Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES

The International Foundation fo Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №82 (28 березня – 10 квітня 2019 року)

ЦВК встановила результати першого туру президентських виборів. 7 квітня 2019 року Центральна виборча комісія (ЦВК) встановила результати голосування на виборах Президента України 31 березня і призначила повторне голосування на 21 квітня цього року. До виборчого бюлетеня для повторного голосування включаються два кандидати на пост Президента України, які у підсумку голосування у день виборів одержали найбільшу кількість голосів – Володимир Зеленський та чинний Президент України Петро Порошенко. Офіційні результати підтвердили попередні результати, оголошені ЦВК 4 квітня за результатами передачі електронних даних з протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях в Україні та за її межами.

Згідно з остаточними результатами, Зеленський, висунутий політичною партією Слуга Народу отримав 30,24% голосів, у той час як Порошенко, який балотується як самовисуванець, здобув 15,95% підтримки. Юлія Тимошенко, висунута партією Батьківщина, зайняла третє місце з 13,4% голосів на свою підтримку, а слідом за нею розташувалися самовисуванець Юрій Бойко, котрий здобув 11,67% голосів та Анатолій Гриценко, висунутий політичною партією «Громадянська позиція», який отримав 6,91% підтримки. За інформацією ЦВК, 1,18% бюлетенів по Україні було визнано недійсними.

Оприлюднені результати ЦВК співпали з даними паралельним підрахунком голосів (ППГ), оприлюдненими Громадянською мережею ОПОРА 1 квітня. ППГ продемонстрував, що Зеленський здобув 30,1% голосів, в той час як Порошенко – 15,7%, а Тимошенко – 13,3%. Згідно з даними ОПОРИ, недійсними було визнано 1,3% бюлетенів. Юлія Тимошенко вже заявила, що вона не буде оскаржувати результати першого туру виборів і готуватиметься до парламентських виборів, які відбудуться у жовтні 2019 року.

Останні опитування громадської думки напередодні другого туру президентських виборів. Згідно з опитуванням громадської думки Соціологічної групи «Рейтинг», оприлюдненим 11 квітня, 61% виборців, які мають намір голосувати у другому турі підтримують Володимира Зеленського, в той час як лише 24 % підтримують Петра Порошенка. Ще 15% виборців, які мають намір голосувати у другому турі не визначилися. Дослідження було проведено після оголошення попередніх результатів першого туру, з 5 по 10 квітня 2019 року, вибіркова сукупність становила 3000 респондентів, а помилка репрезентативності дослідження – не більше 1,8%.

Аналіз динаміки мотивів голосування за кандидатів у другому турі виборів Президента свідчить про зростання протестного голосування серед виборців обох кандидатів; так 22% виборців Порошенка голосують швидше проти Зеленського, в той час як 41% виборців Зеленського відповіли, що голосують швидше проти Порошенка.

В рамках цього ж дослідження, 82% опитаних зазначили, що не стикалися особисто з фактами підкупу під час цієї президентської виборчої кампанії. З іншого боку 17% сказали, що мали такий досвід: 8% – особисто, 9% – чули про це від близьких та знайомих.

Водночас, високим залишається рівень недовіри до влади загалом та до виборчого процесу зокрема – 39% опитаних зазначили, що очікують значних фальсифікацій у другому турі виборів Президента 21 квітня 2019 року. 37% вважають, що фальсифікації будуть незначними, і лише 14% взагалі не очікують жодних фальшувань результатів виборів. Найбільше тих, хто очікує значних фальсифікацій, серед мешканців Півдня та Сходу країни.

Оцінка виборчого процесу міжнародними організаціями. За інформацією спостерігачів міжнародних організацій, перший тур президентських виборів 2019 року загалом відбувся без суттєвих порушень виборчого законодавства. Місія зі спостереження за виборами (МСВ) Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі у своїй Заяві про попередні висновки та результати наголосила на тому, що вибори Президента України 31 березня 2019 року відбувались у конкурентних умовах, виборці мали широкий спектр вибору серед кандидатів, а явка була високою.

Спостерігачі ОБСЄ/БДІПЛ, втім зазначили, що «у передвиборчий період положення законодавства часто не застосовувались належним чином великою кількістю учасників процесу, що негативно вплинуло на довіру до органів адміністрування виборчого процесу, застосування правил фінансування кампаній та ефективність вирішення виборчих спорів». Водночас, на їхню думку, фундаментальні свободи загалом були дотримані. До подібних висновків також вдалися і інші міжнародні МСВ, зокрема Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO)Світовий конґрес українців та КАНАДЕМ.

МСВ Національного демократичного інституту (НДІ) та Міжнародного республіканського інституту (МРІ) у своїх офіційних заявах також вказали на негайні та довгострокові виклики, які перешкоджають проведенню інклюзивних виборів, що заслуговують на довіру. На думку МРІ, відділам адміністрування Державного реєстру виборців слід виділити достатньо людських ресурсів, аби виборці мали змогу без проблем тимчасово змінити місце для голосування без зміни виборчої адреси, а кандидатам, включеним до бюлетеня для повторного голосування, слід взяти участь у змістовних дебатах на теми, важливі для виборців. Довгострокові рекомендації стосуються покращення доступності виборчого процесу, збільшення прозорості ЦВК та запровадження дієвих, ефективних та пропорційних санкцій за порушення виборчого законодавства.

Оцінка виборчого процесу українськими організаціями.  У своїй заяві щодо попередніх результатів спостереження на виборах Президента України, Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала окремі випадки порушень, у тому числі видачу бюлетенів на підставі не передбачених законом документів, фотографування виборцями своїх виборчих бюлетенів (що може свідчити про підкуп виборців) та декілька випадків проведення підготовчих засідань ДВК до 7:15 (тобто раніше передбаченого законом строку) або недопуску спостерігачів до участі у підготовчих засіданнях.

Загалом, на думку ОПОРИ, чергові вибори Президента України 31 березня 2019 року відбулись у конкурентних  умовах та із дотриманням базових стандартів справжніх виборів, а випадки порушення національного законодавства не стали критичною перешкодою для реалізації громадянами свого права обирати і бути обраними.

Згідно з висновками Комітету виборців України (КВУ) за результатами спостереження у день голосування, загалом вибори було проведено у відповідності до вимог українського законодавства та міжнародних стандартів. У порівнянні із попередніми виборами Президента України 2014 року кількість та характер порушень виборчого законодавства принципово не змінилися. Офіційними спостерігачами КВУ було зафіксовано низку проблем та порушень під час організації процесу голосування та у період підготовки до виборів, зокрема, які стосувалися частих замін членів комісій нижчого рівня, а також «чорного піару». Водночас, ці порушення не носили системного характеру та не були такими, що могли суттєво вплинути на результати волевиявлення громадян.

Національна поліція продовжує розслідувати випадки порушення виборчого законодавства. До поліції з 31 березня по 2 квітня надійшло 2690 заяв та повідомлень, пов’язаних з порушеннями виборчого процесу. За даними фактами розпочато 71 кримінальне провадження та складено 50 адміністративних протоколів. Про це повідомляє прес-служба МВС України. Найбільше порушень було зареєстровано у Дніпропетровській області — 356, місті Києві — 317 та Донецькій області — 264. Зазначені факти здебільшого пов’язані з незаконною агітацією та фотографуванням бюлетенів. Фотографування бюлетенів може бути ознакою порушення таємниці волевиявлення, підкупу виборців або організації так званих «виборчих каруселей». Згідно зі статтею 159 Кримінального кодексу України, порушення таємниці волевиявлення тягне за собою покарання у вигляді до трьох років позбавлення волі.

Поліція також отримала 61 скаргу, щодо фактів підкупу виборців. Попри те, що зазначені факти знаходяться у стадії перевірки/розслідування, робота поліції у день голосування отримала схвальні відгуки як від національних, так і від міжнародних спостерігачів. До дня проведення повторного голосування, тобто до 21 квітня, Міністерство внутрішніх справ та Національна поліція мають чітко поінформувати своїх працівників, щодо процедури документування фактів порушень виборчого законодавства. ОПОРА раніше повідомляла, що працівники поліції мали проблеми з документуванням адміністративних правопорушень напередодні першого туру президентських виборів. Ефективне розслідування справ, а також винесення обвинувальних вироків стануть ще одним підтвердженням того, що органи державної влади працюють над тим, щоб порушники виборчого законодавства понесли відповідальність.

Теледебати напередодні повторного голосування. Статтею 62 Закону України «Про вибори Президента України» передбачено, що між кандидатами на пост Президента України, включеними до виборчого бюлетеня для повторного голосування проводяться передвиборні теледебати. Теледебати за рахунок коштів Державного бюджету України проводяться в останню п’ятницю перед днем повторного голосування між 19 та 22 годинами в прямому ефірі, тривалістю не менше 60 хвилин. У разі відмови одного з кандидатів на пост Президента України взяти участь у теледебатах або неможливості його участі в них виділений для теледебатів час надається іншому кандидату на пост Президента України для проведення передвиборної агітації. Додаткові теледебати також можуть бути організовані за рахунок коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України.

Після першого туру виборів Порошенко запросив Зеленського до участі у теледебатах. Зеленський погодився, але закликав Порошенко провести їх на НСК «Олімпійський» – стадіоні, який вміщує 70,050 глядачів. Зеленський також наголосив, що обидва кандидати мають «пройти експертизу і довести народу, що серед них немає ні алкоголіків, ні наркоманів». 4 квітня Порошенко публічно погодився на умови Зеленського. 5 квітня обидва кандидати здали необхідні аналізи. Залишається незрозумілим, чи пройдуть дебати 14 квітня, як запропонував Порошенко, що дозволило б провести офіційні дебати за кошти Державного бюджету 19 квітня. Існує також можливість того, що жодних дебатів взагалі не буде, у разі якщо Зеленський відмовиться від участі у них.

Зустріч Президента Порошенка з представниками громадянського суспільства. Під час зустрічі з громадськими активістами, яка відбулася 6 квітня на території Адміністрації Президента, Президент Порошенко виступив за перезавантаження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Водночас, за словами Дар’ї Каленюк, виконавчої директорки Центру протидії корупції (ЦПК), яка була на зустрічі, він підтримав Національне антикорупційне бюро (НАБУ).  За словами Каленюк, Президент також виступає за позбавлення Служби безпеки функції економічних розслідувань.

«Президент підтримує директора НАБУ Артема Ситника, хоча має зауваження щодо роботи органу. Порошенко наголосив, що не втручається у роботу НАБУ. Антикорупційні судді будуть призначені президентом в найближчі кілька днів», — розповіла активістка. Нагадаємо, що Закон про створення Вищого антикорупційного суду був підписаний Президентом у червні 2018 року.

Громадськість вимагає від Верховної Ради ухвалити проект Виборчого кодексу у другому читанні. 9 квітня активісти та представники громадянського суспільства підписали заяву, у який звернулися до Верховної Ради з метою ухвалення проекту Виборчого кодексу № 3112-1 у другому читанні, котрим, серед іншого, пропонується змінити мажоритарну складову виборчої системи на парламентських виборах.

Проект Виборчого кодексу був прийнятий Верховної Радою у першому читанні 7 листопада 2017 року. Після прийняття проекту у першому читанні народними депутатами було запропоновано майже 4,400 поправок до нього, які були потім розглянуті Робочою групою Підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя. Процес розгляду поправок Робочою групою закінчився минулого місяця.

Представники громадянського суспільства закликали Комітет з питань правової політики та правосуддя невідкладно завершити підготовку Виборчого кодексу 3112-1 до другого читання. Вони також звернулися до  Голови Верховної Ради з вимогою забезпечити невідкладний розгляд парламентом проекту Виборчого кодексу 3112-1, а до Верховної Ради підтримати голосами та ухвалити Виборчий кодекс 3112-1.

У Кодексі належних практик у виборчих справах Венеціанської комісії прямо наголошується на тому, що внесення будь-яких суттєвих змін до виборчого законодавства (наприклад, в частині утворення виборчих округів та виборчої системи) менш ніж за рік до виборів є недоцільним. Відтак, пізнє (за кілька місяців до виборів народних депутатів України, які мають відбутися у жовтні 2019 року) ухвалення проекту Виборчого кодексу  може дезорієнтувати виборців та органи адміністрування виборів, які не будуть достатньо обізнані з новими процедурами, зокрема в частині голосування, підрахунку голосів та встановлення результатів виборів, а також встановлення меж виборчих округів та здійснення передвиборної агітації. Зокрема, пропорційна виборча система, запропонована у проекті Кодексу, ніколи не використовувалася в Україні. Навіть у разі прийняття проекту Кодексу, виникають сумніви у можливості застосування окремих його положень під час парламентських виборів у жовтні 2019 року, зважаючи на необхідність прийняття ЦВК змін до підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення реалізації положень проекту Кодексу.

Круглий стіл, присвячений виборчим правам ВПО. 27 березня 2019 року партнерська організація IFES Громадський холдинг «Група впливу» організувала круглий стіл, присвячений другій річниці реєстрації проекту Закону № 6240 у Верховній Раді.  Під час заходу, учасники, у тому числі представники Державного реєстру виборців (ДРВ), мали змогу проаналізувати та зробити певні висновки з процесу тимчасової зміни місця для голосування напередодні президентських виборів, що відбулися 31 березня. За даними ЦВК, цією процедурою скористалися 325 725 виборців.  В останній тиждень, коли можна було змінити місце для голосування, перед органами ведення ДРВ утворилися великі черги, через що багато потенційних виборців покинули їх, так і не здійснивши процедури. Тим виборцям, які не мали реєстрації постійного місця проживання (проблема, з якою часто стикалися молоді виборці-переселенці, які голосували вперше) часом рекомендували зареєструватися у Центрі обліку бездомних громадян, з тим аби вони мали хоч якусь виборчу адресу. На думку окремих учасників круглого столу, процедура реєстрації місця для голосування є дискримінативною, особливо стосовно внутрішньо переміщених осіб, які не мають доступу до альтернативних процедур для здійснення такої реєстрації і, відповідно, мають реєструватися перед кожними конкретними виборами.

Учасники круглого столу погодилися, що короткий проміжок часу для здійснення тимчасової зміни місця голосування напередодні другого туру виборів, що має відбутися 21 квітня, позбавить багатьох виборців можливості реалізувати свої виборчі права. Органи ведення ДРВ фізично не матимуть можливості належним чином обробити таку ж кількість заяв, як і перед першим туром виборів, через значно коротші строки на здійснення такої процедури (вісім днів, замість 85 днів перед першим туром). Це – ще один аргумент для українських законодавців ухвалити проект Закону № 6240 та припинити нинішню політику, яка дискримінує ВПО та інших мобільних всередині країни громадян.

Accessibility