Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES

The International Foundation fo Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №84 (25 квітня – 10 травня 2019 року)

Центральна виборча комісія встановила остаточні результати виборів Президента України. 30 квітня Центральна виборча комісія (ЦВК) встановила остаточні результати виборів Президента України і оголосила Володимира Зеленського, який балотувався від політичної партії «Слуга народу», переможцем. Під час повторного голосування, яке відбулося 21 квітня 2019 року, Зеленський отримав 73,22% голосів на свою підтримку. Чинний Президент України Петро Порошенко отримав 24,45% голосів, у той час як 2,32% голосів було визнано недійсними. Відтак, на підтримку Зеленського було віддано 74,96% дійсних голосів, а на підтримку Порошенка – 25,04%.

ЦВК дотрималася вимоги законодавства щодо зобов’язання встановити результати виборів у десятиденний строк. Цей строк передбачений для отримання оригіналів протоколів окружних виборчих комісій (ОВК) про підсумки голосування, а також розгляду усіх скарг на порушення виборчого законодавства. Дані в офіційному протоколі про результати голосування відповідають попереднім результатам, які були оприлюднені Комісією 23 квітня.
Згідно з вимогами законодавства, повідомлення про результати голосування у день виборів Президента України та про прийняте ЦВК за підсумками голосування рішення були опубліковані в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр” 3 травня. Згідно з ч.1 ст.87 Закону України «Про вибори Президента України», новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів – відтак, не пізніше аніж 2 червня. Постановою Верховної Ради України передбачено, що день проведення інавгурації визначається рішенням парламенту за поданням його Голови. Новообраний Президент України Володимир Зеленський заявив, що дата інавгурації стане відома 14 травня на засіданні Верховної Ради; раніше він виступав за проведення інавгурації 19 травня, однак існує також інформація щодо її можливого проведення 20 травня та 1 червня.

Інавгурація відбувається на урочистому засіданні Верховної Ради України. Час урочистого засідання, список запрошених на нього осіб та інші організаційні питання Голова Верховної Ради України узгоджує з новообраним Президентом України та Головою Конституційного Суду України.

Новообраний Президент України набуває повноважень з моменту складення присяги Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Після складення присяги ЦВК вручає новообраному Президенту України посвідчення Президента України. Урочисте засідання транслюється в прямому ефірі Національною суспільною телерадіокомпанією України на усіх загальнонаціональних каналах.

Демографічний аналіз результатів виборів Президента України. 6 травня, Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва оприлюднив результати демографічного аналізу вподобань виборців у другому турі виборів Президента України. Дослідження показало, що найбільший відсоток голосів Зеленський отримав у Східному (87%) та Південному (85%) регіонах,  дещо менший – у Центральному (70%). Водночас, Петро Порошенко, навпаки, свій кращий результат отримав у  Західному регіоні (41%), а у решті регіонів його показники істотно нижчі: Центральний – 28%, Південний – 13.5%, Східний – 12%.  У виборі чоловіків і жінок  відмінностей фактично немає: у Зеленського 44% становлять чоловіки, 56% – жінки, у Порошенка, відповідно, 45% – чоловіки і 55% – жінки.

Ця інформація була отримана в рамках Національного екзит-полу 2019, проведеного консорціумом організацій, до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Для проведення дослідження  було опитано 14 551 респондента на 300 виборчих дільницях. Застосовувалася методика «таємного голосування». Статистична  похибка вибірки не перевищує 3%.

Згідно з даними екзит-полу, Зеленський є лідером підтримки серед молодих виборців. Серед виборців віком від 18 до 29 років 80% підтримали його кандидатуру. Відповідно, підтримка Порошенка найбільша серед виборці старшого віку. –Серед виборців від 60 років і старше 29% підтримали кандидатуру чинного Президента. Хоча Володимир Зеленський є лідером в усіх освітніх групах, його підтримка була особливо високою серед виборців з неповною середньою освітою (82%) і дещо нижчою серед виборців із закінченою вищою освітою (67%). У Петра Порошенка, навпаки, найкращий  результат серед виборців із вищою освітою (31%), а найгірший – серед виборців із неповною середньою освітою (16%). За географічним розподілом голосів, в електораті Порошенка більший відсоток становлять  виборці з обласних центрів, а в структурі електорату Зеленського – виборці, які проживають у містах з населенням більше 100 тис. мешканців.

ПРООН в Україні здійснила дослідження доброчесності та інклюзивності демократичних процесів в Україні. З листопада 2018 року до січня 2019 року ПРООН в Україні провела дослідження доброчесності та інклюзивності демократичних процесів у всіх 24 областях України. Аналіз було проведено в межах загальної Програми демократичного врядування командою у складі 24 регіональних аналітиків та аналітичної групи в Києві. Аналітики зібрали інформацію та дані про взаємозв’язок між державними установами, політичними партіями, засобами масової інформації, бізнесом та громадянським суспільством, які впливають на доброчесність та інклюзивність демократичних процесів у регіонах.

Результати дослідження показали, що з 2014 року прогрес у впровадженні демократичних реформ відбувався нерівномірно. Досі не виявлено чітких доказів того, що взаємозв’язок бізнес-інтересів і політики суттєво послабився, а політичне життя й процеси ухвалення рішень стають дійсно інклюзивними. На думку багатьох громадян, кумівство і корупція продовжують бути визначальними рисами української політичної дійсності, що суттєво підриває демократичні процеси, які базуються на доброчесності й інклюзивності. Проте з часом сукупність реформ, які тривають у різних сферах, може поступово змінити «правила гри» до такої міри, що простір для корупційних практик дедалі зменшуватиметься, натомість виникатимуть більш рівні умови для демократичного розвитку. Чимало українських громадян почуваються позбавленими можливості чесної та інклюзивної участі в політичних процесах, і незадоволені тим, що політичні еліти виявляють до них інтерес лише під час виборів.

У політичній системі, де домінують чоловіки, жінки позбавлені належного представництва. Попри те, що кількість жінок на виборних посадах у місцевих органах влади зростає, цього недостатньо, аби сформувати критичну масу, яка б могла докорінно змінити традиційно патріархальну політичну культуру. Саме тому жінки вкрай рідко обіймають впливові посади, на яких вони могли б впливати на вектор політики і на розподіл ресурсів. Молодь та представники вразливих соціальних груп, зокрема переселенці, представники ЛГБТІ-спільноти, роми та люди з інвалідністю, також у різній мірі, але недостатньо залучені у політичне й громадське життя.

Колекція фото IFES з виборів Президента України. Розуміючи, як непросто знайти гарні зображення,  для  включення до матеріалів та досліджень на тему виборів, IFES пропонує доступ до нашої колекції фотографій з високою роздільною здатністю, зроблених як під час першого, так і під час другого туру виборів Президента України. Усі фотографії можуть безкоштовно використовуватися для особистих та комерційних цілей, у разі якщо у підписі до зображення буде зазначено наступне: : «Фото: IFES Україна/Роман Шаламов» для фотографій, зроблених під час першого туру, та «Фото: IFES Україна/Валерія Ландар» для фотографій з повторного голосування. Ви можете отримати доступ до повної колекції за цим посиланням.

Accessibility