.

Існують також й інші інтерпретації, стосовно можливого призначення дострокових виборів. Так, зокрема, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, Павло Вовк обчислюєкінцевий строк для прийняття рішення про розпуск парламенту з дати першого засідання новообраного складу Верховної Ради, з огляду на те, що Конституцією передбачається, що повноваження попереднього складу парламенту припиняються під час першого засідання нового складу. Перше засідання Верховної Ради, обраної у жовтні 2019 року має відбутися не пізніше аніж 14 грудня 2019 року. Відтак, кінцевим строком для розпуску теперішнього складу парламенту, на його думку, є 14 червня 2019 року.

Такі оцінки є проблематичними з різних причин, оскільки вони базуються на невідомих датах – термін проведення першого засідання Ради не означає, що Рада не може збиратися раніше. Це створює стан юридичної невизначеності. 27 травня 2019 року видається більш логічною датою для обчислення кінцевого строку розпуску Верховної Ради.

Попри все, перспективи можливого розпуску Ради до 27 травня або пізніше в червні, залежно від судової інтерпретації та інших чинників, не слід ігнорувати, особливо з огляду на те, що між між лідерами фракцій політичних партій у Раді відбуваються обговорення щодо того яку виборчу систему слід використовувати на можливих позачергових парламентських виборах. Також видається достатньо ймовірним, що до позачергових парламентських виборів або й до чергових парламентських виборів, які мають відбутися восени, Верховна Рада може запровадити пропорційну систему із закритими списками з низьким виборчим бар’єром для політичних партій на рівні від одного до трьох відсотків.

Accessibility