Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES

The International Foundation fo Electoral Systems

Вибори Президента України: на шляху до парламентських виборів, які мають відбутися у жовтні 2019 року

A voter waits in a queue to cast her vote in Kyiv, Ukraine, during the first-round presidential election on March 31.

21 квітня 2019 року громадяни України взяли участь у повторному голосуванні на чергових виборів Президента України. Повторне голосування проводилося у зв’язку з тим, що за результатами “першого туру” 31 березня 2019 року жоден з кандидатів не отримав на свою підтримку більше 50% голосів виборців. Новачок в українській політиці Володимир Зеленський, який балотувався від партії «Слуга народу», переміг із вражаючим результатом у 73,23% голосів. Чинний Президент України Петро Порошенко отримав лише 24,45% голосів виборців.

Ці вибори відбулися у критичний для України час. Її територіальна цілісність перебуває під постійною загрозою з боку східного сусіда – цей фактор має неабиякий вплив на соціально-економічні та політичні процеси у державі. Разом з тим, наразі Україна активно артикулює свої прагнення до інтеграції у західні політичні та безпекові альянси. Окрім того, це були лише другі президентські вибори після Революції гідності 2014 року, яка завершилась втечею з країни колишнього президента Віктора Януковича, встановленням Російською Федерацією контролю над Кримським півостровом та підтримкою нею сепаратистських сил на сході України, яка призвела до тимчасової окупації окремих районів Донецької та Луганської областей.

У першому турі президентських виборів ЦВК зареєструвала 39 кандидатів (35 чоловіків і 4 жінки), які потрапили до 80-сантиметрового бюлетеня. Це – рекордна кількість кандидатів у порівнянні з 24 кандидатами, які були зареєстровані на виборах 2014 року.

Як у день виборів Президента України 31 березня 2019 року, так і в день повторного голосування явка виборців виявилася відносно високою. Більш ніж 61% з 30 мільйонів зареєстрованих виборців мали можливість проголосувати на 29 919 виборчих дільницях та взяли участь у волевиявленні. Центральна виборча комісія (ЦВК) встановила остаточні результати виборів Президента України 30 квітня. Результати підтвердили прагнення українців до того, щоб новий Президент України відповів на найбільш нагальні виклики на внутрішній та зовнішній арені.

Вибори стали важливим етапом як для країни, так і для Центральної виборчої комісії. Це були перші загальноукраїнські вибори, адмініструванням яких займався оновлений склад ЦВК – переважна частина членів Комісії та її керівництво були призначені у вересні 2018 року. Міжнародні спостерігачі та спостерігачі від українських громадських організацій публічно заявили про те, що загалом вибори були проведені професійно та прозоро. Порушення в основному відбувалися під час передвиборної агітації і були зумовлені недоліками законодавства. Незначні порушення, виявлені в день проведення виборів Президента України та в день повторного голосування, не вплинули на кінцевий результат. Зусилля виборчих комісій на усіх рівнях, а також беззаперечна перемога одного з кандидатів, не залишають сумнівів у тому, що ці вибори є демократичним досягненням для всіх учасників виборчого процесу.

Втім, українцям ще рано відпочивати. Парламентські вибори відбудуться вже за кілька місяців, тому надзвичайно важливо, щоб усі зацікавлені сторони у сфері виборів серйозно замислилися над досягненнями та недоліками виборчого процесу, що були виявлені під час президентських виборів, та забезпечили впровадження необхідних змін для покращення виборчого процесу у майбутньому та реалізацію рекомендацій спостерігачів. Парламентські вибори у жовтні, ймовірно, пройдуть за жорстких та конкурентних умов і стануть ще більш серйозним випробуванням на міцність для системи адміністрування виборів в Україні, аніж президентські вибори.

Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) працює в Україні з 1994 року і у співпраці з органами адміністрування виборів, громадянським суспільством, зацікавленими сторонами та міжнародною спільнотою продовжує сприяти реалізації демократичних реформ. Спираючись на власну експертну базу з питань політики та адміністрування виборів, IFES підготував Звіт за результатами виборів 2019 року, в якому висвітлюються досягнення зацікавлених сторін та напрями удосконалень, спрямованих на зміцнення виборчих процесів та захист демократичного підґрунтя для майбутніх виборів. Звіт був підготовлений на основі офіційних заяв спостерігачів та наявних рекомендацій, а також враховує результати обговорень із зацікавленими сторонами у сфері виборів. Окрім IFES.org, повний звіт незабаром буде доступний на новоствореному сайті IFESUkraine.org.

Перед президентськими виборами було впроваджено важливі якісні зміни, зокрема:

  • суттєво покращено підготовку органів влади та органів адміністрування виборів до протидії кібератакам;
  • каскадним методом проведено масштабне навчання виборчих комісій усіх рівнів, що, ймовірно, посприяло зменшенню кількості значних порушень під час голосування, підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування;
  • поліпшено стандарти діяльності поліції та інших правоохоронних органів щодо забезпечення порядку та громадської безпеки;
  • створено об’єктивно конкурентні умови для проведення передвиборної агітації.

Попри ці помітні досягнення, існує ряд проблем, що викликають занепокоєння  – як в контексті майбутніх виборів глави держави, так і в контексті місцевих та парламентських виборів.

До виборчого законодавства все ще необхідно внести ряд суттєвих змін, аби воно відповідало міжнародним стандартам. Закон «Про вибори Президента України» наразі є найменш недосконалим серед виборчих законів з точки зору “техніки” процесу. Однак, і досі без належного реагування залишилась більша частина рекомендацій Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ та Венеціанської комісії стосовно усунення існуючих прогалин та розбіжностей у законах, а також перегляду невиправдано обтяжливих положень. За деякі порушення виборчого законодавства, законом не передбачено покарання взагалі, або ж передбачені санкції не є дієвими, превентивними та пропорційними. Процес вирішення виборчих спорів є недосконалим через суперечності у законодавстві, дублювання юрисдикцій і встановлення надзвичайно стислих строків на оскарження тих чи інших рішень. Звіт IFES містить рекомендації для вирішення цих та інших невідповідностей та недоліків, і закликає Парламент та інші зацікавлені сторони вжити конкретних і невідкладних заходів.

Спостерігачі стежать за виборчим процесом на одній із дільниць у Києві.

Багато спостерігачів та представників громадянського суспільства порушували питання регулювання передвиборної агітації та вказували на сумнівну законність окремих видів агітації з боку окремих кандидатів – в окремих випадках вона містила ознаки порушень правил політичного фінансування та зловживання державними ресурсами. Закон не містить чіткого визначення поняття “передвиборної агітації”, не передбачає санкцій за невиконання його положень та не дозволяє органам влади краще розслідувати зловживання державними ресурсами. Також рекомендується розглянути можливість встановлення обмеження витрат на передвиборну агітацію, щоб у майбутньому створити рівні умови для усіх кандидатів.

Для забезпечення рівних умов у боротьбі за виборні посади необхідно зробити виборчий процес більш відкритим та доступним. Майже всі спостерігачі відзначили, що приміщення виборчих комісій залишаються в значній мірі недоступними для людей з інвалідністю, при цьому зусилля у напрямі забезпечення інклюзивності і доступності матеріалів передвиборної агітації та просвіти виборців, як того вимагає Конвенція ООН про права людей з інвалідністю, підписантом якої є Україна, залишаються недостатніми. Небагато жінок висуваються у кандидати і в кінцевому підсумку перемагають на виборах в Україні. З 39 кандидатів зареєстрованих у першому турі виборів Президента України – лише чотири жінки. Жінки значно менше представлені в парламенті, де вони становлять лише 11,6% від загальної кількості депутатів. Це підкреслює необхідність вжиття спеціальних заходів для збільшення політичного представництва жінок до парламентських виборів у жовтні 2019 року.

З метою подальшого забезпечення прозорості, інклюзивності та демократичності виборів в Україні потребують вдосконалення й інші аспекти виборчого процесу. Механізм призначення та несвоєчасна і часта заміна членів окружних та дільничних виборчих комісій породжують ризики зниження професіоналізму (рівня підготовки і знань з питань виборчих процедур) органів адміністрування виборів для виконання своїх функцій та обов’язків. Для забезпечення таємності голосування варто внести певні зміни і в процес організації голосування. Необхідно реформувати систему реєстрації виборців для запобігання невиправданим перешкодам на шляху реєстрації виборців, які проживають не за місцем свого зареєстрованого проживання, наприклад, – внутрішньо переміщених осіб та мобільних всередині країни громадян.

Попри те, що вибори Президента України проводились за складних політичних умов, органи адміністрування виборів забезпечили професійно організований виборчий процес, який завершився мирною передачею влади. Загалом для президентських виборів були характерні невпевненість щодо результатів у першому турі та великий розрив між переможцем та другим кандидатом у другому турі. Відтак, ці вибори не слід розглядати як такі, завдяки яким було перевірено увесь спектр вразливостей виборчого процесу в Україні – з окремими з них країна точно зіткнеться під час майбутніх парламентських виборів. Всі зацікавлені сторони у сфері виборів мають замислитися над тим, що ще варто зробити для забезпечення демократичного прогресу в Україні.

Accessibility