Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES

The International Foundation fo Electoral Systems

IFES Україна Виборчий бюлетень №78 (31 січня – 13 лютого 2019 року)

Вибори Президента України 2019 року

8 лютого, Центральна виборча комісія (ЦВК) завершила процес реєстрації кандидатів на пост Президента України. Загалом, ЦВК зареєструвала 44 кандидати серед яких Андрій Садовий (Самопоміч), Євгеній Мураєв (Наші), Анатолій Гриценко (Громадянська позиція), Юрій Бойко (Опозиційна платформа «За життя»), Олег Ляшко (Радикальна партія Олега Ляшка), Юлія Тимошенко (Батьківщина), Руслан Кошулинський (Свобода), Володимир Зеленський (Слуга народу) та президент України Петро Порошенко, який балотується як самовисуванець.

Станом на час підготовки цього бюлетеня, ЦВК надала дозвіл на здійснення офіційного спостереження на президентських виборах 138 громадським організаціям.

11 лютого, ЦВК прийняло кілька рішень стосовно фінансування виборів. Так, згідно з Постановою № 284 Комісія збільшила адміністративні витрати на президентські вибори на 10 мільйонів гривень. Голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що внесення змін до кошторису пов’язано з рекордною кількістю зареєстрованих кандидатів на пост Президента. Вона нагадала, що у раніше затвердженому кошторисі було передбачено видатки із розрахунку 25 кандидатів на пост глави держави, тоді як фактично ЦВК зареєструвала 44 кандидати. Окрім того, Постановою № 285 Комісія затвердила Розподіл коштів Державного бюджету України,  виділених на підготовку та проведення чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року, та середніх норм видатків виборчих комісій.

12 лютого, ЦВК визначила перелік виборчих округів, у яких відбудуться президентські вибори. Так, через тимчасову окупацію окремих територій вибори не відбудуться на території Криму, у Донецькій області вибори Президента проводитимуться у 12 із 21 виборчого округу, а на території Луганської області – у 6 із 11 округів. Відтак в анексованому Криму та на окремих тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей не буде проводитися жодних організаційних заходів з підготовки та проведення виборів Президента України.

У рамках зусиль з перевірки достовірності заяв кандидатів на виборах, VoxCheck опублікував дослідження, під назвою «Брехня-2018», у якому проаналізував неправдиву інформацію та маніпулятивні твердження у виступах та заявах кандидатів на посаду Президента України та лідерів політичних сил. За інформацією авторів дослідження найчастіше неправду висловлювала лідерка Батьківщини Юлія Тимошенко, за нею – співголова Опозиційної платформи «За життя» Вадим Рабінович та лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Автори проекти проаналізували 1 962 заяви політиків на такі теми як фінансування армії, економічна ситуація, боротьба з корупцією, медична та освітня реформи, пенсії та субсидії.

Опитування громадської думки напередодні виборів Президента України

На початку лютого, Центр Разумкова, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) Центр соціальних та маркетологічних досліджень «Соціс» та соціологічна група «Рейтинг» оприлюднили результати актуальних опитувань громадської думки напередодні виборів Президента України.

За результатами спільного опитування проведеного Центром Разумкова, КМІС та Центром соціальних та маркетологічних досліджень «Соціс», на майбутніх президентських виборах українці найбільше готові підтримати коміка Володимира Зеленського, який виконував роль глави держави у популярному телешоу. Чинний президент України, Петро Порошенко на другому місці, а колишній прем’єр-міністр України, Юлія Тимошенко – на третьому.

Згідно з дослідженням, серед тих, хто візьме участь у голосуванні і вже визначився зі своїм вибором, Зеленський отримав би 23% підтримки. За Порошенка готові проголосувати 16,4%, а за Тимошенко – 15,7% респондентів. За кандидата партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрія Бойка мають намір віддати свій голос 9,3% опитаних, за лідера партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка — 8,1%, за лідера Радикальної партії Олега Ляшка — 6,7%. Дослідження проводилося наприкінці січня 2019 року. Вибірка опитування – 11 тис. респондентів, а статистична похибка дослідження: +/-0,9%

За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у січні 2019 року, лідерами президентського рейтингу є Зеленський, якого підтримують 19% тих, хто визначився та має намір голосувати, а також Тимошенко, яку підтримують 18,2% таких респондентів і Порошенко, за якого готові віддати свої голоси 15,1%. Опитування продемонструвало, що за останній місяць помітно зріс рейтинг Зеленського та Порошенка, в той час як невелике зменшення відбулося у рівні підтримки Тимошенко. Електоральні показники інших кандидатів не зазнали відчутних змін. Вибірка опитування – 6 тис. респондентів, а статистична похибка дослідження: +/-1,3%

Опитування, проведене силами Центру «Соціальний моніторинг», «Українського інституту соціальних досліджень ім. О.Яременка», компанії «Інфо Сапієнс» та Соціологічної групи «Рейтинг» також продемонструвало, що лідером президентського рейтингу є Зеленський, якого готові підтримати 21,9% тих, хто визначився з вибором та готовий взяти участь у голосуванні. Тимошенко підтримують 19,2% таких опитаних, Порошенка – 14,8%. Вибірка опитування – 10 тис. респондентів, а статистична похибка дослідження: +/-1%

Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував розглянути у першому читанні проект Закону України № 8270 щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства

6 лютого 2019 року, Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував розглянути у першому читанні проект Закону України № 8270 щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства. Комітет також рекомендував Верховній Раді розглянути проект Закону упродовж наступного пленарного тижня, за скороченою процедурою.

13 квітня Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України № 8270, який має на меті запровадження пропорційних, ефективних та превентивних санкцій за порушення виборчого законодавства. Законопроект було розроблено Громадянською мережею «ОПОРА» спільно з представниками громадянського суспільства, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією України, Генеральною прокуратурою України та Центральною виборчою комісією.

Законопроектом пропонується внесення таких змін до деяких законодавчих актів, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та відповідних законів про вибори, зокрема:

  • запровадження кримінальної відповідальності за так званий непрямий підкуп виборців. За чинним законодавством, вчинення цього порушення партією чи кандидатом має наслідком лише оголошення йому попередження;
  • запровадження кримінальної відповідальності за підробку, знищення та викрадення виборчої документації – не лише виборчих бюлетенів і протоколів, але й інших документів, у тому числі списків виборців, постанов, протоколів, актів виборчих комісій, заяв та подань членів виборчої комісії, суб’єктів виборчого процесу, інших документів, що приймаються (складаються) виборчими комісіями та/або подаються до виборчих комісій під час підготовки та проведення виборів;
  • встановлення кримінальної відповідальності членів виборчої комісії за невиконання своїх обов’язків;
  • накладення адміністративних штрафів за публічне розголошення виборцем результатів волевиявлення у приміщенні для голосування; приховування або знищення виборцем свого бюлетеня та обмеження права присутності на засіданнях виборчих комісій, перебування на заходах передвиборної агітації, виборчих дільницях під час голосування;
  • збільшення розмірів штрафів за порушення виборчого законодавства;
  • позбавлення членів виборчих комісій та інших посадових осіб, які вчинили злочини у сфері виборчого законодавства, права обіймати певні посади на строк до п’яти років (чинним законодавством передбачені обмеження на строк до трьох років, що дозволяє порушникам виборчого законодавства бути членами виборчих комісій під час наступного виборчого циклу);
  • звільнення особи від відповідальності за підкуп/непрямий підку виборців (крім організатора злочину), якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про вчинення злочину та  сприяла його розкриттю.

Проект Закону № 8270 – перший крок на шляху вирішення проблеми безкарності за порушення виборчого законодавства, а також вдосконалення наявної недосконалої системи санкцій за їх вчинення.

У травні 2017, IFES спільно з Громадянською мережею «ОПОРА» підготував аналітичний документ під назвою «Пріоритетні напрями реформування законодавства з питань виборів, референдумів і політичного фінансування». Впровадження пропорційних, ефективних, дієвих санкції за порушення виборчого законодавства є одним з пріоритетних напрямів виборчої реформи в Україні. Реанімаційний пакет реформ також вважає прийняття законопроекту 8270 одним з пріоритетних напрямів реформи виборчого законодавства. Попри усю важливість зміцнення системи санкцій і відповідальності за порушення виборчого законодавства, загальний успіх боротьби з фальсифікаціями на виборах та іншою неправомірною поведінкою значною мірою залежить від ефективної роботи поліції, слідчих, прокурорів і судів з виявлення, розслідування кримінальних та адміністративних правопорушень та притягнення до відповідальності винних осіб.

ОПОРА представила звіт за результатами моніторингу передвиборної агітації кандидатів на посаду Президента України у січні

Минулої осені Громадянська мережа ОПОРА відправила довготермінових спостерігачів в усі регіони України з метою моніторингу передвиборчої агітації кандидатів на посаду Президента України. 31 січня, ОПОРА, оприлюднила коротке резюме результатів спостереження у січні:

  • Протягом січня 2019 року активну агітаційну кампанію розгорнули 28 осіб, більшість з яких не були зареєстровані кандидатами на пост Президента під час проведення агітаційних заходів. Це суперечить вимогам Закону України «Про вибори Президента України», яким передбачається, що агітація може здійснюватися кандидатом лише після його офіційної реєстрації;
  • Інтенсивність передвиборчої агітації у січні зменшилася, у порівнянні з груднем 2018 року. Так, зменшилася кількість візитів кандидатів та потенційних кандидатів у Президенти у регіони України, а також кількість агітаційних наметів;
  • Лідерами за масштабами та інтенсивністю агітаційної діяльності в січні 2019 року були чинний Президент України Петро Порошенко та колишня прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко;
  • Як зареєстровані, так і незареєстровані кандидати активно використовували засоби зовнішньої реклами, зокрема білборди та сітілайти. Серед кандидатів, які найбільше використовували такі засоби передвиборчої агітації – Андрій Садовий, Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Юлія Тимошенко і Володимир Зеленський;
  • Більшість кандидатів проводили активну агітаційну кампанію у регіональних друкованих ЗМІ. Окрім того, у січні 2019 року 14 осіб масштабно використовували регіональні аудіовізуальні ЗМІ в агітаційних цілях;
  • У січні 2019 року спостерігачі ОПОРИ направили 239 звернень та заяв до територіальних підрозділів Національної поліції України. Абсолютна більшість з них стосувалася розповсюдження друкованих матеріалів без відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, відповідальних за випуск осіб та замовника відповідних матеріалів.

Комітет виборців України представив результати спостереження за виборчою кампанією у січні

6 січня, Комітет виборців України представив звіт за результатами довгострокового спостереження за підготовкою до чергових виборів Президента України у грудні 2018 року – січні 2019 року. Серед основних висновків та рекомендацій такі:

  • Попри низку технічних недоліків та застарілих норм, чинний Закон «Про вибори Президента України» в цілому дозволяє організувати виборчий процес належним чином та провести вибори у відповідності до міжнародних стандартів;
  • Одним з ризиків для здійснення адміністрування виборів належним чином є значна кількість членів окружних та дільничних виборчих комісій, зумовлена великою кількістю кандидатів на посаду Президента України;
  • КВУ закликає кандидатів відмовитися від агітації в шкільних та дошкільних закладах, а також не розміщувати фото дітей у агітаційних матеріалах та в офіційних видання партій;
  • КВУ звертає увагу на аномально велику кількість організацій, які отримали дозволи на спостереження за виборами. За інформацією організації, більшість зареєстрованих організацій не мають досвіду спостереження, а частина з них (десятки організацій) були зареєстровані лише незадовго до виборів. Деякі організації є такими, що пов’язані із певними політиками, що підіймає питання про спроможність таких організацій забезпечити справді незалежний та об’єктивний моніторинг.

Повний текст звіту доступний за посиланням.

Група послів країн «Великої сімки» назвала виборчу реформу одним з пріоритетних напрямків реформ в Україні

29 січня, група послів країн «Великої сімки» визначила ключові реформи, на які буде спрямована її підтримка протягом головування Франції у G7. Серед пріоритетних напрямів роботи на 2019 посли, зокрема, наголосили на необхідності «посилення незалежності та повноважень Центральної виборчої комісії задля забезпечення проведення  чесних президентських та парламентських виборів у відповідності до стандартів ОБСЄ/БДІПЛ». Вони також закликали зацікавлені сторони «ухвалити реформи виборчого законодавства, спрямовані на посилення доброчесності та інклюзивності, в перспективі проведення парламентських та місцевих виборів (2019-2020), у відповідності до визнаних міжнародних стандартів».

Водночас, у своїй заяві, посли країн «Великої сімки» також відзначили поступ у реформуванні, здійснений починаючи з 2015 р., та заявили, що докладатимуть й надалі зусиль для подальшого просування цих реформ.

НАЗК призупинило перерахування державних коштів політичній партії «Опозиційний блок»

1 лютого, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прийняло рішення про призупинення перерахування коштів державного бюджету на фінансування політичної партії «Опозиційний блок» у І кварталі 2019 року. Таке рішення було прийнято НАЗК після надходження офіційних звернень представників політичної партії «Опозиційний блок» щодо здійснення перерахування коштів державного фінансування та утримання від такого перерахування, а також Ухвали Окружного адміністративного суду Києва стосовно заборони суб’єктам державної реєстрації здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів політичної партії.

Законність рішення НАЗК викликає неабиякі сумніви, з огляду на те, що Законом «Про політичні партії в Україні» передбачено вичерпний перелік підстав для призупинення та припинення державного фінансування політичних партій, і у рішенні інституції не згадується жодної з них. НАЗК отримало суперечливі відомості від представників «Опозиційного блоку», однак саме Агентство зобов’язане визначити особу, уповноважену статутом представляти політичну партію і у своїх рішеннях керуватися саме цією інформацією.

У листопаді 2018-го року, всередині партії «Опозиційний блок» відбувся розкол – фракція «Опозиційного блоку» у Верховній Раді прийняла рішення виключити зі своїх лав співголову фракції Юрія Бойка та народного депутата Сергія Льовочкіна, після того як Бойко оголосив про створення Опозиційної платформи «За життя» з іншим народним депутатом від «Опозиційного блоку» Вадимом Рабіновичем. Платформа підтримала висунення Бойка кандидатом на пост Президента України на майбутніх виборах.

Відповідно до рішення НАЗК, сума коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії «Опозиційний блок» у І кварталі 2019 року, становить 15 489 725 грн. Всього на фінансування статутної діяльності політичної партії «Опозиційний блок» у 2019 році передбачено 61 959 000 гривень.

IFES оприлюднив висновок щодо Методології визначення розміру внеску на підтримку політичної партії

23 січня 2019 році на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) було оприлюднено Методологію визначення розміру (суми) внеску на підтримку політичної партії у формі робіт, товарів та послуг (далі – Методологія), затверджену рішенням НАЗК від 16 листопада 2018 року.

Затвердження цієї Методології могло би стати позитивним кроком на шляху успішної імплементації реформи політичного фінансування, дозволивши НАЗК проконтролювати дотримання партіями обмежень щодо граничного розміру і джерел внесків на підтримку партій, здійснених у натуральній формі. Однак документ, затверджений НАЗК, може, навпаки, ускладнити звітування політичними партіями, проте не дозволить підвищити загальний рівень прозорості. Ухвалена Методологія потребує значних змін, аби привести її у відповідність до українського законодавства й міжнародних стандартів.

31 січня IFES підготував висновок щодо Методології. Повний текст висновку доступний за посиланням.

Хоча IFES оприлюднив висновок на останній проект Методології ще 18 травня 2018 року і неодноразово озвучував викладені там рекомендації під час публічних обговорень Методології, наведений нижче аналіз свідчить, що ці рекомендації значною мірою було проігноровано.

Низка положень Методології потребує подальшого доопрацювання:

  1. Надто формалізований і вимогливий підхід до оцінювання внесків у формі робіт, товарів і послуг.
  2. У Методології варто прямо передбачити, що оцінці та відображенню у Звіті мають підлягати лише ті внески, про які політичній партії було відомо.
  3. У Методології (на відміну від її попереднього варіанту) відсутнє пояснення, яким чином політичні партії повинні вираховувати розмір внеску в натуральній формі.
  4. Доцільно передбачити, що у разі виникнення проблемних питань, пов’язаних із оцінюванням внесків у формі робіт, товарів і послуг, політичні партії мають право надсилати запити до НАЗК та отримувати відповідні роз’яснення.
  5. Після ухвалення Методології необхідно внести зміни до інших підзаконних актів НАЗК, які визначатимуть порядок дій партії у випадку перевищення донором обмежень щодо розміру внеску або здійснення внеску особою, яка не має на це права.

Складна процедура оцінки внесків може бути обтяжливою для партій і їхніх місцевих організацій, тоді як будь-які помилки у фінансових звітах партій можуть бути підставою для притягнення винних осіб до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності. Такий підхід може призводити до вибіркового та/або упередженого застосування санкцій за порушення законодавства у сфері політичних фінансів. Цей ризик особливо посилюється тим, що в багатьох вітчизняних експертів існують серйозні сумніви у незалежності та спроможності НАЗК ефективно здійснювати покладені на нього функції у сфері запобігання корупції, у тому числі політичній корупції.

Запровадження дієвого й ефективного механізму оцінювання внесків у натуральній формі потребує внесення до Методології ґрунтовних змін, які привели би її у відповідність  до українського законодавства і міжнародних стандартів та зменшили би ризики зловживань і вибіркового правозастосування з боку НАЗК. IFES наголошує, що роботу над внесенням змін до Методології НАЗК має здійснювати з залученням усіх зацікавлених сторін, в тому числі органів державної влади, громадських і міжнародних організацій та політичних партій.

Верховний суд відхилив апеляцію Анатолія Гриценка на рішення щодо позову до ЦВК стосовно доступу до Державного реєстру виборців

8 лютого, Касаційний адміністративний суд Верховного суду відмовив у задоволенні апеляції кандидата у президенти Анатолія Гриценка на рішення суду першої інстанції, який відхилив його позов до ЦВК про доступ до реєстру виборців. Суд першої інстанції визнав законною практику перегляду електронної копії бази даних Державного реєстру виборців на вимогу кандидата у приміщенні ЦВК.

Наприкінці січня, Гриценко заявив про незаконність нової практики ЦВК, передбаченої нормами Постанови ЦВК № 170 від 25 жовтня 2018 року, згідно з якою перегляд електронної копії бази даних Реєстру здійснюється представником фракції, кандидатом у приміщенні Комісії у робочий час. 31 січня він подав позов до адміністративного суду, у якому оскаржив процедуру надання ЦВК парламентським фракціям та кандидатам на посаду Президента України доступу до електронної копії бази даних Реєстру виборців.

На думку Гриценка, Комісія порушила вимоги частини 9 статті 31 Закону України «Про вибори Президента України», згідно з якою не пізніш як через двадцять днів з дня початку виборчого процесу ЦВК передає за відповідним зверненням засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям, а кандидатам на пост Президента України – за їх зверненням невідкладно після їх реєстрації Комісію.

4 лютого, адміністративний суд – як суд першої інстанції – розглянув і не задовольнив позов Гриценка.

Статтею 24 Закону України «Про Державний реєстр виборців» передбачена можливість політичних партій, які мають парламентську фракцію отримати електронну копію бази даних Реєстру за 60 днів до виборів Президента України. Розпорядник Реєстру забезпечує захист електронних копій бази даних Реєстру від несанкціонованого використання. Не пізніш як через два місяці після отримання копії бази даних Реєстру політична партія зобов’язана повернути її розпоряднику Реєстру.

Положення, оскаржувані Гриценком можуть бути розглянуті як такі, що суперечать вимогам Закону «Про Державний реєстр виборців», з огляду на те, що ними встановлюються обмежені, не передбачені Законом, а процедура аж ніяк не відповідає меті «здійснення публічного контролю» за веденням Державного реєстру виборців, передбаченій статтею 24 Закону «Про Державний реєстр виборців». Водночас, більш складна процедура, прийнята ЦВК у жовтні 2018 року є логічною, з огляду на вимоги Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, передбачені у її Наказі № 141 від 20 липня 2007 року, зі змінами внесеними у 2015 році.

ЦВК оновило процедури, з тим, щоб вони відповідали вимогам, передбаченим у Наказі. У Наказі чітко вказується на те, що ключові документи (такі, що мають чутливу або секретну інформацію) можуть використовуватися лише на комп’ютерах з криптографічними та захисними характеристиками, призначеними для перегляду таких документів. Відтак бази даних Реєстру виборців можуть переглядатися тільки на спеціально обладнаних комп’ютерах в будівлі ЦВК. Президентські вибори 2019 року є першими загальнонаціональними виборами після внесення таких змін до процедури ознайомлення з базами даних Реєстру виборців.

Росіянам заборонили здійснювати спостереження на виборах в Україні

У своєму дописі на офіційній сторінці у мережі Facebook Міністерство закордонних справ (МЗС) Російської Федерації повідомило про те, що Росія утримається від відправлення офіційних спостерігачів на вибори Президента України, які відбудуться 31 березня 2019 року, з огляду на останні заяви Міністерства закордонних справ України та прийняття Верховною Радою України проекту Закону України № 9524, яким передбачається заборона громадянам Російської Федерації бути офіційними спостерігачами на усіх майбутніх виборах в Україні.

Як зазначила речниця МЗС РФ «завдано значної шкоди іміджу БДІПЛ, яке позиціює себе як охоронців «золотого стандарту» принципів електорального моніторингу. Київська влада, по суті, «витерла ноги» об ці стандарти, продемонструвавши в черговий раз цілковите нехтування нормами міжнародного права і власними зобов’язаннями. Росія, виходячи з міркувань безпеки представників у спостережній місії БДІПЛ, прийняла рішення утриматися від їх направлення до України».

7 лютого, Інгібйорг Сольрун Гісладоттір, Директорка Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, у своєму листі до Міністра закордонних справ України, висловила свій жаль через неможливість участі російських громадян у місії БДІПЛ зі спостереження за виборами Президента України. Вона заявила, що «рішення відмовити в акредитації громадянам однієї держави безпрецедентне і суперечить зобов’язанням членів ОБСЄ запрошувати спостерігачів з будь-яких інших країн-учасниць ОБСЄ, які можуть висловити бажання спостерігати за перебігом виборів тою мірою, якою це дозволено законом». За її словами, спостерігачі, які беруть участь в місіях з контролю за виборами, представляють не свої країни, а всю ОБСЄ. Вони зобов’язані дотримуватися методології БДІПЛ зі спостереження за виборами і пов’язані суворим кодексом поведінки, зокрема, повинні залишатися неупередженими і жодним чином не втручатися у виборчий процес.

Пізніше у БДІПЛ підтвердили те, що вони прибрали двох громадян РФ зі списку осіб, уповноважених на здійснення спостереження направленого до ЦВК.

8 лютого, міністр закордонних справ Словаччини і голова ОБСЄ у своїй телефонній розмові зі своїм українським колегою висловив жаль із приводу ухваленого в Україні закону, що забороняє участь спостерігачів від РФ на українських виборах та закликав представників української влади «шукати всі можливі рішення», які б дали змогу акредитувати всіх спостерігачів БДІПЛ на виборах.

Проектом Закону України № 9524, прийнятим 7 лютого, передбачено внесення змін до усіх виборчих законів України щодо заборони громадянам Росії бути спостерігачами на виборах в Україні. Це також негативно зобразилося на діяльності Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO), котрі раніше заявили про свої наміри включити до складу спостережної місії представників російської неурядової організації Голос. Водночас, Закон жодним чином не стосується 37 громадян Росії, котрі наразі працюють у Спеціальній моніторинговій місії, котра займається питаннями збройного конфлікту на Сході України та діяльність якої зосереджена на те, щоб « неупереджено і об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту».

Громадський рух ЧЕСНО закликав кандидатів у Президенти України регулярно оприлюднювати інформацію про внески до їхніх виборчих фондів

Закон «Про вибори Президента України» передбачає, що розпорядник накопичувального рахунку виборчого фонду кандидата пост Президента України зобов’язаний подати до Центральної виборчої комісії (ЦВК) і Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) проміжний фінансовий звіт про надходження і використання коштів виборчого фонду не пізніше, ніж за п’ять днів до дня голосування. Однак оскільки такі звіти буде оприлюднено надто пізно, виборці не матимуть змоги вчасно ознайомитися із цією інформацією, а отже їм буде важко зробити зважений і поінформований вибір під час голосування.

11 лютого рух ЧЕСНО закликав усіх кандидатів щотижня оприлюднювати на власних веб-сайтах та/чи сторінках соціальних мереж інформацію про обсяги та джерела всіх внесків на рахунки своїх виборчих фондів, не чекаючи встановлених законодавством термінів.

Міжнародні документи, що встановлюють стандарти у сфері політичного фінансування, зокрема Керівні принципи щодо фінансування політичних партій Венеціанської комісії та Керівні принципи щодо регулювання діяльності політичних партій ОБСЄ/БДІПЛ і Венеціанської комісії, не вимагають від держав передбачити обов’язкове проміжне звітування партій і кандидатів до дня голосування. В Україні проміжне звітування партій і кандидатів покликане підвищити прозорість фінансування виборчих кампаній і збільшити обізнаність виборців, однак унаслідок стислих строків це положення не здатне повноцінно виконувати свою функцію.

Тому деякі країн обрали інший підхід, передбачивши регулярне оприлюднення інформації про всі внески під час виборів протягом певного часу після отримання партією чи кандидатом таких внесків. В українському законодавстві така норма відсутня, однак рішення кандидатів на пост Президента України оприлюднювати таку інформацію за власною ініціативою здатне суттєво підвищити прозорість виборчої кампанії та дозволити виборцям прийняти більш поінформоване рішення.

У зв’язку з цим IFES підтримує заклик руху ЧЕСНО і звертається до всіх кандидатів на пост Президента України з проханням регулярно оприлюднювати інформацію про внески до їхніх виборчих фондів.

Щорічний звіт Freedom House: рівень політичних прав та свобод зменшився

Цього місяця, Freedom House опублікував свій щорічний звіт, присвячений рівню забезпечення політичних прав та свобод під назвою «Відступ демократії. Свобода у світі у 2019 році». Згідно з ним, Україна зберегла статус «частково вільної» країни. Так, правозахисні групи задокументували понад 50 нападів на активістів та правозахисників протягом перших дев’яти місяців року. Також у звіті, стосовно ситуації в Криму вказується, що протягом року представники опозиції та активісти, що виступали проти російської окупації, продовжили страждати від переслідувань, арештів та затримань через мирну діяльність, тоді як російські органи влади на регулярній основі порушували належні процесуальні права під час розгляду судових справ проти опонентів режиму.

IFES розпочав навчання суддів адміністративних судів з розгляду виборчих спорів

Для того, щоб розв’язати проблеми, окреслені в документі IFES «Оцінка вирішення виборчих спорів» у лютому 2018 року, IFES розробляє та впроваджує навчальну програму, спрямовану на зміцнення спроможності судів стосовно вирішення виборчих спорів напередодні виборів Президента України.

У співпраці з Національною школою суддів та Проектом USAID «Нове Правосуддя», IFES організував триденний тренінг для тренерів, який відбувся з 30 січня по 1 лютого. У тренінгу взяли участь двадцять суддів, які мали можливість, за допомогою інтерактивних методик навчання отримати інформацію стосовно окремих аспектів матеріального і процесуального права, які стосуються виборів Президента України. Опісля ці судді проведуть тренінги у регіонах для суддів окружних адміністративних суддів у Дніпрі, Харкові, Одесі, Львові та Києві. Перший з запланованих регіональних тренінгів відбувся у Дніпрі з 11 по 12 лютого 2019 року.

Навчальна програма дозволить суддям більш ефективно вирішувати виборчі спори, а також допоможе впоратися з проблемами, які спіткали усі українські вибори після здобуття незалежності. Ці тренінги охоплюють питання виборчого законодавства, процедур та встановлених законом строків.

Accessibility