Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES

The International Foundation fo Electoral Systems

IFES Україна Виборчий бюлетень №79 (14-27 лютого 2019 року)

Вибори Президента України 2019 року

18 лютого 2019 року на своєму черговому засіданні Центральна виборча комісія утворила 199 окружних виборчих комісій (ОВК) з виборів Президента України 31 березня 2019 року. Під час розгляду цього питання Постановою № 331 було також затверджено кількісний склад усіх окружних виборчих комісій та призначено голів, заступників голів і секретарів цих комісій.

Як повідомлялося у попередньому випуску виборчого бюлетеня IFES, ЦВК визначила перелік виборчих округів, у яких президентські вибори не відбудуться через безпекові ризики. Так, через тимчасову окупацію окремих територій вибори не відбудуться в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також окремих районах Донецької та Луганської областей. Зокрема, у Донецькій області вибори Президента проводитимуться у 12 із 21 виборчого округу, а в Луганської області – у 6 із 11 округів, утворених перед проведенням парламентських виборів 2012 року.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала рішення, пов’язані з утворенням виборчих дільниць в межах Донецької та Луганської областей на підконтрольній україні території і дійшли висновку про те, що кількість виборчих дільниць, в межах яких організовуватиметься голосування зросла на 178 у порівнянні з кількістю дільниць, яки використовувались для проведення позачергових виборів народних депутатів України у жовтні 2014 року. 85 з таких виборчих дільниць функціонуватимуть у Донецькій області, а ще 93 – у Луганській.

За інформацією офіційного веб-сайту ЦВК загальна кількість виборців на підконтрольній частині Донецької області збільшилась на майже 19 тис. виборців у порівнянні із парламентськими виборами 2014 р. У Луганській області кількість виборців зросла на 59 тисяч. ОПОРА загалом позитивно оцінила рішення ЦВК забезпечити реалізацію права голосу більшої кількості громадян України на території підконтрольних Україні районів Донбасу та закликала усі зацікавлені сторони у сфері виборів сприяти реалізації прав таких виборців.

У Дніпрі голова ОВК склав свої повноваження

Як повідомляла Громадянська мережа ОПОРА, 21 лютого 2019 року група невідомих осіб напала на новопризначеного голову ОВК № 24 у Дніпрі Віктора Мареченка з вимогою скласти свої повноваження та залишити засідання комісії. Він був призначений до комісії за поданням кандидата в Президенти України від Соціалістичної партії України Сергія Капліна. У 2014 році, під час активної фази збройного конфлікту з Російською Федерацією, Марченко організовував проросійські мітинги, на яких публічно закликав до сепаратизму та підіймав російський прапор біля міської ради. Під час сутички група невідомих осіб завдала Марченку кілька ударів по голові, поки в залі засідань не з’явилась поліція, яка й запобігла ескалації конфлікту.

Поки тривали події в Дніпрі, кандидат у Президенти України Сергій Каплін на своїй Facebook-сторінці оприлюднив фото подання про заміну члена комісії Віктора Марченка на Костянтина Аксютіна.

Ця ситуація є черговим свідченням того, що окремі кандидати на пост Президента України не проводять ретельної перевірки кандидатур, запропонованих ними до складу виборчих комісій. Цей випадок також підтверджує існування реальних ризиків впливу парамілітаристських груп як на виборчий процес в цілому, так і безпосередньо на діяльність органів адміністрування виборів. Попри те, що випадки сепаратизму мають бути належним чином розслідувані правоохоронними органами, важливо дотримуватися принципу незалежності виборчих комісій, закріпленого в Кодексі належних практ у виборчих справах Венеціанської комісії.

Суд відмовив у задоволенні позову Юлії Тимошенко до Петра Порошенка

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду відмовила у задоволенні позову кандидата на пост Президента, лідера “Батьківщини” Юлії Тимошенко на дії чинного Президента та кандидата на посаду глави держави Петра Порошенка, пов’язані із здійсненням ним передвиборної агітації. Позовні вимоги стосувалися незаконного використання Петром Порошенком свого офіційного статусу для здійснення передвиборної агітації.

Згідно з законодавством, Шостий апеляційний адміністративний суд є судом першої інстанції у справах, в яких оскаржуються рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, окрім справ, що стосуються встановлення результатів виборів. До цього ж суду оскаржуються дії кандидатів на пост Президента України. Юрисдикція цього суду поширюється на місто Київ, Київську, Чернігівську та Черкаську області.

На переконання позивача, під час виступу 14 лютого у Харкові з нагоди 85-ї річниці від дня заснування АТ “Турбоатом” Порошенко здійснював агітацію за себе як кандидата у Президенти шляхом виголошення подальших цілей та окремих тез власної передвиборної програми.

Представник Порошенка у суді наголосив на тому, що промова президента не містила закликів голосувати або не голосувати за нього як кандидата на виборах. У промові Президента також не коментувались передвиборні програми зареєстрованих кандидатів. За змістом ч.1 ст. 58 ЗУ “Про вибори Президента України”, до передвиборної агітації слід відносити будь-яку діяльність, метою якої є спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата на пост Президента. Колегія суддів відмовила у задоволенні позовних вимог Юлії Тимошенко у повному обсязі. Коментуючи зауваження представника позивача про те, що окремі телеканали безкоштовно транслювали промову Порошенка, суд відзначив, що ЗМІ вправі самі вирішувати, у якій формі висвітлювати робочі поїздки Президента. Представник Юлії Тимошенко заявив, що оскаржить це рішення у Верховному Суді України в апеляційному порядку.

IFES неодноразово наголошував необхідності внесення до виборчого законодавства України змін, які б проводили більш чітке розмежування між визначеннями понять передвиборної агітації, висвітлення ЗМІ участі кандидатів, які обіймають посади в органах влади, у виборах, а також визначали б поняття прихованої політичної реклами (т.зв. “джинси”). Зазначені поняття є доволі розмитими, що не сприяє однаковому тлумаченню та правозастосуванню відповідних норм законодавства.

Конференція КВУ про основні тенденції і проблеми виборчої кампанії в Україні

20 лютого 2019 року Комітет виборців України (КВУ) у співпраці і за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні організував конференцію «Виборча кампанія в Україні: основні тенденції і проблеми». Конференція була приурочена 25 річниці заснування КВУ.

Під час конференції її учасники – народні депутати України, представники органів державної влади влади, міжнародних місій зі спостереження за виборами, а також українські політичні експерти обговорили основні тенденції та проблем в ході підготовки та проведення виборів Президента 31 грудня 2019 року. Серед проблем, яким приділили увагу, були вплив Російської Федерації на вибори, рекордна кількість кандидатів на пост Президента України, проблеми у здійсненні передвиборної агітації, питання підкупу виборців та інших порушень виборчого законодавства.

Повний відеозапис конференції українською мовою доступний за цим посиланням.

ОПОРА проаналізувала особливості громадського спостереження на президентських виборах

21 лютого 2019 року Громадянська мережа ОПОРА опублікувала дослідження, у якому проаналізувала суб’єктів здійснення громадського спостереження на виборах Президента України 31 березня 2019 року. У цьому дослідженні, зокрема, вкотре наголошується на тому, що громадське непартійне спостереження є важливим засобом мобілізації громадян. Воно допомагає виявляти та запобігати проблемам у виборчому процесі, а також підвищувати його прозорість. Водночас, вказується і на те, що в ході останніх виборчих кампаній громадські організації все частіше використовуються політичними партіями чи кандидатами для політично вмотивованого втручання у виборчий процес.

З 31 грудня 2018 року по 29 січня 2019 року до ЦВК звернулись за дозволом мати спостерігачів на виборах 152 громадські організації. ЦВК надало такий дозвіл 139 з них (ще одній – згідно з рішенням суду). 7 громадських організацій здійснюватимуть спостереження в окремих областях України. Для порівняння, на позачергових виборах Президента в 2014 році дозвіл здійснювати спостереження мали 10 ГО, на виборах до Верховної Ради України – 37 ГО.

За інформацією ОПОРИ, зі 139 громадських організацій, у 85 взагалі відсутній будь-який досвід спостереження за виборами в Україні. Лише 5 з 139 брали участь у спостереженні за позачерговими виборами Президента у 2014 році, а 14 ГО – спостерігали за виборчим процесом тільки одного разу – на виборах до об’єднаних територіальних громад 23 грудня 2018 року.

Серед організацій, які отримали дозвіл на здійснення спостереження, 26 було  зареєстровано у 2018 році, ще 6 – у січні 2019-го.

Використовуючи відкриті джерела, ОПОРА також перевірила всі громадські організації на предмет їхнього можливого зв’язку з кандидатами в Президенти, політичними партіями та відомими політиками. В процесі дослідження вдалось ідентифікувати зв’язок 30 ГО з кандидатами на посаду Президента України, а решта з 55 ГО здебільшого мають зв’язок з чинними народними депутатами та відомими політиками. У назвах 13 громадських організацій простежуються імена кандидатів та політиків чи назви політичних партій.

На думку ОПОРИ, аномально велика кількість зареєстрованих Центральною виборчою комісією громадських організацій одночасно з рекордною кількістю кандидатів у Президенти України створює низку можливих адміністративних загроз під час виборчого процесу та безпосередньо дня голосування. Водночас, численні зв’язки громадських організацій з кандидатами та політичними партіями та відсутність методології спостереження дискредитують інструмент громадського непартійного спостереження.

Реанімаційний пакет реформ презентував громадський порядок денний для парламенту

5 лютого цього року Реанімаційний пакет реформ (РПР) представив перелік законопроектів, які необхідно розглянути Верховній Раді під час пленарної сесії, що розпочалася на початку лютого. Запропоновані експертами законопроекти стосувалися п’яти напрямків: національна безпека, верховенство права, публічне врядування, економіка і сталий розвиток, гуманітарний розвиток.

Під час презентації дослідження Денис Ковриженко, експерт групи “Реформа виборчого законодавства” РПР та старший радник з юридичних питань IFES, розповів про стан реалізації виборчої реформи в Україні. Зокрема, він вказав на те, що суттєвих змін у напрямі реформи виборчого законодавства не спостерігається, і тоді як президентські вибори самі по собі не сприяють будь-яким реформам, у тому числі й реформі виборчого законодавства. На його думку, внесення системних змін до законодавства про вибори до парламентських виборів у жовтні 2019 року залишається малоймовірним. Він також наголосив на необхідності розгляду та ухвалення важливих законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді, зокрема законопроекту № 6240 щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів; № 8270 щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства; та №5559 щодо підвищення доступності виборчого процесу для виборців з інвалідністю.

IFES розпочинає співпрацю з міністерствами щодо протидії незаконній передвиборній агітації та зловживанню адміністративним ресурсом

14 лютого IFES підписав Меморандум про взаєморозуміння і співпрацю з Міністерством освіти і науки, спрямований на впровадження інформаційної кампанії “#НезаконнаАгітація: знайди і знешкодь». Через тиждень до підписання Меморандуму (22 лютого) до ініціативи приєдналося також Міністерство охорони здоров’я.

Ця ініціатива спрямована на протидію поширеним випадкам тиску з боку адміністрації закладів освіти на вчителів, батьків, студентів та – з боку адміністрації закладів охорони здоров’я – на лікарів та пацієнтів напередодні виборів щодо голосування за певного кандидата чи політичну партію.

За підсумками заходів, здійснених в рамках кампанії “#НезаконнаАгітація: знайди і знешкодь», буде розроблено план продовження кампанії напередодні парламентських виборів, які відбудуться у жовтні 2019 року.

IFES проводить інформаційні сесії для міжнародних спостерігачів на виборах Президента України

Під час виборів Президента України 31 березня 2019 року спостереження за їх перебігом здійснбватиме низка міжнародних місій зі спостереження за виборами (МСВ). 6 лютого цього року до України прибула Місія Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі. До складу місії входитимуть 17 членів команди експертів, які працюватимуть у Києві, а також 90 довгострокових спостерігачів, які здійснюватимуть свою діяльність у всіх регіонах України. 7 січня в рамках зусиль з спостереження за виборами до офісу Національного демократичного інституту в Україні приєдналися чотири довгострокові аналітики.

На початку березня Міжнародний республіканський інститут відправить 14 довгострокових спостерігачів у регіони України. Місія Канади зі спостереження за виборами, яка перебуває в Україні з 12 лютого, складається з 14 членів експертної команди в столиці України і 36 довгострокових спостерігачів у регіонах. До складу Місії Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) входить 10 членів основної команди, а також 48 довгострокових спостерігачів, які з 22 лютого працюють в усіх регіонах України. Окрім того, 11 та 12 лютого Київ відвідали представники Світового Конґресу Українців.

Парламентська асамблея ОБСЄ оголосила про розгортання короткострокової місії спостереження у день голосування, а Парламентська асамблея Ради Європи, Європейський парламент і Парламентська асамблея НАТО – оприлюднять свої плани зі здійснення спостереження за виборами найближчим часом. IFES організував інформаційні зустрічі з представниками усіх п’яти міжнародних місій зі спостереження за виборами, що наразі перебувають в країні, під час яких представники організації розповіли про стан виборчої реформи та хід підготовки до президентських виборів.

Організації зі спостереження за виборами планують акредитувати понад 1200 короткострокових спостерігачів для спостереження у день голосування.

19 лютого IFES оголосив про організацію програми гостьових візитів у день голосування. Програма попередньо передбачає відвідування кількох виборчих дільниць у Києві та зустрічі з окружною виборчою комісією та членами ЦВК. Експерти IFES інформуватимуть та супроводжуватимуть учасників програми у день голосування.

IFES проводить навчання членів виборчих комісій з питань підготовки та проведення виборів Президента України

З 11 по 15 лютого IFES та Центр управління навчанням учасників виборчих процесів (Тренінговий центр) провели п’ятиденний тренінг для понад 120 тренерів, які здійснюватимуть навчання членів окружних та дільничних виборчих комісій (ОВК та ДВК). З цих тренерів буде сформовано сім команд, які будуть відправлені в усі регіони України, та проведуть понад 100 тренінгів з питань організації підготовки та проведення президентських виборів для членів ОВК та близько 400 тренінгів для членів ДВК.

Під час навчання майбутні тренери мали змогу ознайомитися з нормами виборчого законодавства та виборчими процедурами, а також з різноманітними освітніми матеріалами, техніками презентації та інтерактивними методиками навчання. Тренінг модерували вісім досвідчених експертів у сфері виборів та фасилітаторів, які до цього були залучені до низки заходів IFES.

Тренінг для викладачів курсу громадянської освіти «Демократія: від теорії до практики»

З 16 по 19 лютого IFES провів у Львові чотириденний інтерактивний тренінг з методик викладання курсу громадянської освіти для 24 викладачів університетів. Саме вони під час наступного навчального року викладатимуть інноваційний курс громадянської освіти «Демократія: від теорії до практики» розроблений IFES, у 12 університетах України.

Метою курсу є закріплення та посилення знань, навичок і вмінь, пов’язаних з ефективним демократичним громадянством шляхом втілення студентських проектів, під час яких студенти матимуть можливість ідентифікувати, проаналізувати та вирішити питання, важливі для їхніх громад і не тільки; а також реалізація демократичних принципів належного врядування, громадянського суспільства, громадської участі та прав людини.

Тренінг для викладачів провели доктор Грір Берроуз (старший експерт IFES з громадянської освіти, професорка Коледжу Нью-Джерсі), консультантка IFES з громадянської освіти Світлана Тимченко та Координаторка з громадянської освіти IFES в Україні Каріна Кальник.

Accessibility