Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий бюлетень №76 (20 грудня 2018 – 16 січня 2019 року)

Центральна виборча комісія продовжує підготовку до проведення виборів Президента України 31 березня 2019 року

20 грудня 2018 року Центральна виборча комісія (ЦВК) затвердила Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення чергових виборів президента України 31 березня 2019 року. Це рішення було затверджено постановою Комісії № 250.

Календарним планом встановлено граничні строки проведення основних виборчих процедур. Згідно з календарним планом, реєстрація кандидатів на пост Президента України має бути закінчена до 8 лютого 2019 року. Окружні виборчі комісії (ОВК) утворюватимуться за поданнями кандидатів на пост Президента до 18 лютого, а дільничні виборчі комісії (ДВК) формуватимуться ОВК до 12 березня 2019 р. Згідно з українським законодавством, передвиборна агітація на виборах Президента України розпочинається наступного дня після прийняття рішення про реєстрацію кандидата і закінчується за день до дня голосування.

Спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій мають бути зареєстровані ЦВК до 25 березня 2019 року. Виборчі бюлетені мають бути доставлені до ДВК до 29 березня. Результати виборів мають бути оголошені не пізніше, аніж через днів після дня голосування, тобто не пізніше 10 квітня 2019 р. Якщо жоден з кандидатів на пост Президента України не здобуде більше половини голосів виборців на свою підтримку, ЦВК має призначити повторне голосування на 21 квітня. Вступ на пост новообраного Президента України має відбутися не пізніш як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів.

20 грудня 2019 р. ЦВК своєю постановою № 252 затвердила Порядок контролю за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України. Метою постанови була гармонізація положень щодо фінансування передвиборної агітації на президентських виборах з нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», ухваленого 8 жовтня 2015 року. Зокрема, як випливає з Порядку, процедура здійснення добровільних внесків на підтримку кандидатів на пост Президента України, джерела та максимально допустимий розмір таких внесків повинні відповідати вимогам щодо внесків на підтримку політичних партій. Порядком також встановлено, що контроль за надходженням та використанням коштів виборчих фондів під час виборів Президента України здійснюватимуть ЦВК та банківські установи, тоді як Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснюватиме контроль за дотриманням вимог Закону щодо фінансування передвиборної агітації кандидатів.

З метою забезпечення взаємодії ЦВК та НАЗК в процесі контролю за надходженням і використанням коштів виборчих фондів, а також прийняття та аналізу фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів, передбачено створення робочої групи. Діяльність цієї робочої групи має сприяти ефективнішій співпраці між ЦВК та НАЗК під час здійснення контролю за фінансуванням передвиборної агітації. Водночас, ефективність цього контролю буде передусім залежати від спроможності НАЗК здійснювали контроль за фінансуванням передвиборної агітації, зокрема при здійсненні не лише грошових внесків, але і внесків у натуральній формі, а також від ефективності роботи правоохоронних органів та судів щодо розслідування та притягнення до відповідальності порушників норм законодавства щодо фінансування передвиборної агітації.

Окрім того, 20 грудня 2018 року ЦВК також затвердила постанову № 251 щодо звернення до Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) стосовно надання висновку щодо можливості організації підготовки та проведення виборів Президента України на територіях виборчих округів, утворених у межах відповідних областей. Під час проведення позачергових виборів Президента України у травні 2014 року ЦВК так і не вдалося організувати вибори в окремих виборчих округах, утворених на непідконтрольних уряду територіях Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей (зокрема, з цього приводу було прийнято Постанову ЦВК № 265 від 13 квітня 2014 року). На цих територіях вибори не проводились.

Очікується, що військово-цивільні адміністрації мають визначити як перелік виборчих дільниць, де проведення виборів неможливо організувати з міркувань безпеки, так і перелік виборчих дільниць, де проведення виборів є можливим. Зараз залишається незрозумілим, на підставі яких критеріїв і документів відповідні адміністрації мають визначати дільниці, в межах яких проведення виборів є неможливим. Відсутність чіткості у цих питаннях може призвести до політично вмотивованих і необґрунтованих рішень, які можуть негативно вплинути на реалізацію виборчих прав громадян. Окрім того, з Постанови ЦВК складно зрозуміти, наскільки висновки ВЦА будуть обов’язковими для Комісії, і чи існуватиме можливість оскарження прийнятих рішень щодо неможливості проведення виборів на певних територіях. З огляду на це до Закону України «Про вибори Президента України» варто внести зміни, які визначатимуть вичерпний перелік підстав і процедуру прийняття ЦВК рішень щодо неможливості проведення виборів на окремих територіях, де ризики безпекового характеру є високими. Це могло би запобігти незаконному обмеженню конституційного права обирати та бути обраним.

Виборчий процес розпочався 31 грудня 2018 року. Того ж дня ЦВК прийняла Постанову № 275, якою затвердила Порядок акредитації журналістів, працівників засобів масової інформації при Центральній виборчій комісії. 3 січня 2019 року ЦВК своєю Постановою № 5 затвердила кошторис президентських виборів на рівні 2 354 880 000 грн, а Постановою № 3 – форми фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, порядок їх складання і проведення аналізу.

Станом на 15 січня ЦВК дозволила 26 громадським організаціям мати офіційних спостерігачів під час чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року. Акредитація громадських організацій для здійснення спостереження за виборами триватиме до 23 лютого 2019 року.

На початку січня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін надіслав офіційного листа Інгійборг Сольрун, Директорці Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, у якому вказав на те, що Міністерство «не прийматиме заявки про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав або міжнародних організацій осіб-власників російських паспортів та інших осіб, відправлених російською стороною».  БДІПЛ уже відправило запрошення усім 57 державам-членам ОБСЄ (крім України) з проханням направити довгострокових спостерігачів на вибори Президента України, а також відкрила конкурс на заміщення посад в основній групі фахівців. В обох випадках до пулу спостерігачів або основної групи фахівців мають допускатися громадяни усіх країн-членів ОБСЄ, у тому числі й громадяни Російської Федерації.

ЦВК прийняла рішення про закриття виборчих дільниць на території Російської Федерації

31 грудня 2018 року ЦВК прийняла рішення про закриття виборчих дільниць на території Російської Федерації (РФ) при Посольстві України в РФ у Москві, а також у почесних консульствах в Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді, Єкатеринбурзі, Ростові-на-Дону та Новосибірську. Це рішення було прийнято напередодні проведення виборів Президента України та виборів народних депутатів України у 2019 році та вплине на реалізацію виборчих прав близько 50 000 виборців, які наразі зареєстровані на території РФ.

ЦВК прийняла зазначене рішення на підставі подання Міністерства закордонних справ України та з урахуванням положень чинного виборчого законодавства. До підстав для закриття дільниць Комісія віднесла, зокрема, поточний військовий конфлікт з Росією, нездатність України гарантувати доброчесність виборів, а також безпеку виборців на території РФ. Постанова № 274, якою було оформлено це рішення, діятиме під час усіх майбутніх виборів, у тому числі й виборів народних депутатів України у жовтні 2019 року, – крім випадку, коли ЦВК ухвалить рішення про його скасування на підставі нового подання Міністерства закордонних справ.

Виборці, зареєстровані на території РФ, будуть включені до списків виборців на виборчих дільницях при посольствах України у Грузії, Казахстані та Фінляндії відповідно до місць їх реєстрації на території Російської Федерації.  Так, виборці зареєстровані на території Краснодарського краю, Волгоградської області та Чечні матимуть змогу проголосувати на території посольства України у Грузії, виборці з Магаданської, Іркутської та Новосибірської областей – у Казахстані, а виборці з міста Санкт-Петербург та Ленінградської області – у Фінляндії.

Для того, щоб громадяни України, які проживають або на день виборів перебуватимуть за межами України, мали змогу проголосувати в Україні за процедурою зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, вони мають подати мотивовану заяву про зміну місця голосування без зміни виборчої адреси до органу ведення Реєстру при Міністерстві закордонних справ або органу ведення Державного реєстру виборців за своєю виборчою адресою. У заяві має бути зазначено, на якій саме виборчій дільниці планує проголосувати виборець. Така заява виборця має бути подана не пізніше аніж за п’ять днів до дня голосування. Виборець буде включений до списку виборців на виборчій дільниці, зазначеній у заяві.

Виборці, які проживають на території РФ, матимуть можливість змінити місце голосування не пізніше, аніж за п’ять днів до дня голосування. Для зміни місця голосування під час другого туру виборів 21 квітня 2019 року вони так само мають подати мотивовану заяву про зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Чинним законодавством про вибори не передбачена можливість голосування поштою чи за відкріпними посвідченнями, як це мало місце під час окремих минулих виборів. Явка виборців, включених до списків виборців на території російської Федерації, під час виборів 2014 року була досить низькою. Зокрема, під час позачергових виборів Президента України у травні 2014 року проголосували лише 2,2% з-поміж зареєстрованих 51 485 виборців. Під час позачергових парламентських виборів 2014 року явка впала до 1,5%. Відтак, зважаючи на високі транспортні витрати та складну процедуру зміни місця для голосування, очікується, що явка виборців, зареєстрованих на території РФ буде нижчою, ніж під час виборів 2014 року.

Рішення ЦВК та Міністерства закордонних справ про закриття виборчих дільниць у Росії навряд чи матиме суттєві політичні наслідки.  У 2014 році українські виборці у Росії підтримали проєвропейські політичні партії та кандидатів на пост Президента.  56% виборців проголосували за Петра Порошенка, тоді як на парламентських виборах того ж року вони віддали свої голоси Самопомочі, Блоку Петра Порошенка та Народному Фронту, а не проросійським політичним силам.

Перші місцеві вибори у об’єднаних територіальних громадах  23 грудня 2018 року

23 грудня 2018 року у 77 новоутворених об’єднаних територіальних громадах у 12 областях України відбулися перші місцеві вибори міських, селищних та сільських рад, а також міських, селищних та сільських голів. За підрахунками ЦВК, вибори охоплювали близько 453 тисячі виборців.

Як повідомляла «Українська правда», у день проведення виборів (23 грудня 2018 року) «Блок Петра Порошенка» та «Батьківщина» заявляли про окремі випадки незаконної передвиборної агітації в день голосування, а також про погрози кандидатам.

12 жовтня 2018 року Центральна виборча комісія (ЦВК) призначила на 23 грудня 2018 року перші та додаткові місцеві вибори у 151 об’єднаній територіальній громаді. Призначення цих виборів було першим значним рішенням оновленого складу Комісії. Це рішення дозволило продовжити процес децентралізації в Україні. Прийняттям цього рішення ЦВК внесла зміни до постанови ЦВК № 122 від 9 серпня 2018 року, якою фактично було заблоковано процес проведення виборів в об’єднаних територіальних громадах.

Зважаючи на впровадження правового режиму воєнного стану у десяти областях України, ЦВК на своїх засіданнях 29 та 30 листопада 2018 року підготувала роз’яснення для відповідних територіальних виборчих комісій (ТВК) у цих десяти областях, відповідно до яких ТВК, починаючи з 1 грудня 2018 року, мають призупинити будь-яку підготовку до проведення місцевих виборів, призначених на 23 грудня 2018 року. У своїй Постанові № 233 ЦВК вказала на те, що територіальні виборчі комісії (ТВК) мають неухильно дотримуватися вимог частини першої статті 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” щодо заборони проведення виборів в умовах воєнного стану. Це рішення Комісії стосувалося 61 запланованих місцевих виборів у десяти областях, зокрема 45 перших та 7 додаткових, а також 9 позачергових місцевих виборів. Окрім того, Комісія також внесла відповідні зміни до Порядку призначення перших та додаткових місцевих виборів. Ці рішення були відображені у Постановах ЦВК № 234 та 235. Згодом, 30 листопада 2018 року, ЦВК своєю Постановою № 236 рекомендувала територіальним виборчим комісіям з місцевих виборів у цих регіонах припинити (не здійснювати) подальше виконання будь-яких заходів щодо реалізації етапів виборчого процесу місцевих виборів у грудні 2018 року.

За нинішніх умов скасовані місцеві вибори у десяти областях можуть бути призначені на кінець червня або липня 2019 року – зважаючи на те, що упродовж найближчих місяців в Україні триватиме виборчий процес з виборів Президента України (з імовірним проведенням повторного голосування 21 квітня 2019 року). Такі часові рамки проведення фактично скасованих виборів відповідатимуть порядку призначення перших та додаткових місцевих виборів, затвердженому ЦВК – за загальним правилом, ним передбачено проведення місцевих виборів в останню неділю місяця, окрім грудня. У разі якщо перші та додаткові вибори у 10 регіонах буде призначено на літо 2019 року, до Закону про Державний бюджет України на 2019 рік необхідно буде внести зміни, які забезпечуватимуть фінансування цих виборів.

За інформацією Громадянської мережі ОПОРА, у Черкаській об’єднаній територіальній громаді в Дніпропетровської області вибори селищної ради та селищного голови довелося відкласти через те, що місцева територіальна виборча комісія (ТВК) після її утворення зіштовхнулася з перепонами в роботі, які завадили їй зареєструвати кандидатів у депутати, а відтак – провести перші місцеві вибори.

Сайт Державного реєстру виборців адаптовано для використання на мобільних пристроях.

10 січня 2018 року ЦВК повідомила про запуск мобільної версії офіційного сайту Державного реєстру виборців (ДРВ). Кожен виборець матиме можливість оперативно ознайомитися на цьому сайті з порядком тимчасової зміни місця голосування без зміни його виборчої адреси, а також з механізмом включення до Реєстру, змінами персональних даних, здійсненням публічного контролю тощо. На ньому також розміщено повний перелік закордонних дипломатичних установ (з адресами та контактними телефонами), звернувшись до яких громадяни України зможуть вирішити питання щодо свого включення до Реєстру, зміни персональних даних; адреси та контакти відповідних посадових осіб всіх відділів адміністрування та відділів ведення Державного реєстру виборців, а також інформацію про виборчі округи та дільниці, об’єднані територіальні громади та інші статистичні дані.

У ЦВК відбулася презентація робочої моделі нової версії офіційного сайту Комісії

26 грудня 2018 року у ЦВК відбулася презентація робочої моделі нової версії офіційного сайту Комісії. У заході взяли участь представники міжнародних та громадських організацій, міжнародні та національні експерти з ІТ та представники засобів масової інформації. Новий дизайн сайту спрощує доступ до інформації, яку оприлюднює ЦВК для усіх категорій громадян, у тому числі виборців, представників громадянського суспільства, політичних партій, кандидатів, спостерігачів на виборах та журналістів.

Нова веб-сторінка буде інтерактивною, прозорою, доступною та сфокусованою на задоволенні потреб користувачів. Вона також міститиме інформацію у форматі відкритих даних, а також буде захищена необхідними засобами інформаційної безпеки. У процесі доопрацювання сайту ЦВК також отримає необхідні коментарі та рекомендації щодо можливих поліпшень від представників громадянського суспільства та фахівців у сфері інформаційних технологій. Фінальна версія веб-сторінки буде представлена на початку березня.

Розробка цього веб-сайту є складовою зусиль IFES, спрямованих на зміцнення просвітницької спроможності ЦВК, та здійснюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від уряду Великобританії. Ця веб-сторінка буде ефективним засобом зміцнення довіри до ЦВК та збільшення просвітницьких можливостей Комісії напередодні проведення президентських та парламентських виборів цього року.

ОПОРА опублікувала зріз передчасної агітаційної кампанії потенційних кандидатів на пост Президента України у грудні

Цієї осені Громадянська мережа ОПОРА відправила довготермінових спостерігачів в усі регіони України з метою моніторингу підготовчого процесу та особливостей проведення дочасних передвиборчих кампаній потенційних кандидатів на найвищу посаду в країні. 28 грудня ОПОРА оприлюднила коротке резюме результатів спостереження у грудні.

  • Щонайменше 20 потенційних кандидатів на пост Президента України розгорнули масштабну дочасну передвиборчу агітацію, мобілізували партійні структури та виділили значні фінансові ресурси на це.
  • Найпоширенішим засобом дочасної агітації була зовнішня реклама. Біл-борди на підтримку усіх 20 потенційних кандидатів були розміщені у різних областях по всій території України, як в обласних центрах, так і в менших містах. Зовнішня реклама на підтримку Петра Порошенка та Юлії Тимошенко була розміщена у всіх областях України.
  • Зросла кількість друкованої політичної реклами у регіональних медіа. Спостерігачі також зафіксували неодноразові приклади використання брудної агітації – так званого «чорного піару» – у регіональних друкованих медіа.
  • Станом на кінець грудня, спостерігачі ОПОРИ зафіксували 79 візитів потенційних кандидатів на посаду Президента України у регіони. Найбільшу кількість областей та регіонів відвідали Порошенко та Ляшко.
  • На думку ОПОРИ, проблемою залишається залучення представників місцевої влади до регіональних візитів потенційних кандидатів.
  • У Одеській та Чернігівській областях було зафіксовано два інциденти, спрямовані на перешкоджання здійснення агітації потенційних кандидатів, а саме Анатолія Гриценка.

КВУ повідомив про факти незаконної агітації на виборах Президента України

10 січня 2019 року Комітет виборців України (КВУ) повідомив про факти незаконної агітації на виборах Президента України. КВУ помітив білборди з агітацією на користь Сергія Капліна та Андрія Садового, які не мають вихідних даних, а також рекламні матеріали на користь Валентина Наливайченка, що розміщені в низці українських Інтернет-видань.

КВУ вказав на те, що частина кандидатів розмістили рекламні матеріали за кілька місяців до початку виборчої кампанії і тоді вони не вважалися передвиборчої агітацією. Після офіційної реєстрації кандидата на посаду Президента України, всі матеріали, що закликають голосувати «за» чи «проти» цих осіб, мають бути розміщені відповідно до виборчого законодавства, оплачені за рахунок коштів виборчих фондів та містити відомості про установу, що здійснила друк, наклад, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, замовників відповідних матеріалів.

У рамках спецпроекту «Вибори Вибори» опубліковано статті, присвячені передчасній агітації кандидатів на виборах народних депутатів України під час зимових свят

11 січня 2019 року у рамках спецпроекту «Вибори, вибори» було опубліковано статтю, у якій стверджується, що під час зимових свят окремі народні депутати, обрані у одномандатних округах, роздавали подарунки дітям у школах та садочках, організували різноманітні заходи та вистави для дітей, а також роздавали їжу пенсіонерам, здійснюючи при цьому передвиборну агітацію. Автор статті вказує на те, що хоча такі заходи з боку кандидатів є доволі поширеними, користь від них для потенційних кандидатів є сумнівною.

Як зазначається у статті, «до того, як в Україні стартує офіційна парламентська кампанія, а це станеться 29 липня, подарунки виборцям не вважатимуться політичною агітацією. Це означає, що майбутні кандидати в депутати ще мінімум півроку будуть засіювати округи, не несучи за це жодної відповідальності.»

Спеціальний проект «Вибори, вибори» реалізується за ініціативи Центру UA та «Української правди»,

Тренінги з кібергігієни для представників ДРВ та громадянського суспільства

Перед проведенням президентських виборів у березні 2019 року та парламентських виборів у жовтні 2019 року, IFES Україна продовжує тісну співпрацю з ЦВК, спрямовану на зміцнення спроможності Комісії протидіяти кібератакам. Використовуючи напрацювання, здобуті за результатами проведеного цього літа Оцінювання кібербезпеки на виборах в Україні, IFES зміцнює спроможність ЦВК шляхом підготовки і проведення тренінгів, надання технічної допомоги та інформування про найкращі практики, які могли б стати прикладом усунення потенційних вразливостей виборчих процесів в Україні.

10-11 та 15-16 січня 2019 року IFES, ЦВК та Центр управління навчанням учасників виборчих процесів (Тренінговий центр), організували чергову серію тренінгів з кібергігієни для працівників органів ведення Державного реєстру виборців (ДРВ) у регіонах та представників громадянського суспільства. Ця інноваційна програма – перша програма такого типу, яку IFES втілює як в Україні, так і у світі – була розроблена експертами IFES з метою пропагування відповідальної і безпечної поведінки у кіберпросторі та ознайомлення з основними засадами кібербезпеки.

Під час тренінгу, який відбувався на території Тренінгового центру, учасники мали змогу ознайомитися з кращими практиками у сфері кібергігієни, зокрема із шляхами запобігання фішингу, основами безпеки в Інтернеті та основними принципами кібербезпеки. Представники різноманітних зацікавлених сторін у сфері виборів, зокрема представники громадських організацій, працівники Служби розпорядника ДРВ та окружних виборчих комісій, матимуть можливість пройти таке навчання напередодні президентських виборів 2019 року. Це сприятиме підвищенню рівня їх обізнаності про заходи, спрямовані на зміцнення кібербезпеки виборчого процесу.

Тренінг IFES з кібербезпеки на виборах було організовано за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid).

Accessibility