Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES

The International Foundation fo Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №88 (22 червня – 5 липня 2019 року)

Підготовка до позачергових парламентських виборівЗгідно з інформацією, оприлюдненою на веб-сторінці Центральної виборчої комісії (далі – ЦВК), для участі у позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року було зарєстровано 5 978 кандидатів. У газеті «Голос України» було опубліковано виборчі списки 22 політичних партій, які висунули кандидатів у єдиному загальнонаціональному багатомандатному виборчому окрузі. Кандидати з цих партій мають змогу стати депутатами, якщо їхня партія подолає п’ятивідсотковий бар’єр. Загалом за партійними списками зареєстровано 2 760 кандидатів. ЦВК також зареєструвала кандидатів в одномандатних округах, де вибори відбуваються за мажоритарною системою відносної більшості. Станом на сьогодні, ЦВК зареєструвала 3 218 кандидатів в одномандатних округах. ЦВК оприлюднила перелік кандидатів в одномандатних округах, висунутих політичними партіями, в той час як списки кандидатів-самовисуванців публікуються окружними виборчими комісіями (ОВК) у регіональних засобах масової інформації.

Кандидати або партії, які їх висунули, мали право до 8 липня зняти свої кандидатури (тобто зняття кандидатури в останній момент може вплинути на попередні цифри, наведені вище). ЦВК незабаром завершить процес реєстрації та розпочне друк бюлетенів для одномандатних округів.

Друк виборчих бюлетенів для партій, що висунули списки кандидатів у загальнодержавному багатомандатному окрузі розпочався на початку минулого тижня і зараз завершується. 7 липня ЦВК дав розпорядження державному поліграфічному підприємству «Україна» розпочати розповсюдження друкованих виборчих бюлетенів, у тому числі на 102 виборчих дільницях, створених при дипломатичних представництвах України за кордоном.

Як вже зазначалося, до виборчого бюлетеня було включено 22 політичні партії. ЦВК спочатку зареєструвала 21 партію у загальнодержавному виборчому окрузі, а 25 червня – провела жеребкування, передбачене Законом, щоб визначити порядок, у якому партії будуть представлені у виборчому бюлетені. За результатами жеребкування 26 червня ЦВК відповідне рішення щодо форми та змісту виборчого бюлетеня. 29 червня Верховний суд задовольнив скаргу політичної партії колишнього Президента Грузії Міхеіла Саакашвілі «Рух Нових Сил» – відтак, згодом ЦВК зареєструвала кандидатів від цієї партії та внесла її під номером 22 до виборчого бюлетеня, без проведення повторного жеребкування.

До прийняття рішення про внесення змін до виборчого бюлетеня без проведення жеребкування, ЦВК провела консультації з представниками всіх політичних партій, які беруть участь у виборах, оскільки законодавством не встановлено, які дії слід вжити, якщо політична партія реєструється для участі у виборах після проведення жеребкування. Окрім того, партії вже почали використовувати призначений номер у своїй агітації; таким чином, повторне проведення жеребкування потенційно могло спантеличити виборців.

Попри усну згоду усіх представників партій продовжити таким чином, «Аграрна партія» вирішила оскаржити рішення ЦВК не проводити повторне жеребкування до Шостого апеляційного адміністративного суду. Суд першої інстанції задовольнив скаргу партії, але ЦВК оскаржила його рішення до Верховного суду. На цьому етапі ЦВК вже надрукувала понад 5 мільйонів бюлетенів для голосування за партійними списками. Повторне проведення жеребкування означало б, що ЦВК повинна була розпочати процес друку бюлетенів з нуля, у тому числі шляхом ініціювання нових закупівель та подання заявки на виділення додаткових коштів з державного бюджету на ці цілі. Це неминуче призвело б до затримок і призвело до перенесення дня виборів. 6 липня Верховний суд задовольнив апеляцію ЦВК. Рішення Верховного Суду є остаточним і означає, що можливої затримки проведення позачергових парламентських виборів 21 липня вдалося уникнути.

З моменту утворення окружних виборчих комісій 31 травня, до ЦВК надійшло 27 заяв про складення повноважень членів ОВК та близько 1 243 подань на заміну членів ОВК від політичних партій, які висунули їхні кандидатури. З призначених 3 582 членів ОВК, на посаді залишаються 3 555, серед яких 35%, тобто більше третини членів ОВК, були замінені уповноваженими суб’єктами – політичними партіями, які висували кандидатів у загальнонаціональному окрузі на парламентських виборах 2014 року. Хоча більшість замін були проведені до початку навчання, щодо виборчих процедур, організованого IFES спільно з ЦВК, їхня кількість може негативно вплинути на роботу комісій. Заміни членів ОВК продовжуються, оскільки законодавством дозволяється проводити такі заміни аж до дня голосування. Члени ОВК, які займають керівні посади, також можуть бути замінені, і ЦВК вже задовольнила декілька таких клопотань. Масові заміни членів виборчих комісій знижують ефективність роботи, пов’язаної з навчанням членів комісій, і призводять до неефективного використання ресурсів на відповідні потреби, оскільки законодавство не вимагає, щоб члени ОВК мали необхідні знання у сфері адміністрування виборів чи досвід роботи під час виборів.

Як і під час останніх президентських виборів, ЦВК утворила 199 ОВК для адміністрування виборів народних депутатів – по одній на одномандатний округ. П’ять одномандатних виборчих округів у Донецькій та Луганській області мають менше 50 відсотків середньої кількості зареєстрованих виборців; але ці випадки є особливими, з огляду на близькість цих округів до лінії розмежування.

ЦВК також є єдиним органом, уповноваженим встановлювати межі виборчих округів. На нинішніх парламентських виборах Комісія не вносила жодних змін до встановлених попередньо меж виборчих округів. Попередній аналіз кількості зареєстрованих виборців свідчить про те, що якби за результатами нещодавніх президентських виборів здійснювався перегляд меж одномандатних округів, лише Київ міг би отримати додатковий мандат – 14 замість нинішніх 13 депутатів.

ЦВК скасувала реєстрацію Клюєва, Шарія та Кузьміна. 2 липня 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала Андрія Клюєва, колишнього заступника голови Адміністрації Президента України Віктора Януковича, та блогера Анатолія Шарія кандидатами у народні депутати на позачергових парламентських виборах, що відбудуться 21 липня. Наступного дня ЦВК скасувала рішення про їхню реєстрацію, з огляду на появу у справі нових доказів, наданих Службою безпеки України (СБУ) ЦВК, якими було підтверджено, що Клюєв і Шарій перетнули кордон України з іншими державами у 2014 і 2012 роках відповідно. Немає жодних підтверджень того, що після цього вони поверталися на територію України. З огляду на нововиявлені обставини, і Клюєв, і Шарій втратили право бути обраними на майбутніх виборах, оскільки їхні кандидатури не відповідали одній з вимог, встановлених Конституцією України та Законом України «Про вибори народних депутатів України» – депутатом може бути обраний громадянин України, який проживає в Україні протягом останніх п’яти років до дня виборів.

Громадські активісти виступили з різкою критикою рішення ЦВК про реєстрацію цих кандидатів. Вони стверджували, що жоден з кандидатів не проживав в Україні протягом останніх п’яти років. Вони також підкреслили, що впродовж останніх років ці особи були суб’єктами кримінальних проваджень. За інформацією СБУ, Клюєв був одним з прибічників Януковича, причетних до придушення вуличних протестів під час Революції гідності, а також до розкрадання та зловживання владою. У міжнародний розшук Клюєва було оголошено у 2014 році. СБУ вважає його зниклим безвісти з 28 лютого 2014 року.

Хоча обидві особи мають суперечливу репутацію, рішення ЦВК від 2 липня про реєстрацію Шарія і Клюєва кандидатами повністю відповідало положенням Закону України «Про вибори народних депутатів України» . Спочатку ЦВК відмовила їм у реєстрації кандидатами, з огляду на інформацію, отриману з різних джерел, зокрема ЗМІ, у якій йшлося про те, що вони обидва не проживали в Україні протягом останніх п’яти років. Обидва оскаржували відмову ЦВК у Шостому апеляційному адміністративному суді, який є судом першої інстанції для оскарження рішень, дій чи бездіяльності ЦВК. В обох випадках суд дійшов висновку, що відмова у реєстрації кандидатів ЦВК не була належним чином обґрунтована, оскільки ці відмови були повністю засновані на неофіційних даних з Інтернету та ЗМІ, а не на офіційній інформації.

Під час реєстрації цих кандидатів ЦВК 2 липня офіційна інформація була надана Державною прикордонною службою. Згідно з її інформацією, жоден із двох чоловіків не залишав території України протягом останніх п’яти років, з метою проживання на території іншої країни. Це означало, що обидві особи не могли вважатися такими, що де-юре залишили територію України. Участь у телевізійних шоу та публічних заходах за кордоном означала, що особа, про яку йдеться, перебувала за кордоном у ці конкретні дати; це не обов’язково означало, що ця особа перебувала за кордоном постійно протягом певного періоду часу. За відсутності переконливих доказів перебування за межами України протягом останніх п’яти років Шостий апеляційний адміністративний суд постановив, що відмова у реєстрації цих осіб кандидатами є незаконною і обмежує їхні права бути обраними. В обох випадках ЦВК оскаржила рішення до Верховного Суду. Проте 30 червня Верховний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції і доручив ЦВК переглянути свої рішення про відмову у реєстрації кандидатів.

Рішення Верховного суду фактично дозволило ЦВК відмовити цим особам у реєстрації кандидатами, якщо б у розпорядженні Комісії були нові переконливі докази, що кандидати не виконують вимогу про проживання в Україні (або скасувати реєстрацію таких кандидатів якщо б докази були представлені після того, як ці особи вже були зареєстровані). Враховуючи, що переконливих доказів того, що ці кандидати не дотрималися необхідних для реєстрації вимог не було надано, а строк реєстрації кандидатів вже завершувався, ЦВК зареєструвала обох осіб кандидатами на позачергових парламентських виборах. Це сталося 2 липня, в той час як кінцевим строком реєстрації кандидатів ЦВК було 25 червня ЦВК. З огляду на стислі строки, встановлені Законом, ЦВК не мала іншого вибору, окрім як зареєструвати обох кандидатів.

3 липня, вже після реєстрації Клюєва і Шарія, СБУ надала у розпорядження ЦВК нові докази, які свідчать про те, що і Клюєв, і Шарій виїхали з України багато років тому, і що після цього вони не мали інформації про те, що ці особи поверталися до України. Зокрема, колишні охоронці Віктора Януковича підтвердили в своїх свідченнях, що Клюєв виїхав з України до Росії разом з Януковичем у 2014 році, а Шарій покинув Україну для Росії в 2012 році.

5 липня, ЦВК прийняла рішення про скасування реєстрації кандидата у народні депутати колишнього заступника Генерального прокурора України часів Януковича Рената Кузьміна. Кузьмін балотувався за списками політичної партії «Опозиційна платформа – За життя». Як і у випадку з Клюєвим, СБУ надала у розпорядження ЦВК нові докази, які свідчать про те, що і він виїхав з України багато років тому, і що після цього вони не мали інформації про те, що ця особа поверталася до України.

ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанська комісія неодноразово критикували вимогу щодо проживання кандидатів на території України протягом останніх п’яти років, встановлену Конституцією України та Законом «Про вибори народних депутатів України», як таку, що не відповідає міжнародним стандартам та найкращим практикам. Вимоги до місця проживання не повинні бути одним з критеріїв для участі у парламентських виборах. Крім того, положення, що регулюють ці питання у Законі відкриті для множинного тлумачення – відтак їх дуже складно ефективно застосовувати. Це питання піднімалося під час парламентських виборів 2012 та 2014 років, коли стверджувалося також, що окремі кандидати не відповідають критеріям п’ятирічного проживання (наприклад, футболіст Андрій Шевченко, колишній заступник начальника Служби безпеки України Сергій Сацюк, чинний міністр внутрішніх справ Арсен Авакова). Зокрема, пан Аваков був фігурантом низки кримінальних справ, що мали політичне та ділове забарвлення за часів Януковича і сам був змушений залишити країну, щоб уникнути ув’язнення. Це, однак, не завадило йому взяти участь у позачергових парламентських виборах 2014 року, як і у випадку з Клюєвим і Шарієм на виборах 2019 року.

Останні результати соціологічних досліджень щодо електоральних уподобань виборців на позачергових парламентських виборах 2019 року. Згідно з результатами соціологічного опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» (результати оприлюднено 4 липня 2019 року), 42,3% виборців, які мають намір взяти участь у голосуванні, підтримують партію новообраного Президента України Володимира Зеленського «Слуга народу». На другому місці – «Опозиційна платформа – За життя», у якої близько 13% підтримки. Партія колишнього Президента України Петра Порошенка «Європейська Солідарність» наразі перебуває на третьому місці з 8,3% підтримки. Партію Святослава Вакарчука «Голос» та «Батьківщину» підтримують близько 7,2% виборців.

Трохи менше підтримки, аніж необхідно для подолання виборчого бар’єру в 5%, мають партія колишнього очільника Служби безпеки України Ігоря Смешка «Сила і честь» (3,8%), «Опозиційний блок» (3,1%); партія прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана «Українська Стратетгія» (2,8%); «Громадянська позиція» та «Радикальна партія Олега Ляшка» (по 2,4%) та «Свобода (2,3%). Усі інші партії набирають менше 2% голосів.

Опитування проводилося з 29 червня по 3 липня 2019 року методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Аудиторія: населення України від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами й типом поселення. Вибіркова сукупність – 2000 респондентів, помилка репрезентативності дослідження – не більше 2,2%.

Громадянська мережа ОПОРА представила аналіз перебігу першого місяця виборчої кампанії позачергових парламентських виборів-2019. 1 липня, Громадянська мережа ОПОРА представила аналіз перебігу першого місяця виборчої кампанії позачергових парламентських виборів-2019. Ключовим висновком є те, що попри проблеми із нереформованістю виборчого законодавства та прискорений темп виборчого процесу, ключові етапи виборчого процесу відбулись відповідно до чинного законодавства. У червні спостерігачі ОПОРИ відзначали доволі масштабний розмах діяльності потенційних та зареєстрованих кандидатів із ознаками непрямого підкупу виборців. Учасники передвиборчої боротьби або пов’язані з ними благодійні організації пропонували виборцям безкоштовні або на пільгових умовах товари і послуги, а також реалізовували у виборчих округах інфраструктурі або соціальні проекти. Окрім того, спостерігачі ОПОРИ також відзначили інциденти із ознаками зловживання адміністративними ресурсами на виборах, котрі, втім не мали централізованого і системного характеру. Як повідомляється у звіті, багато потенційних кандидатів почали заходи з передвиборчої агітації до офіційної їх реєстрації ЦВК. Слід зазначити, що кандидатам не дозволяється витрачати гроші на проведення передвиборної агітації до їхньої реєстрації кандидатами та відкриття ними відповідних рахунків виборчих фондів.

Перші місцеві вибори в обєднаних територіальних громадах. 30 червня відбулися місцеві вибори у 95 об’єднаних територіальних громадах. Вони були призначені ЦВК х метою продовження процесу децентралізації. У 65 територіальних громадах відбулися перші місцеві вибори, в той час як ще у 30 – додаткові. Спостерігачі Комітету виборців України повідомили, що вибори були проведені без значних порушень. Спостерігалися окремі випадки порушення виборчого законодавства, серед яких недопущення спостерігачів до підготовчого засідання дільничних виборчих комісій, порушення таємниці голосування та спроби видати бюлетені без належних документів.

Accessibility