Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №103 (8-21 лютого 2020 року)

ЦВК завершила реєстрацію кандидатів у народні депутати України в ОВО №179. 17 лютого Центральна виборча комісія (ЦВК) завершила реєстрацію кандидатів на проміжних виборах народного депутата України 15 березня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі (ОВО) №179, що на Харківщині. Загалом було зареєстровано 40 кандидатів, 17 із яких – жінки.

Раніше ЦВК надійшла постанова Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата від «Слуги народу» Олексія Кучера, який переміг на окрузі в ході дострокових парламентських виборів. У листопаді Президент України Володимир Зеленський призначив Олексія Кучера головою Харківської обласної державної адміністрації.

Наступні вибори в ОТГ відбудуться одночасно з черговими місцевими виборами. 12 лютого ЦВК прийняла рішення, що наступні перші вибори в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) відбудуться одночасно з черговими місцевими виборами – 25 жовтня 2020 року. З цією метою Комісія внесла зміни до своєї постанови від 29 листопада 2018 року №234. Таке рішення дозволить суттєво зекономити фінансові та організаційні ресурси.

Досягнуто консенсусу щодо заходів, необхідних для подальшого вдосконалення виборчого процесу в Україні. Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) оприлюднила звіт за результатами конференції «Президентські та парламентські вибори 2019 року в Україні: Висновки та рекомендації», що відбулася у Києві 13-14 листопада 2019 року.

Звіт містить конкретні рекомендації щодо необхідних законодавчих та адміністративних реформ із урахуванням міжнародних стандартів і найкращої практики. Деякі з рекомендацій, сформульованих за підсумками конференції, уже були втілені в життя з прийняттям нового Виборчого кодексу в грудні 2019. Водночас існує низка важливих проблемних моментів, які заслуговують на увагу законодавців та інших зацікавлених сторін. Саме ці рекомендації мають стати пріоритетними в процесі подальшого вдосконалення положень Виборчого кодексу вже цієї весни.

Захід було організовано ЦВК, спільно з IFES, Радою Європи та Координатором проектів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid). Захід став майданчиком для відкритого й конструктивного діалогу між представниками різноманітних зацікавлених у сфері виборів сторін щодо недоліків і переваг виборчого процесу під час проведення президентських та парламентських виборів 2019 року.

НАЗК розподілило кошти державного фінансування парламентським партіям. 11 лютого Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розподілило кошти державного фінансування статутної діяльності політичних партій на 2020 рік у сумі 283 530,9 тис. грн.

Так, згідно з рішенням НАЗК, державне фінансування отримали п’ять політичних сил, представлених у Парламенті: «Слуга Народу» – 140 577,5 тис. грн; «Опозиційна платформа – За життя» – 42 538,1 тис. грн; «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 26 666,1 тис. грн; «Європейська Солідарність» – 26 410,95, тис. грн; «ГОЛОС» – 18 985,15 тис. грн.

Крім цього, політичні партії «Європейська Солідарність» та «ГОЛОС» додатково отримують по 14 176,55 тис. грн за дотримання ґендерних квот при формуванні виборчих списків – кількість представників однієї статі серед обраних народних депутатів від цих партій не перевищує двох третин від загальної кількості народних депутатів, обраних від політичної партії. Це передбачено статтею 17-5 Закону України «Про політичні партії в Україні».

IFES Україна вже критикувала рішення підвищити бар’єр, який партіям необхідно подолати на парламентських виборах, із тим аби вони мали право на отримання цих коштів – з двох до п’яти відсотків. На думку IFES, це може послабити загальну конкурентність української політичної партійної системи та перешкодити рівним правилам гри в політиці на користь старих та заможних партій. Через таке рішення шість партій, які згідно з попередньою редакцією здобули право на отримання державного фінансування, втратили його. Це «Радикальна партія Олега Ляшка», «Сила і честь», «Опозиційний блок», «Українська стратегія Гройсмана», «Партія Шарія» та «Всеукраїнське об’єднання «Свобода».

ОПОРА опублікувала дослідження, присвячене інформаційній доступності. 14 лютого Громадянська мережа ОПОРА опублікувала дослідження під назвою «Інформаційна доступність на виборах – завжди командна гра». На думку її авторки, Катерини Жемчужникової, під час виборів деякі виборці не отримували достатньо інформації про політичні партії та кандидатів через поганий зір і слух. Вона зазначила, що замість використання доступного інформаційного формату зацікавлені сторони у сфері виборів вирішили залишити таких людей в інформаційному вакуумі.

Авторка також вказала на те, що частина норм нового Виборчого кодексу потребують суттєвого доопрацювання, оскільки вони або сформульовані в доволі дискусійній формі, або скопійовані з попереднього виборчого законодавства. Наприклад, одним із найголовніших недоліків є те, що в Кодексі так і не було врегульовано питання виготовлення виборчих бюлетенів для осіб з інвалідністю з порушеннями зору. Також, попри те, що в Кодексі є норма про необхідність для всіх суб’єктів виборчого процесу сприяти доступу виборців до агітаційних матеріалів без дискримінації, на жаль, відсутні норми, які би чітко встановлювали такий обов’язок та санкцію за його невиконання. Окрім того, люди з порушеннями зору та слуху нерідко автоматично включаються до списків для голосування за місцем перебування, якщо вони самі попередньо не виявлять бажання голосувати безпосередньо на виборчій дільниці.

Громадянська мережа ОПОРА наголошує на необхідності подальших прозорих та інклюзивних обговорень на тему інформаційної доступності виборів.

ОПОРА оприлюднила дослідження щодо дистанційного та раннього голосування. 14 лютого Громадянська мережа ОПОРА опублікувала дослідження під назвою «Дистанційне та раннє голосування: плюси, мінуси, підводні камені». На думку автора дослідження, Миколи Зінченка, попри позитивні моменти дистанційного та раннього голосування, серед яких збільшення явки на виборах та більш об’єктивне зображення результатом політичних вподобань, водночас, під час голосування не на виборчій дільниці існує великий ризик стороннього втручання, що може призвести до порушення таємниці голосування.

Поштове голосування має ризик пошкодження бюлетенів, підробки конвертів, неякісного транспортування. Голосування за довіреністю не гарантує того, що голос буде віддано саме так, як того бажає виборець. Також раннє або дистанційне голосування не дає змогу провести незалежне спостереження за процесом.

Автор навів перелік найпоширеніших способів голосування не на виборчій дільниці, серед яких тимчасова зміна місця для голосування, голосування за довіреністю, голосування поштою та електронне голосування.

ОПОРА наголошує на тому, що питання довіри та безпеки є центральним у запровадженні механізмів для раннього та дистанційного голосування.

У парламенті доопрацьовують проект закону про всеукраїнський референдум. 13 лютого відбулося чергове засідання робочої групи з розробки законопроектів у сфері народовладдя, на якому обговорювали кінцевий текст проекту Закону України «Про всеукраїнський референдум».

За пропозицією першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука насамперед обговорили ті питання, щодо яких члени робочої групи не мають однозначної відповіді. Зокрема, ішлося про роль громадських організацій у референдумному процесі, неспроможність забезпечити сьогодні електронне голосування, регулювання інформування та агітації тощо.

Досі дискусійним залишається питання про предмет всеукраїнського референдуму, зокрема, чи допускається на референдумі звуження й обмеження змісту та обсягу наявних прав і свобод людини. На думку членкині правління Центру політико-правових реформ Юлії Кириченко, «у законопроекті необхідно чітко визначити межі предмета національного референдуму. Результати національного референдуму не мали б призводити до скасування чи обмеження конституційних прав людини і громадянина».

У дискусії взяли участь представники Міністерства цифрової трансформації, Міністерства юстиції, члени ЦВК, науково-педагогічні працівники Інституту законодавства Верховної Ради, представники громадських організацій та народні депутати.

Підбиваючи підсумки засідання, Руслан Стефанчук звернувся до членів робочої групи з проханням якнайшвидше доопрацювати законопроект, врахувавши останні зауваження, та представити його на розгляд групи через тиждень.

КВУ організував конференцію, присвячену місцевим виборам. 21 лютого Комітет виборців України (КВУ) організував конференцію під назвою «Місцеві вибори 2020: законодавчі новели та регіональний вимір», яка відбувалася за підтримки Фонду Конрада Аденауера. У заході взяли участь народні депутати, представники органів адміністрування виборів, міжнародні та українські експерти.

Учасники обговорили потенційні зміни до Виборчого кодексу, кількість регіональних партій в Україні, активність політичних сил на місцях та як партії готуються до виборів в регіонах.

IFES оприлюднила дослідження доцільності запровадження нових виборчих технологій в Україні. На прохання Міністерства цифрової трансформації України Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) провела всебічне дослідження доцільності запровадження нових виборчих технологій в Україні. Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid).

З огляду на міжнародний досвід IFES, у цьому дослідженні був використаний підхід, орієнтований на розв’язання питання адміністрування виборів. У рамках дослідження команда авторів провела інтерв’ю з основними зацікавленими сторонами. Центральним питанням цих опитувань стало не «як нам слід впроваджувати Інтернет-голосування», а «які основні проблеми виборчого процесу існують в Україні і як технології можуть сприяти їх вирішенню». Такий підхід дозволив IFES вступити у відкриту та відверту дискусію з численними зацікавленими сторонами. Цей діалог ліг в основу аналізу та рекомендацій. Попри розгорнутість теми та обмежений час на проведення дослідження звіт має на меті надати якнайбільш повну інформацію щодо проблеми.

При розгляді можливості запровадження будь-якої нової технології у виборчому процесі обов’язково необхідно брати до уваги її вплив на основні принципи організації та проведення голосування. Чи сприяє ця технологія підвищенню прозорості виборчого процесу? Чи допомагає вона залучити більше виборців? Чи підвищує вона рівень підзвітності членів виборчих комісій та партій? І найважливіше – чи допоможе вона підвищити рівень довіри до виборчого процесу?

Більшість опитаних IFES співрозмовників висловлювали занепокоєння щодо маніпулювання технологіями, звертаючи особливу увагу на посилення загроз кібербезпеці України. Тож, впровадження будь-якої нової технології у виборчий процес в Україні потребує особливо детального попереднього аналізу. Зважаючи на збройний конфлікт на сході України та попередні випадки кібератак, для забезпечення кібербезпеки необхідно залучити більш значні ресурси, аніж у випадку запровадження таких технологій в інших країнах. На жаль, деякі з опитаних осіб не були достатньо обізнані в питанні Інтернет-голосування. Через це багато хто з них робив хибне припущення, що в разі високого рівня захищеності кіберсистем від хакерів, інших проблем у впровадженні технології не виникатиме. Насправді потрібен значний час та зусилля, щоб ефективно запровадити такі технології, як електронне або Інтернет-голосування. Для її успішного впровадження необхідно організувати інклюзивне та професійне обговорення із залученням усіх зацікавлених сторін. Наприклад, має існувати загальне розуміння того, як будуть перевірятися дані виборця перед тим, як він віддасть свій голос, та які заходи допоможуть забезпечити таємницю голосування.

Дослідження містить рекомендації, що можуть бути впроваджені широким колом відповідальних сторін в Україні як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Ці рекомендації включають наступне:

  • Центральна виборча комісія (ЦВК) у короткостроковій перспективі має зосередитися на усуненні давно визначених недоліків у виборчих процесах, серед яких адміністрування встановлення результатів комісіями всіх рівнів, спрощення процедури зміни місця голосування та професіоналізація фахівців у сфері виборів. Для впровадження цих змін має бути забезпечена відповідна правова база та залучені необхідні ресурси.
  • Слід якомога швидше розпочати ініціативу з проведення наукових досліджень під керівництвом ЦВК. Її головна мета – визначити, які моделі електронного та Інтернет-голосування підходять для України.
  • Нарешті, нові технології голосування необхідно протестувати не пізніше аніж за 18 та 24 місяці до проведення будь-яких виборів. Після чого можливо в пілотному режиму протестувати їх на ви виборах невеликого масштабу. На основі цього пілотного дослідження українці зможуть прийняти виважене рішення щодо обмеженого впровадження електронного або Інтернет-голосування на президентських виборах та виборах до Верховної Ради в 2024 році.

Семінар BRIDGE з громадянської освіти та просвіти виборців. З 19 по 21 лютого 2020 року IFES у співпраці з Центром управління навчанням учасників виборчих процесів (Тренінговим центром), заснованим IFES спільно з ЦВК, організувала триденний семінар із громадянської освіти та просвіти виборців. Семінар було проведено за методикою Розбудови ресурсів у сфері зміцнення демократії, врядування та виборів (BRIDGE). Це програма професійного розвитку, що може бути адаптована до контексту різних країн та сфокусована переважно на виборчих процедурах.

Серед учасників та учасниць семінару – представники ЦВК, громадських організацій, політичних партій, а також викладачі вищих навчальних закладів. Завдяки тренінгу вони отримали змогу поглибити свої знання з громадянської освіти та просвіти виборців. Серед основних завдань семінару – дослідження різних концепцій та підходів до громадянської освіти, просвіти виборців та інформування виборців для сприяння обґрунтованим рішенням у сфері державної політики, вивчення переваг довгострокового стратегічного підходу до просвіти виборців та громадянської освіти. З огляду на те, що до місцевих виборів 2020 року залишилося не так багато часу, семінар був розроблений з тим аби допомогти зацікавленим сторонам у сфері виборів розробити та впровадити інформацію у сфері виборів та освітні кампанії для цільових аудиторій по всій Україні.

Учасники мали змогу обговорити ефективні методи та канали поширення інформації про процедури голосування, обмінятися досвідом та вибудувати партнерські стосунки з іншими зацікавленими сторонами.

У ЦВК відбулася ознайомча зустріч з представницями жіночих громадських організацій. 11 лютого у ЦВК відбулася ознайомча зустріч з представницями жіночих громадських організацій. Така перша зустріч є частиною зусиль ЦВК та IFES щодо підтримання співпраці та діалогу з громадянським суспільством, кінцевою метою якого є впровадження ґендерних аспектів у діяльності органів адміністрування виборів та забезпечення політичних та виборчих прав жінок в Україні.

Протягом заходу експерт з виборів Денис Ковриженко провів сесію про наслідки щойно прийнятого Виборчого кодексу для забезпечення рівноправного представництва статей у політиці. Учасники та учасниці мали змогу обмінятися інформацією про свою діяльність та обговорити можливості для подальшої співпраці ЦВК та громадянського суспільства. Також були обговорені кроки, необхідні для належної реалізації механізму ґендерних квот, котрий зараз передбачений виборчим кодексом. Окрім того, учасники та учасниці дослідили способи запобігання випадкам гендерної дискримінації в політичних партіях, а також випадкам застосування мови ненависті.

Більше українських студентів здобуватимуть громадянську освіту в Україні. У новому навчальному семестрі, що розпочався в лютому, більше студентів виявили бажання пройти курс IFES з громадянської освіти «Демократія: від теорії до практики». Цієї весни ще п’ять університетів включать курс у свої навчальні програми після того, як викладачі пройшли комплексне навчання з методик інтерактивного викладання.

Курс, розроблений за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Global Affairs Canada (GAC) та UK aid, зараз доступний у більш ніж 20 закладах вищої освіти по всій Україні, і ця мережа продовжує зростати.

Зважаючи на це, IFES представляє вам історії людей, на яких курс справив вплив та надихнув до дій заради демократичного розвитку в Україні.

Дізнайтеся про основні переваги курсу та відгуки студентів із відео за посиланням.

Курс наголошує на важливості інноваційної інтерактивної методології викладання, що сприяє більш активному залученню студентів у навчальний процес у порівнянні зі звичним лекційним форматом. Для викладачів курсу IFES організовує серію тренінгів для про методи інтерактивного навчання та їх ефективного застосовування на практиці.

Завдяки цій методиці один із викладачів курсу – Олег Матвєєвський з Національного університету «Одеська морська академія» – не тільки успішно застосовував інтерактивні інструменти при викладанні курсу «Демократія: від теорії до практики», але й докорінно змінив методику викладання інших дисциплін. Читайте історію про Олега Матвєєвського тут.

Accessibility