Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES

The International Foundation fo Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №81 (14 березня – 27 березня, 2019)

Останні опитування громадської думки напередодні президентських виборів 2019 року. Згідно з опитуванням громадської думки, оприлюдненим Соціологічною групою «Рейтинг» 19 березня 2019 року, Володимир Зеленський очолює список найбільш кандидатів на президентських виборах з 24,9% підтримки тих, хто визначився та має намір голосувати.  Колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко та чинний Президент України мають по 18,8% та 17,4% підтримки. Відсоток виборців, які не визначилися зі своїм вибором – 15 % опитаних – залишається на високому рівні. Опитування проводилося з 9 по 15 березня 2019 року. Вибіркова сукупність опитування – 2500 респондентів, а помилка репрезентативності – не більше 2%.

25 березня 2019 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати свого останнього дослідження, згідно з яким Зеленський теж очолює список кандидатів, маючи 32,1% підтримки тих, хто визначився та має намір голосувати.  Порошенко підтримують 17,1% виборців, а Тимошенко – 12,5%. Згідно з опитуванням КМІС понад 25% виборців не визначилися зі своїм вибором, що ще більше ускладнює будь-які прогнози стосовно результатів президентських виборів. Опитування проводилося з 14 по 22 березня 2019 року. Вибіркова сукупність опитування – 2004 респонденти, а помилка репрезентативності – не більше 3,3%.

Виборці тимчасово змінюють місце голосування для участі у президентських виборах. 26 березня Голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) Тетяна Сліпачук повідомила, що 315 725 виборців тимчасово змінили місце голосування для участі у першому турі президентських виборів. Їх значна частина – вимушені переселенці з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей – відповідно 63 869 та 28 834 виборця. Переважна більшість виборців – 210 000 – змінили своє місце для голосування за тиждень до кінцевого строку, встановленого Законом України «Про вибори Президента України» – до 25 березня.

Згідно з чинним законодавством, зміна місця голосування є тимчасовою і має бути здійснена ще раз у разі призначення повторного голосування. Відтак, усі мобільні всередині країни групи громадян, зокрема ВПО та трудові мігранти, які змінили місце голосування перед першим туром президентських виборів, будуть змушені пройти цю процедуру ще раз перед повторним голосуванням. У разі призначення ЦВК повторного голосування лише за 10 днів до дати його проведення, ВПО та трудові мігранти фактично матимуть лише 5 днів для зміни місця голосування. Такі стислі строки для проходження цієї процедури можуть призвести до черг у відділах ведення Державного реєстру виборців (ДРВ), а окремі виборці взагалі не зможуть змінити місце голосування вчасно. Відтак, інформація про процедурні аспекти зміни місця голосування та стислі строки має доноситися до виборців заздалегідь до проведення повторного голосування. Водночас органам ведення ДРВ слід оптимізувати свій графік роботи, з тим аби усі охочі мали змогу змінити місце голосування до кінцевого строку – до 16 квітня.

ЦВК утворила у винятковому випадку спецдільниці у військових частинах на території ООС. 14 березня ЦВК прийняла Постанову № 554, якою утворила у винятковому випадку спеціальні виборчі дільниці на території військових частин та формувань на території Операції Об’єднаних Сил (ООС) у окремих районах Донецької та Луганської областей. У цілому, для військовослужбовців Збройних сил України створено 93 виборчі дільниці для участі у виборах Президента України – 79 з них на території ООС. Одна з дільниць працюватиме в навчальному центрі у Яворіві, що на Львівщині, одна — в дисциплінарному батальйоні у Києві, дві — за кордоном в місцях розташування миротворчих контингентів, у Косово та Конго та 10 дільниць — в медичних закладах Міністерства оборони України.

Посли країн «Великої сімки» висловили занепокоєння щодо загрози екстремістських рухів на президентських виборах. У своєму листі від 15 березня до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, Група послів G7 з підтримки реформ в Україні висловили занепокоєння щодо закликів окремих націоналістичних груп до захисту чесності результатів президентських виборів насильницькими методами. Слід вказати на те, що представники ГО Національні дружини, афілійованої з праворадикальною партією Національний корпус, отримали дозвіл на здійснення спостереження за виборами Президента України та заявили, що вони можуть застосовувати силу на виборчих дільницях у разі фальсифікацій. Нещодавно, представники Національного корпусу застосували силу під час зустрічі з кандидатом у Президенти України Петром Порошенком у Черкасах. Це викликало неабияке занепокоєння як в Україні, так і за її межами.

«Група G7 стурбована екстремістськими політичними рухами в Україні, насильницькі дії яких тривожать» – вказується у листі. Посли закликали Арсена Авакова вжити необхідних заходів проти насильницьких/екстремістських груп, які залякують українських громадян та намагаються узурпувати роль Національної поліції в забезпеченні безпеки виборів. Посли також закликали Міністра до того аби в майбутньому заборонити участь таких рухів у виборчому процесі.

Довжина кожного виборчого бюлетеня на виборах Президента становить 80 сантиметрів  — це найдовший бюлетень в історії президенстських виборів в Україні. Фото: facebook.com/UACEC

ЦВК закінчує друк виборчих бюлетенів для першого туру президентських виборів. 24 березня ЦВК закінчила друк виборчих бюлетенів для першого туру президентських виборів, який має відбутися 31 березня 2019 року. До кожного бюлетеня включено 39 кандидатів на посаду Президента України, розташованих у алфавітному порядку. Довжина бюлетеня становить 80 сантиметрів – найдовший бюлетень в історії президентських виборів в Україні. Крім того, бюлетень має 10 ступенів захисту. Зокрема, це спеціальний папір, водяний знак, мікротекст та фарба.

Склад ОВК оновився на третину. 15 березня під час прес брифінгу в ЦВК заступник Голови Центрвиборчкому Євгеній Радченко повідомив, що достроково припинено повноваження 2 428 членів окружних виборчих комісій (ОВК), що становить майже третину від їхнього первинного складу. Багато членів ОВК були замінені вже після того, як вони пройшли навчання з виборчих процедур, підготовлене IFES спільно з Центром управління навчанням з питань виборів (Тренінговим центром) ЦВК.

Часті заміни членів виборчих комісій кандидатами на посаду Президента України, які запропонували їхні кандидатури до складу комісій, послаблюють рівень незалежності та професіоналізму органів адміністрування виборів в Україні, а також нівелюють зусилля міжнародних партнерів України, зокрема IFES, спрямовані на навчання членів виборчих комісій напередодні виборів. Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі раніше пропонувало обмежити можливості проведення замін у складі комісій суб’єктами висування кандидатур до їх складу. Політичні партії та кандидати мають бути більш обачними у відборі потенційних кандидатів до ОВК та дільничних виборчих комісій (ДВК), аби не поставити під загрозу доброчесність таких комісій. З метою вирішення проблеми частих замін членів комісій та браку професіоналізму серед таких осіб, IFES виступає за внесення необхідних змін до виборчого законодавства, які б передбачали обов’язковість проведення навчання та сертифікації потенційних претендентів до складу ОВК та ДВК на базі Тренінгового центру перед призначення їх до складу відповідних комісій.

ОПОРА проаналізувала результати формування ДВК. Станом на 16 березня, за данимиГромадянської мережі ОПОРА, ОВК було утворено 29 788 ДВК (не враховуючи спеціальних виборчих дільниць, утворених на території військових частин і на суднах), до складу яких увійшло 440 588 осіб. Найбільшу кількість кандидатур до складу ДВК подали шестеро кандидатів у Президенти – Петро Порошенко (має представництво в 99% ДВК), Юлія Тимошенко (97% ДВК), Олег Ляшко (97% ДВК), Юлія Литвиненко (95% ДВК), Анатолій Гриценко (94% ДВК) і Микола Габер (91% ДВК). Суттєве представництво забезпечили собі також Володимир Зеленський (84% ДВК) та Юрій Бойко (83% ДВК). Лише чотири кандидати не подали жодної кандидатури до складу ДВК. Це – Геннадій Балашов, Інна Богословська, Аркадій Корнацький і Роман Насіров. На думку ОПОРИ, загалом процес формування ДВК відбувався відповідно до законних процедур й у відведені строки (до 12 березня включно). Всі засідання окружних виборчих комісій, на яких приймалися рішення про утворення ДВК, були повноважними (присутні більше половини членів комісії від складу цієї комісії).

Місія зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ оприлюднила свій перший проміжний звіт. 15 березня 2019 року Місія зі спостереження за виборами Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі представила проміжний звіт за результатами спостереження за президентськими виборами. У звіті аналізуються окремі аспекти передвиборної агітації, формування і використання коштів виборчих фондів, діяльності ЗМІ, процедури врегулювання виборчих спорів, а також вказується на рекордну кількість неурядових організацій (НУО), залучених до спостереження за виборами. Текст звіту доступний за посиланням.

Європейська мережа організацій з моніторингу виборів (ENEMO) представила свій другий проміжний звіт. 25 березня Європейська мережа організацій з моніторингу виборів (ENEMO) представила свій проміжний звіт зі спостереження за виборчим процесом за період з 9 березня по 21 березня 2019 року. У цілому, ENEMO позитивно оцінює загальну ефективність роботи виборчої адміністрації, хоча залишаються актуальними питання щодо неналежного рівня підготовки виборчих комісій на окружному та дільничному рівнях, а також недостатньої прозорості у процесі прийняття рішень ЦВК. Текст звіту доступний за посиланням.

Accessibility