Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Основні результати загальнонаціонального опитування за результатами парламентських виборів в Україні, жовтень 2019 року

У цьому стислому огляді викладено основні результати останнього опитування громадської думки, проведеного Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES). Польовий етап опитування було проведено в період із 29 вересня до 15 жовтня 2019 року – після парламентських виборів 2019 року. Під час дослідження було опитано 2002 респонденти по всій Україні, крім окупованих територій Донецької й Луганської областей і Автономної Республіки Крим. Дані було зважено за регіонами, віком та статтю, аби забезпечити їхню репрезентативність для всього дорослого населення (18+) України. Похибка вибірки не перевищує ±2,19%. Польовий етап і обробку даних у межах цього опитування здійснив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Де це доречно, дані порівняно з результатами опитування IFES, яке провів КМІС з 8 до 30 грудня 2018 року, із вибіркою у 2004 респондентів, й опитування за результатами президентських виборів, проведеного з 19 травня до 1 червня 2019 року, із вибіркою у 2003 респондентів.

 

Slide1
Slide2
Slide3
Slide4
Slide5
Slide6
Slide7
Slide8
Slide9
Slide10
Slide11
Slide12
Slide13
Slide14
Slide15
Slide16
Slide17
Slide18
Slide19
Slide20
Slide21
Slide22
Slide23
Slide24
Slide25
Slide26
Slide27
Slide28
Slide29
Slide30
Slide31
Slide32
Slide33
Slide34
Slide35
Slide36
Slide37
Slide38
Slide39
Slide40

 

 

Українці оцінюють парламентські вибори 2019 року переважно позитивно

  • На думку українців, парламентські вибори 2019 року були здебільшого вільними та справедливими. Переважна більшість опитаних вважають, що вибори були або повністю вільними і справедливими (так вважають 46%), або досить вільними і справедливими, але мали при цьому деякі недоліки (33%), що великою мірою перегукується з результатами опитування, проведеного після цьогорічних президентських виборів. Дуже невелика кількість опитаних заявляє, що вибори або було сфальсифіковано настільки, що це дає підстави сумніватися в точності результатів (7%), або ж зовсім не були вільними і справедливими (5%). Позитивна оцінка виборів респондентами однакова в усіх регіонах, а це свідчить, що, на думку українців, вибори було проведено добре й виборці мали можливість голосувати за партії й кандидатів, яких вони підтримували.
  • Успішне проведення президентських і парламентських виборів 2019 року зумовило зростання чисельності тих, хто вважає, що найкращим типом правління є демократія. Незначна більшість опитаних (51%) вважають, що демократія є кращим політичним режимом порівняно з іншими режимами, що на 8% перевищує аналогічний показник за результатами опитування 2018 року перед президентськими виборами. Значно менше респондентів кажуть, що їм не важливо, яку форму правління ми маємо (21%), або що в окремих ситуаціях недемократична форма правління може виявитися кращою (17%). Українці у всіх регіонах віддають перевагу демократії, що демонструє зміну в поглядах порівняно з результатами попереднього опитування, коли думка мешканців сходу щодо форми правління була неоднозначною.
  • Результати останнього опитування також вказують на краще ставлення українців до стану демократії в Україні. 38% опитаних кажуть, що Україна – це демократія, що на 10% більше, ніж аналогічний показник опитування 2018 року. Це свідчить, що після цьогорічних виборів українців позитивніше оцінюють якість демократії в країні. Незважаючи на це, в питанні щодо сприйняття демократії помітно регіональні відмінності: українці на півдні (32% кажуть, що Україна – це демократія, а 34% – що Україна не є демократією) та сході (21% каже, що Україна – це демократія, а 39% заперечують це) значно менш позитивно сприймають стан розвитку української демократії порівняно з тими, хто живе на заході, у центрі й на півночі.
  • Українці почали вбачати більше цінності в голосуванні та його здатності призводити до змін у країні. Дедалі більше людей вважають, що вони самі можуть бути рушіями змін. Зростає кількість тих, хто переконаний, що голосування дає людям в Україні можливість впливати на прийняття рішень (58%, збільшення цього показника на 19%), що вони відіграють роль у вирішенні проблем в Україні (51%, збільшення на 22%) і що такі люди як вони можуть мати вплив на рішення влади (37%, збільшення на 15%). Це вказує на збільшення переконаності в тому, що в Україні можуть відбуватися зміни, а одним із ефективних методів їх запровадження є голосування. Про це також свідчить зменшення кількості тих, хто вважає, що не має значення, як виборець голосує, адже нічого не зміниться (50%, зменшення на 14%).
  • Якщо розглядати конкретні аспекти виборів, спостерігаються позитивні зрушення порівняно з опитуванням перед президентськими виборами. Українці переважно говорять, що відчувають себе безпечно, голосуючи на виборах (81%, збільшення показника на 11%), що вони поінформовані про виборчий процес (79%, зростання на 8%), що результати виборів точно відображають те, як люди проголосували на виборах (77%, зростання на 48%) і що адміністрування виборів здійснюють професійно (76%, зростання на 15%). Респонденти лишаються занепокоєними щодо об’єктивності висвітлення подій у ЗМІ: лише 45% вважають, що національні ЗМІ об’єктивно висвітлюють діяльність партій і кандидатів, що на 6% більше ніж за результатами опитування перед президентськими виборами.
  • Українці почали позитивніше оцінювати справедливість виборів і роботу виборчих дільниць. Дедалі більше українців кажуть, що підрахунок голосів на виборах здійснюють справедливо весь час або часто (46%, зростання цього показника на 22%), а члени виборчих комісій діють справедливо (31%, збільшення на 8%). Незважаючи на те, що ці показники ще можуть рости, така динаміка демонструє, що президентські й парламентські вибори 2019 року почали змінювати громадську думку про якість виборів в Україні.
  • Зрештою за результатами виборів 2019 року зростає довіра до Центральної виборчої комісії (ЦВК), зокрема з точки зору її здатності організувати і провести вибори належним чином. Більшість українців висловлюють велику або значну довіру до ЦВК (64%). Порівняно з результатами опитування, проведеного перед президентськими виборами, цей показник зріс на 23%, причому значно менше респондентів мають низьку довіру або взагалі не довіряють ЦВК (26%, що є зменшенням цього показника на 17%).

Більшість українців отримують інформацію про вибори, однак помітно відмінності між молодою аудиторією й рештою виборців щодо джерел інформації

  • Трохи менше половини (48%) українців бачили, чули або читали інформацію про виборчий процес або виборчі процедури. Цей показник практично не змінився порівняно з опитуванням після президентських виборів 2019 року. Незважаючи на те, що між жінками й чоловіками та представниками різних вікових груп немає суттєвої різниці щодо рівня поінформованості, є деякі регіональні відмінності. Значно менше українців на сході (31%) повідомили, що чули, читали або бачили будь-яку інформацію про вибори. Крім того, поінформованість виборців була більшою серед тих, хто виявляє більший інтерес до політики й виборів, ніж серед тих, хто менше цікавиться політикою. Це свідчить, що люди, які цікавляться політикою, більше схильні шукати таку інформацію.
  • Ті, хто чули інформацію про вибори, зазначають, що ця інформація охоплювала різні теми, зокрема виборчі процедури, перевірку даних про себе у списку виборців, заклики до голосування, інформацію про зміну місця голосування й подання заяви на голосування за місцем перебування. Українці здебільшого вважають цю інформацію корисною.
  • Коли мова йде про отримання інформації про вибори та ЦВК, телебачення лишається найпопулярнішим джерелом інформації, хоча молодь дедалі більше схильна використовувати з цією метою Інтернет і соціальні медіа. 67% кажуть, що вони покладаються на телебачення, щоб отримувати інформацію про ЦВК, і цей показник значно вищий серед осіб віком від 35 років (77%), ніж серед осіб молодших за 35 років (44%). Другим найпоширенішим джерелом інформації є Інтернет-ресурси, не пов’язані з ЦВК, які відвідують 21% респондентів. Використання Інтернету є значно поширенішим серед молодих українців: 31% молоді користується Інтернет-джерелами для отримання інформації про ЦВК порівняно з 17% осіб старших за 35 років. Інтернет-ЗМІ також використовують для отримання інформації про ЦВК: так відповів 21% респондентів. Подібно до Інтернет-джерел, не пов’язаних з ЦВК, є велика відмінність між часткою молоді, яка використовує ці джерела (29%), й українців старшого віку (17%). Іншими джерелами є радіо (9%), друковані ЗМІ (8%), а також родина, друзі й колеги (7%). 10% українців кажуть, що вони не мають жодної інформації про ЦВК, причому цей показник майже вдвічі вищий серед української молоді (15%), ніж серед решти виборців (8%).

Українці висловлюють стурбованість із приводу брехні й дезінформації під час виборів

  • Незначна більшість українців (51%) кажуть, що вони дуже або переважно стурбовані тим, що деяка інформація про партії й кандидатів, яку вони отримали під час парламентських виборів 2019 року, була недостовірною й неточною. Занепокоєння з приводу недостовірної або неточної інформації було значно відчутнішим серед тих, хто більше цікавиться політикою і виборами (тобто є більш поінформованим щодо цих питань і має більше шансів виявити неточну інформацію) порівняно з менш поінформованими виборцями. Серед тих, хто мають вищий рівень інтересу до політики й виборів, 72% кажуть, що принаймні іноді під час виборів їм траплялася інформація про партії чи кандидатів, яка спотворювала реальність або містила хибні факти. Серед тих, хто має менший інтерес до політики й виборів, такий показник нижчий.
  • Думки українців щодо того, чи можуть вони виявити інформацію, спеціально розроблену з метою введення виборців в оману, відрізняються.
    Загалом 15% дуже впевнені, а 31% переважно впевнені в тому, що вони можуть відрізнити цю інформацію, тоді як 25% не надто впевнені, а 15% взагалі не впевнені. Чоловіки значно частіше кажуть, що вони здатні виявити інформацію такого типу (54%) порівняно з жінками (40%). Ті, хто більше цікавляться політикою й виборами, значно більше схильні казати, що здатні виявити таку інформацію, порівняно з тими, хто мають менший інтерес до політики й виборів.

Фінансування виборчої кампанії вважають дедалі важливішим чинником вибору, тоді як зловживання адміністративним ресурсом лишається проблемою

  • Більшість українців (53%) кажуть, що для них важливо отримувати інформацію про фінансування партій і кандидатів, коли вони роблять свій електоральний вибір. Можна констатувати незначне збільшення цього показника на 5% порівняно з результатами опитування перед президентськими виборами. Крім того, 30% кажуть, що вони знають, що під час парламентських виборів 2019 року всі партії подавали фінансові звіти до ЦВК і Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), незважаючи на те, що дуже мало респондентів (13%) бачили ці звіти.
  • Зловживання адміністративним ресурсом лишається проблемою на виборах в Україні. Коли респондентам запропонували ознайомитися з переліком семи дій, які є різновидами зловживання адмінресурсом, 71% опитаних сказали, що вони або особисто були свідками, або чули про наведені у цьому списку порушення під час парламентських виборів. Видимість зловживання адмінресурсом була вищою, ніж під час президентських виборів, ймовірно, внаслідок активнішої кампанії в одномандатних округах. Це свідчить, що зловживання адмінресурсом лишається поширеною проблемою на виборах. Незважаючи на це, зловживання адмінресурсом під час виборів не вплинуло негативно на оцінку ефективності проведення й адміністрування виборів.
  • Купівля голосів не була поширеною практикою під час виборів. Тільки 3% українців повідомили, що їм або кому-небудь із членів їхньої родини пропонували подарунок або гроші в обмін на те, щоби проголосувати за певного кандидата на парламентських виборах 2019 року, тоді як 11% повідомили, що знають когось у своїй громаді, кому таке пропонували. Серед тих, кому таке пропонували, більшість кажуть, що в обмін на свій голос вони отримували гроші.

Ставлення до інклюзивності політичного процесу в Україні

  • Дедалі більше людей підтримують запровадження спеціальних заходів для сприяння участі жінок у політиці. 65% підтримують запровадження заходів щодо сприяння участі жінок у політичному житті, тоді як лише 18% виступають проти таких заходів. Підтримка цих спеціальних заходів зросла упродовж цього року, причому найбільше серед тих, хто дуже підтримує такі заходи (зростання на 8%). Жінки більше підтримують подібні кроки: 68% жінок висловилися на їхню підтримку порівняно з 61% чоловіків. Рівень підтримки таких заходів нижчий серед молодих українців: лише 56% осіб у віці до 30 років підтримують такі заходи, тоді як аналогічний показник серед осіб у віці від 60 років становить 69%.
  • Більшість (60%) не вважають ґендер важливим фактором для прийняття рішення щодо вибору партії або кандидата. В умовах змагання на виборах між чоловіком-кандидатом і жінкою-кандидаткою, які мають однакову кваліфікацію, 60% опитаних сказали, що вони не бачать жодної різниці між кандидатами, тоді як 22% проголосували би за жінку, а 13% – за чоловіка.
  • Опитані також підтримують участь людей із інвалідністю у виборчому процесі. Практично всі українці погоджуються, що для людей із інвалідністю важливо мати виборчі права нарівні з іншими громадянами (95%) і що для людей із інвалідністю важливо брати участь у виборах у якості виборців (94%).
  • Коли респондентів запитали про уявне змагання на виборах між кандидатом з інвалідністю і кандидатом без інвалідності, більшість українців сказали, що інвалідність не впливала би на те, як би вони проголосували. 69% стверджують, що у такій ситуації той факт, чи має кандидат інвалідність, чи ні, не вплинув би на те, як вони голосуватимуть. Це свідчить, що українці готові обирати кандидатів з інвалідністю, однак при цьому важливіше значення матимуть інші кваліфікації кандидатів.
  • Опитування засвідчило широку підтримку участі в політичному житті України внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Загалом 69% цілком погоджуються і 19% скоріше погоджуються з тим, що ВПО повинні мати такі самі виборчі права, що й інші громадяни. 67% повністю погоджуються і 19% скоріше погоджуються, що ВПО, які проживають у їхніх громадах, повинні мати можливість брати участь як виборці у місцевих виборах там, де вони наразі проживають. Водночас 63% повністю погоджуються і 22% скоріше погоджуються, що ВПО у їхніх громадах повинні мати можливість участі у вирішенні питань, які впливають на їхні нові громади, як-от громадські слухання. Хоча підтримка висока у всіх регіонах України, найвищий рівень спостерігається у східних і південних регіонах країни, розташованих найближче до окупованих районів Донецької і Луганської областей, які мають найбільшу кількість ВПО.
Accessibility