Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №85 (25 квітня – 10 травня 2019 року)

Президент України достроково припинив повноваження Верховної Ради України та призначив позачергові парламентські вибори на 21 липня. 21 травня 2019 року Президент України підписав Указ № 303/2019, яким було достроково припинено повноваження Верховної Ради України восьмого скликання та призначено позачергові парламентські вибори на 21 липня 2019 року. Формальним приводом для прийняття такого рішення стала неспроможність депутатських фракцій сформувати коаліцію протягом місяця з дня припинення попередньої коаліції. Водночас, дехто висловлював сумніви з приводу конституційності рішення новообраного Президента, оскільки формальну дату припинення існування коаліції за чинним законодавством визначити неможливо.

17 травня 2019 року Голова Верховної Ради Андрій Парубій оголосив про припинення існування коаліції «Європейська Україна», створеної у листопаді 2014 року. Приводом для цього стало рішення «Народного фронту» про вихід з коаліції, прийняте того ж дня. Легітимність обох рішень – про вихід з коаліції та про припинення її існування – викликає певні сумніви, адже відповідно до Конституції України підстави, строки та процедура припинення діяльності коаліції має встановлюватися Регламентом Верховної Ради України. Водночас, у 2010 році Верховна Рада виключила з Регламенту Верховної Ради усі положення, що стосуються процедури створення та припинення діяльності коаліції.

Разом з тим, згідно з Конституцією після припинення діяльності коаліції депутатські фракції та групи мають 30 днів на формування нової коаліції після припинення діяльності попередньої. Якщо припустити, що рішення щодо припинення діяльності коаліції дійсно відповідають Конституції і закону, парламент мав один місяць на створення нової коаліції. Строк її формування мав закінчитись 17 червня 2019 року. Протягом цього місяця його повноваження, згідно з Конституцією, не могли бути достроково припинені.

Водночас, на думку окремих експертів, сам факт існування парламентської коаліції до цих рішень є сумнівним, з огляду на те, що до лютого 2016-го про свій вихід з коаліції оголосили депутатські фракції «Батьківщини», «Самопомочі» та «Радикальної партії Олега Ляшка».

23 травня 2019 року народні депутати від Народного фронту зібрали необхідні підписи під конституційним поданням до Конституційного Суду щодо неконституційності Указу Президента. За даними сайту колишнього кандидата в президенти Олександра Данилюка, громадянський рух «Спільна справа» раніше намагався оскаржити законність указу до Верховного Суду.

Як зазначалося IFES раніше, у суді можуть оскаржуватись як законність (тобто відповідність закону), так і конституційність (відповідність Конституції України) указів глави держави. Відтак указ може бути оскаржений як у Верховному Суді України, так і в Конституційному Суді України, однак судовий розгляд справи не перешкоджатиме ЦВК здійснювати заходи, пов’язані з підготовкою та проведенням позачергових виборів. Розгляд справ Конституційним Судом зазвичай триває не менше шести місяців, іноді – роками, а його рішення суду не мають зворотної дії у часі. Тому, навіть якщо Конституційний Суд визнає, що Указ Президента про розпуск Верховної Ради є неконституційним, це не вплине на результати виборів, якщо вони будуть встановлені до винесення рішення Судом. Таким чином, існує досить низька ймовірність того, що ті, хто оскаржують указ глави держави на предмет законності/конституційності, досягнуть своєї політичної мети – зупинення підготовки до проведення позачергових виборів народних депутатів 21 липня 2019 року.

Невдала спроба змінити виборчу систему для проведення позачергових парламентських виборів. 22 травня 2019 року Президент спробував реалізувати домовленості, яких було досягнуто з керівниками парламентських фракцій на зустрічі 21 травня, і вніс на розгляд Верховної Ради проект змін до Закону “Про вибори народних депутатів України”, яким було запропоновано запровадити на виборах народних депутатів України пропорційну виборчу систему із закритими списками і зниженим (з 5% до 3%) виборчим бар’єром.

Однак на своєму позачерговому засіданні у середу Верховна Рада України навіть не внесла до порядку денного відповідний законопроект (проект Закону № 10319), який був зареєстрований перед голосуванням того ж дня. Пропозицію включити законопроект до порядку денного підтримали лише 92 народні обранці (за необхідних 150). Так само народні депутати не змогли розглянути проект змін до деяких законодавчих актів у частині спрощення процедури здійснення публічних закупівель Центральною виборчою комісією під час виборів. У той час як другий законопроект ще може бути прийнятий парламентом наступного тижня, реформування виборчої системи та впровадження інших нагальних реформ, зокрема і закріплення обов’язкових гендерних квот перед проведенням позачергових парламентських виборів 21 липня, є фактично неможливим. Головними противниками заміни мажоритарного компонента системи були народні депутати, обрані у 2014 році в одномандатних округах. Для них мажоритарна система є єдиним реальним способом переобрання до парламенту. Президент висловив своє розчарування рішенням парламенту, заявивши, що «старі політики обрали стару систему».

Під час обговорення питання у Верховній Раді України окремі народні депутати виступили на підтримку пропорційної системи з відкритими списками на противагу запропонованим «закритим спискам». Запровадження відкритих списків є вимогою Євромайдану та громадянського суспільства, зокрема і Громадянської мережі ОПОРА, оскільки саме ця система розглядається в якості ефективного засобу протидії політичній корупції та мінімізації впливу олігархів на політику. Міжнародні організації також піддавали критиці мажоритарний компонент теперішньої паралельної системи, оскільки в українських реаліях він є вразливим до зловживання адмінресурсом, підкупу виборців та політичної корупції. Окрім того, він не сприяє забезпеченню збалансованого представництва статей у парламенті – станом на сьогодні представництво жінок у Верховній Раді знаходиться на критично низькому рівні і становить лише 11,6% від загальної кількості народних обранців.

Оприлюднено Указ Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. 23 травня 2019 року було офіційно оприлюднено Указ Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і призначення позачергових виборів народних депутатів на 21 липня 2019 року. Ці вибори відбудуться за чинним Законом України «Про вибори народних депутатів України», прийнятим у 2011 році ще за часів президентства Віктора Януковича. 22 травня 2019 року ініціатива Президента України щодо відмови від мажоритарного компонента чинної паралельної системи та переходу на пропорційну виборчу систему з голосуванням за закриті списки Верховною Радою України підтримана не була.

На виборах 21 липня 2019 року 225 депутатів обиратимуться за пропорційною системою із закритими списками та п’ятивідсотковим бар’єром, а ще 199 – за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Після офіційного оприлюднення Указу Президента України з 24 травня розпочався виборчий процес позачергових виборів народних депутатів. ЦВК заявила, що не має повноважень коментувати питання конституційності указу, оскільки кілька років тому вона була позбавлена права звертатися до Конституційного Суду за відповідними роз’ясненнями. Таким чином, ЦВК розпочала підготовку до проведення позачергових виборів і 24 травня затвердила та оприлюднила Календарний план основних організаційних заходів з питань підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України. На здійснення окремих процедур у суб’єктів виборчого процесу залишається зовсім небагато часу – політичні партії мають внести подання щодо кандидатур до складу окружних виборчих комісій (ОВК) до 28 травня.

23 травня 2019 р. Центральна виборча комісія (ЦВК) провела прес-конференцію, на якій оголосила про початок виборчого процесу. Водночас Голова ЦВК Тетяна Сліпачук вкотре висловила занепокоєння щодо неможливості проведення публічних закупівель для пов’язаних з виборами потреб (які мають проводитись швидко) в рамках тривалих строків закупівель, передбачених чинним законодавством про публічні закупівлі. ЦВК раніше неодноразово зауважувала, що існує низка питань, які потребують додаткового законодавчого врегулювання. Окрім питання публічних закупівель це стосується також і застарілих положень Закону України “Про вибори народних депутатів України”, які не відповідають іншим чинним законам, прогалин у правовому регулюванні, а також положень, які не передбачають механізмів їх реалізації. Ці проблеми значною мірою ускладнюють реалізацію низки виборчих процедур. IFES готовий запропонувати ЦВК свою підтримку в напрямі врегулювання питання закупівель під час позачергових виборів.

Опитування громадської думки напередодні позачергових парламентських виборів 2019 року. Згідно з результатами соціологічного опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» (результати оприлюднено 22 травня 2019 року) 43,8% виборців, які мають намір взяти участь у голосуванні, підтримують партію новообраного Президента України Володимира Зеленського «Слуга народу». На другому місці – «Опозиційна платформа – За життя», у якої 10,5% підтримки. Також у трійці лідерів – «Блок Петра Порошенка – Солідарність», який підтримують 8,8% опитаних. 7,3% виборців підтримують «Батьківщину», а 5,1% – партію колишнього очільника Служби безпеки України Ігоря Смешка «Сила і честь». Трохи менше, аніж необхідні для подолання виборчого бар’єру 5% підтримки також мають партія Святослава Вакарчука «Голос» (4,6%), «Радикальна партія Олега Ляшка» (3,3%) та «Опозиційний блок» (3,2%). Усі інші партії набирають менше 3% голосів.

За даними соціологів, партія «Слуга народу» – лідер в усіх макрорегіонах. «Опозиційна платформа – За життя» та «Опозиційний блок» мають сильні позиції у південно-східних областях. Інші партії, що зберігають шанси на потрапляння до парламенту, – у центрально-західних.

Опитування проводилося 16-21 травня 2019 року методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Аудиторія: населення України від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність – 2000 респондентів, помилка репрезентативності дослідження – не більше 2,2%.

Тренінг з питань гендерної рівності, соціальної інклюзії та інтерсекційності у політичних та виборчих процесах. 23 травня 2019 року IFES спільно з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України провела тренінг з питань гендерної рівності, соціальної інклюзії та інтерсекційності у політичних та виборчих процесах. Участь у заході взяли представники Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, а також організацій, що забезпечують права людей з інвалідністю, жіночих організацій та інших зацікавлених сторін. Вони мали можливість обговорити питання гендерної рівності, соціальної інклюзії та інтерсекційності у політиці та виборах, зокрема, – прогалини в українському законодавстві та дії, які необхідно вжити для адвокації реформ.

Семінар BRIDGE з політичного фінансування. З 21 по 23 травня 2019 року IFES провів триденний семінар з політичного фінансування за методикою Розбудови ресурсів у сфері зміцнення демократії, урядування та виборів (BRIDGE) – програми професійного розвитку, що може бути адаптована до контексту різних країн та сфокусованої, переважно, на виборчих процесах. Захід був організований IFES у співпраці з ЦВК та Центром управління навчанням учасників виборчих процесів (Тренінговим центром), заснованим IFES спільно з ЦВК. У заході взяли участь представники та представниці Секретаріату ЦВК, політичних партій, організацій громадянського суспільства, а також науковці, залучені до ініціативи IFES з громадянської освіти. Учасники семінару мали змогу покращити свої знання ключових компонентів політичного фінансування в Україні, включаючи регулювання обмежень на внески та витрати, звітності та ефективного застосування санкцій. Крім того, учасники ознайомилися та обговорили міжнародні практики та стандарти у сфері політичного фінансування. Фасилітаторами цієї сесії BRIDGE стали експертка з питань політичного фінансування Альона Шешеня, тренерка IFES Анастасія Матвієнко, а також Сергій Сержан, головний консультант Управління забезпечення діяльності членів ЦВК.

Тренінг для тренерів з виборчих процедур напередодні місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах. З метою продовження процесу децентралізації, ЦВК призначила на 30 червня місцеві вибори у 95 об’єднаних територіальних громадах. У 65 територіальних громадах відбудуться перші місцеві вибори, в той час як ще у 30 – додаткові. 20 травня 2019 року IFES у співпраці з Центром управління навчанням учасників виборчих процесів (Тренінговим центром) організували тренінг для тренерів, які проводитимуть навчання членів територіальних виборчих комісій (ТВК) та дільничних виборчих комісій (ДВК) у всіх регіонах України. Відповідні тренінги відбудуться з 27 по 31 травня для ТВК, та з 18 по 28 червня – для ДВК. Навчання буде зосереджене на виборчих процедурах.

Складовою тренінгу була, зокрема сесія запитань та відповідей з участі представників Секретаріату ЦВК, яка мала на меті поглиблення рівня знань майбутніх тренерів щодо планів та процедур закупівель та ролі ТВК у здійсненні контролю за фінансуванням політичних партій та кандидатів на місцевих виборах. До програми тренінгу також було включено сесію, організовану представником Служби розпорядника Державного реєстру виборців (ДРВ), щодо необхідності забезпечення ефективної взаємодії між органами ведення ДРВ, місцевими державними адміністраціями та органами адміністрування виборів для забезпечення ефективного адміністрування виборів та доброчесності виборчого процесу.

Тренінги з кібергігієни для працівників Апарату Верховної Ради України, Міністерства охорони здоров’я України та представників громадянського суспільства. IFES продовжує проводити навчання представників різноманітних зацікавлених сторін у сфері виборів стосовно питань кібергігієни. Під час тренінгів учасники мали змогу ознайомитися з кращими практиками у сфері кібергігієни, зокрема із шляхами запобігання фішингу, основами безпеки в Інтернеті та основними принципами кібербезпеки. IFES організував чотири таких тренінги для працівників апарату Верховної Ради України (14 травня), апарату Міністерства охорони здоров’я (16 та 17 травня), а також для громадських організацій, у тому числі тих, які працюють над забезпеченням прав людей з інвалідністю, прав жінок та над питаннями ЛГБТКІ (20 травня). Програма тренінгу була оновлена IFES та містить більш комплексну інформацію з питань кібергігієни та кібербезпеки.

Accessibility