Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №100 (16 грудня 2019 року – 12 січня 2020 року)

Президент України Володимир Зеленський підписав Виборчий кодекс. 28 грудня 2019 року Президент України Володимир Зеленський підписав Виборчий кодекс, який 19 грудня минулого року підтримали 330 народних депутатів.

Глава держави зазначив, що «ухвалення цього Кодексу забезпечить цілісне уніфіковане законодавче регулювання підготовки та проведення виборів в Україні, що сприятиме більш повній реалізації виборчих прав громадян, стабільності виборчого законодавства, дотриманню основних засад демократичних виборів, подальшому утвердженню демократії в Україні».

Виборчий кодекс набув чинності 1 січня та регулює адміністрування всіх подальших загальнонаціональних виборів, у тому числі місцевих виборів, які мають відбутися в жовтні цього року. Із попереднім аналізом Виборчого кодексу IFES можна ознайомитися за посиланням.

IFES Україна вітає ухвалення Виборчого кодексу та вважає це важливим кроком на шляху консолідації виборчої і демократичної реформи в Україні. IFES сподівається, що Верховна Рада вдосконалить новий Виборчий кодекс шляхом внесення відповідних змін напередодні проведення наступних виборів із урахуванням рекомендацій, обговорених та попередньо узгоджених парламентською робочою групою щодо Виборчого кодексу за результатами консультацій із усіма зацікавленими сторонами та експертами у вересні та жовтні 2019 року.

Виборчий кодекс надасть можливість переселенцям та трудовим мігрантам голосувати на виборах. 23 грудня Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» спільно з Громадянською мережею «ОПОРА» та IFES Україна провели прес-конференцію «Які нові можливості відкриває виборчий кодекс?» із метою обговорення ключових положень Виборчого кодексу щодо забезпечення виборчих прав внутрішьо переміщених осіб (ВПО), трудових мігрантів та інших мобільних всередині країни громадян.

Прикінцеві та перехідні положення Виборчого кодексу вносять зміни до Закону України «Про Державний реєстр виборців», зокрема в частині визначення виборчої адреси, яка може тепер не співпадати з адресою зареєстрованого місця проживання. Стаття 8 Закону «Про Державний реєстр виборців» доповнена новою частиною, згідно якої за мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, аніж визначену відповідно до зареєстрованого місця проживання.

Для зміни виборчої адреси виборцю потрібно буде надати один із документів, що підтверджує фактичне місце проживання: довідку про взяття на облік ВПО, договір оренди житла, свідоцтво про ведення підприємницької діяльності або про право власності на житло, документ, що засвідчує перебування виборця в шлюбі, родинних відносинах або догляд за особою, місце проживання якої зареєстроване відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».

«Ці прогресивні зміни дозволять виборцям, які проживають не за місцем реєстрації, належним чином мати доступ до реалізації виборчих прав на всіх типах виборів, як загальнодержавних, так і місцевих», – відзначила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ».

За даними Міністерства соціальної політики в Україні офіційно зареєстровано 1,4 млн внутрішньо переміщених осіб, а за даними дослідження Центру прав людини ZMINA, ще 3,3 млн громадян у віці старше 18 років проживають не за місцем реєстрації. Усі ці люди не могли голосувати на місцевих виборах за місцем їхнього фактичного проживання.

«IFES Україна вітає всіх українців із цією важливою подією для демократичного прогресу країни», – відзначив Роман Любченко, Директор програм Міжнародної фундації виборчих систем IFES Україна. «Наразі вкрай важливо зосередити увагу на імплементації положень Кодексу та донесенні його положень до виборців, особливо внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни категорій громадян, щоб вони змогли скористатись своїм виборчим правом у тих громадах, де вони проживають, платять податки та з якими пов’язують своє майбутнє. IFES Україна готова підтримувати зусилля Центральної Виборчої Комісії та організацій громадянського суспільства щодо цього».

Заява ОПОРИ щодо ухвалення Виборчого кодексу за результатами його повторного розгляду. Після ухвалення Виборчого кодексу Верховною Радою 19 грудня 2019 року Громадянська мережа ОПОРА опублікувала Заяву, у якій проаналізовано низку основних положень Кодексу за результатами його повторного та фінального розгляду.

Громадянська мережа ОПОРА вітає зусилля Верховної Ради України з побудови діалогу та знаходження компромісного рішення з питань Виборчого кодексу. Політична легітимність законодавства є важливою складовою формування суспільної довіри до інституту виборів.

Повторний та фінальний розгляд Виборчого кодексу формально завершує довготривалий етап кодифікації та вдосконалення виборчого законодавства в Україні. Цей процес був суперечливим і політично конфліктим, але народні депутати України результативно виконали свої політичні зобов’язання ухвалити Виборчий кодекс.

Виборчий кодекс має як прогресивні, так і неефективні положення, що стало результатом врахування різних політичних інтересів. Вето Президента України дозволило вирішити окремі важливі проблеми виборчого процесу, які мають відношення до широкого спектру прав та процедур. Справжнім проривом парламенту стало усунення перешкод для участі у виборах мобільних всередині країни громадян.

Найбільшим викликом для нового Кодексу стало рішення парламенту обмежити відкритість виборчих списків на парламентських та місцевих виборах. Така позиція суперечить зауваженням Президента України, висловленим у вето, в яких він прямо виступив проти отримання першими десятьма кандидатами мандатів за визначеною партією черговістю. Парламенту не вдалося зробити крок вперед із питань врахування ролі соціальних мереж та інтернету у виборчому процесі, оскільки Кодекс у цій частині залишився застарілим.

ОПОРА зазначає, що дискусійним є і виключення із Виборчого кодексу всіх положень про ЦВК і Державний реєстр виборців. Деякі експерти з питань виборів вважають прийняте рішення спробою уникнути комплексної реформи законодавства про ЦВК.

На думку ОПОРИ, значним досягненням доопрацювання Кодексу є забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, трудових мігрантів, інших мобільних всередині країни громадян. Виборці зможуть звернутися до ДРВ із вмотивованою заявою про зміну виборчої адреси для голосування на виборах усіх рівнів. Пори те, що Україні вдалося здійснити певний прогрес у забезпеченні виборчих прав ВПО, ЦВК все ще повинна прийняти якісні підзаконні акти і проінформувати громадян про нові процедури шляхом проведення просвітницьких кампаній.

Важливими є також позитивні зміни, що стосуються забезпечення доступності виборів для виборців з інвалідністю. Зокрема, Кабінету Міністрів України, серед іншого, було доручено забезпечити постійний моніторинг доступності виборчих дільниць для людей з інвалідністю на підставі розроблених критеріїв. Натомість місцеві органи влади зобов’язані до 2025 року забезпечити стандарти доступності всіх виборчих дільниць. ОПОРА також вітає збереження в Кодексі механізмів збалансованого представництва двох статей у виборчих списках політичних партій.

ОПОРА підтримує забезпечення можливості для громадських організацій реєструвати спостерігачів на рівні ЦВК для повноцінного спостереження за її діяльністю, що вперше передбачено у Виборчому кодексі.

ОПОРА рекомендує ЦВК, Міністерству юстиції України, іншим органам влади з залученням ЗМІ та громадськості розробити план інформаційно-просвітницьких кампаній для виборців. Основними акцентами таких інформаційно-просвітницьких кампаній мають стати способи голосування, специфіка нових виборчих систем та особливості процедури зміни виборчої адреси на основі вмотивованого звернення виборця.

Повний текст Заяви читайте за посиланням.

Перші вибори в обєднаних територіальних громадах 22 та 29 грудня. У рамках децентралізації влади в Україні 22 та 29 грудня 2019 року було проведено перші місцеві вибори в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). За даними Центральної виборчої комісії, 435 100 зареєстрованих виборців у 24 областях України мали право брати участь у виборах старост та міських голів до новостворених органів місцевого самоврядування. Майже 1000 громад в Україні – 988 – добровільно об’єдналися та провели перші вибори місцевих представників влади за останні чотири роки. Перші місцеві вибори у цих новостворених громадах відбулися 25 жовтня 2015 року.

В останні дві неділі 2019 року було проведено вибори в 92 ОТГ – 86 у 21 області 22 грудня та ще шість у трьох областях 29 грудня. Водночас додаткові вибори в трьох ОТГ відбулися в одній області. ЦВК оголосила попередню явку виборців, що становила від 30 до 70%. ЦВК скористалася можливістю випробувати нові веб-ресурси для електронної передачі попередніх результатів виборів від територіальних виборчих комісій. Другий тур виборів, що відбулися в грудні, заплановано в 18 ОТГ в 11 областях на 12 та 19 січня.

Очікується, що реформа місцевого самоврядування та процес децентралізації має завершитися в 2020 році.

Верховна Рада внесла зміни до законодавства про політичне фінансування. 19 грудня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» у другому читанні, який запроваджує кілька позитивних змін до чинного регулювання політичних фінансів в Україні.

Закон, з-поміж іншого, спрощує процедуру здійснення внесків на підтримку політичних партій та включає норми, необхідні для запровадження електронної системи фінансового звітування партій. Крім того, згідно з ухваленим законом, загальний обсяг державного фінансування збільшиться принаймні вдвічі починаючи з 2021 року, що фактично скасує попереднє рішення парламенту про зменшення цього обсягу на половину.

Ухвалення цього Закону є кроком уперед, однак для ефективного втілення реформи політичного фінансування необхідно також врегулювати багато інших проблемних моментів. Необхідно розробити комплексний законопроект про політичне фінансування й забезпечити, щоб цей процес відбувався прозоро й із залученням усіх ключових зацікавлених сторін.

Аналіз IFES щодо змін до законодавства про політичне фінансування читайте за посиланням.

Тренінговий центр розпочав обмін досвідом з колегами з Республіки Молдова16-17 грудня 2019 року представники Центру безперервного навчання у виборчій сфері при ЦВК Республіки Молдова, який очолює директор Павел Кабаченко, перебували з дводенним навчальним візитом в Україні. Основною метою візиту був обмін досвідом у сфері проведення просвітницьких кампаній для виборців та інших учасників виборчого процесу.

За словами заступника Голови Центральної виборчої комісії Сергія Дубовика, у свій час на етапі запуску і становлення Центру управління навчанням учасників виборчих процесів при ЦВК (Тренінгового центру) Україна запозичила багато корисного в молдовських колег: «Саме їх ідеї, обкатані на практиці, багато в чому лягли в основу організації і налагодження повноцінної роботи нашого Центру, створеного спільно з IFES в Україні», – відзначив засупник Голови Комісії.

Під час презентації Центру безперервного навчання у виборчій сфері при ЦВК Республіки Молдова директор Павло Кабаченко зазначив, що головне завдання Центру полягає у навчанні, громадянській освіті та проведенні досліджень й аналізу з метою сприяння організації та проведенню виборів, а також підвищення рівня участі громадян у виборчому процесі. Крім того, відбулася професійна дискусія щодо створення навчальних модулів, програм і методики викладання та адміністрування проєктних у навчальному процесі.

Колеги з Молдови також зустрілися з іншими членами ЦВК, працівниками Секретаріату Комісії та Державного реєстру виборців для обговорення питань запровадження електронного документообігу, а також співпраці виборчих комісій із громадянським суспільством.

ЦВК провела модернізацію веб-сайту для людей із порушенням зору. Під час свого першого засідання, робоча група ЦВК із питань забезпечення реалізації і захисту виборчих прав людей з інвалідністю узагальнила пропозиції щодо удосконалення й адаптації офіційних сайтів ЦВК та ДРВ для їх зручного використання людьми з порушенням зору. Працівники управління інформатизації Секретаріату Комісії ретельно вивчили напрацьовані пропозиції робочої групи та провели модернізацію відповідних вебсайтів. Таким чином, відсьогодні відвідувачі сайту Комісії можуть користуватися покращеною версією для людей із порушенням зору. Лише в Україні за неофіційними даними налічується від 100 до 300 тисяч людей із порушенням зору.

За словами члена ЦВК Сергія Постівого, це перші результати роботи утвореної робочої групи, які демонструють позитивну динаміку співпраці Комісії та громадського сектору. «Це лише перші кроки. Уже в недалекому майбутньому ми маємо в планах подальше вдосконалення наших веб-ресурсів та втілення низки інших пропозиції робочої групи щодо покращення сайту ЦВК та ДРВ. Проте для їх реалізації необхідно дещо більше часу, оскільки вони потребують більш складних технічних заходів», – додав член ЦВК.

Як повідомлялося, 9 грудня в Центральній виборчій комісії вперше за 22 роки її існування відбулося засідання робочої групи з питань забезпечення реалізації і захисту виборчих прав людей з інвалідністю, яку очолив член Комісії Сергій Постівий. До складу робочої групи увійшли представники 12 громадських організацій, що опікуються проблематикою, та представник офісу Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю.

ОПОРА провела навчання перших виборчих комісарівУ період з 10 по 14 грудня 2019 року Громадянська мережа «ОПОРА» провела першу школу для виборчих комісарів, учасниками якої стали правоохоронці з 12 областей України. Навчання проходило в Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Як зазначив керівник проекту Андрій Токарський, перша виборча школа є пілотом, який Громадянська мережа ОПОРА запустила для того, щоб серед правоохоронців були ефективні та професійно орієнтовані у виборчому праві фахівці. «Вони зможуть не лише особисто для себе використовувати набуті знання, але й навчати й консультувати своїх колег на рівні області», – відзначив Андрій Токарський.

Протягом п’яти днів правоохоронці вивчали особливості виборчого процесу та роль поліцейського в ньому, дізнавались про повноваження виборчих комісій та спостерігачів, розглядали кваліфікацію та документування адміністративних і кримінальних правопорушень, а також практично відпрацьовували день виборів, процес голосування та підрахунок голосів.

Інтерв’ю LB.UA з головою ЦВК Олегом Діденком. 3 січня Інтернет-видання LB.UA опублікувало інтерв’ю з головою Центральної виборчої комісії Олегом Діденком. Він прокоментував своє призначення на посаду після того, як Президент звільнив попередній склад ЦВК; зв’язки із керівником Офісу Президента України Андрієм Богданом, довіреною особою якого він був на парламентських виборах 2007 та 2012 років; а також, поділився своїми роздумами щодо прийняття нового Виборчого кодексу, проведення наступних загальнонаціональних місцевих виборів 25 жовтня 2020 року та перспективи запровадження Інтернет-голосування в Україні.

Стосовно виборчої реформи Діденко підтвердив, що ЦВК надала Верховній Раді свої коментарі щодо нового Виборчого кодексу та низки інших законів. Серед основних пропозицій, надісланих Верховній Раді 22 жовтня 2019 року, ЦВК ініціювала внесення відповідних змін до Закону «Про Державний реєстр виборців», які би дозволили ЦВК використовувати персональні дані виборців, що містяться в Державному реєстрі виборців, для верифікації даних фізичних осіб, які оброблюються в національних електронних інформаційних ресурсах, та в подальшому підвищити точність даних із Державного реєстру виборців.

ЦВК представила Верховній Раді запропоновані зміни до Виборчого кодексу в жовтні. За словами Діденка, пріоритетним питанням було збереження законів, що регулюють діяльність ЦВК та Державного реєстру виборців, як окремих законів, оскільки ЦВК реалізовує свої повноваження як під час проведення виборів, так і референдумів. ЦВК також запропонувала фундаментальну реструктуризацію кодексу, аби зробити його більш зрозумілим для громадян, об’єднавши положення, які були розбиті між загальними розділами та розділами кодексу, що безпосередньо стосуються виборів.

Пріоритетом для ЦВК є також наявність постійного представництва Комісії на місцевому рівні з метою усунення негативних наслідків, спричинених частою заміною членів виборчих комісій у останній момент, та сприяння впровадженню нових технологій голосування. Фінансування таких представництв може бути обґрунтовано, якщо вони формуватимуться на основі наявних органів адміністрування реєстру виборців. Таким чином, можливою є синергія, яка зменшить загальні витрати на запровадження постійного представництва ЦВК на місцевому рівні.

Із огляду на час проведення інтерв’ю – до прийняття нового Виборчого кодексу та до публікації проекту Закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади – Діденко зміг надати лише попередні відповіді на запитання щодо дати проведення наступних місцевих виборів та того, чи вистачить ЦВК часу для належної підготовки до них. Щодо місцевих виборів на Донбасі він відзначив ряд перешкод для проведення таких виборів найближчим часом, зокрема відсутність оновленої інформації про виборців та органи адміністрування виборів на місцевому рівні, а також відсутність судової системи, банків та незалежних і професійних ЗМІ.

За словами Діденка, запровадження Інтернет-голосування в Україні видається передчасним, оскільки рівень розвитку суспільства ще недостатній для цього; те саме стосується і технологічної бази. Натомість він пропонує зосередити увагу на запровадженні більшої кількості електронних послуг на виборах, наприклад, сканерів для зчитування інформації із бюлетенів та машин для автоматичної ідентифікації виборців. Такі технології можуть допомогти мінімізувати час на встановлення результатів виборів, зменшити можливість фальсифікації результатів виборів, вплив людського фактору на весь процес та забезпечити адміністрування виборів відповідно до міжнародних стандартів.

На прохання прокоментувати політично вмотивоване рішення Президента звільнити попередній склад ЦВК Діденко зазначив, що за керівництва Сліпачук ЦВК мала більш активну позицію у вирішенні певних проблемних питань, ніж будь-яка попередня Комісія, а також наполегливо працювала задля покращення комунікації із громадянським суспільством та ЗМІ. Це сприяло підвищенню рівня громадської довіри до Комісії. Однак, на жаль, більшість у новій правлячій партії та парламенті не поділяли цієї довіри. За словами Діденка, більшість протиріч між попереднім складом ЦВК та судами виникали через прогалини у законодавчій базі.

Діденко нагадав читачам, що після призначення на посаду, члени ЦВК повинні діяти колегіально, а не представляти інтереси політичних сил, та можуть бути звільнені в разі невиконання цих зобов’язань. Він також підтвердив, що комунікує з паном Андрієм Богданом, однак таке спілкування відбувається нечасто й переважно з метою обговорення основних аспектів виборчої реформи та проекту Виборчого кодексу. До свого обрання головою ЦВК він представляв інтереси партії «Слуга народу» в ЦВК під час президентських та парламентських виборів, а також налагодив зв’язки з деякими майбутніми народними депутатами від партії, які пізніше підтримали його призначення на посаду члена Комісії.

Accessibility