Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №86 (25 травня – 7 червня, 2019)

ЦВК утворила ОВК для проведення виборів народних депутатів України 2019 року. 31 травня Центральна виборча комісія (ЦВК) утворила 199 окружних виборчих комісій (ОВК) для підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів, призначених на 21 липня 2019 року.

5 червня 2019 року Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила свій аналіз результатів утворення ОВК за поданнями політичних партій. Так, свої кандидатури до складу ОВК могли подати політичні партії, які мають депутатські фракції у Верховній Раді поточного скликання, а також політичні партії, кандидатів у депутати від яких було зареєстровано у загальнодержавному окрузі на останніх виборах народних депутатів України 2014 року. Всі вони могли запропонувати не більш як по одній кандидатурі до складу кожної окружної виборчої комісії. Таким чином, парламентські партії могли претендувати на отримання представництва на рівні 2 членів у складі ОВК. У разі, якщо кількість запропонованих кандидатур перевищувала кількісний склад ОВК, ЦВК розподіляла вакантні місця шляхом жеребкування.

Усі ОВК були утворені у максимальному складі 18 осіб. Серед шести політичних партій, які мають парламентські фракції у Верховній Ради поточного скликання, п’ять делегували свої кандидатури до складу усіх 199 ОВК, у той час як “Самопоміч” запропонувала кандидатури до складу 184 ОВК. З 29 політичних партій, які брали участь у минулих парламентських виборах, 25 скористалися своїм правом внести кандидатури до складу ОВК.

Всього до складу ОВК було включено 3 582 особи. У цілому ж найбільше кандидатур до складу ОВК (за результатами жеребкування та на основі фракційних квот) делегували Блок Петра Порошенка «Солідарність» (309 осіб), Радикальна партія Олега Ляшка (307 осіб), Народний фронт (305 осіб), Батьківщина (300 осіб) і Опозиційний блок (290 осіб). Самопоміч внесла 237 кандидатур. Понад 59% членів ОВК – жінки.

Згідно з результатами аналізу ОПОРИ, 38% членів новоутворених ОВК входили до складу окружних виборчих комісій на президентських виборах 2019 року. Цікаво, що 193 особи раніше працювали в ОВК за поданнями кандидата у Президенти (на час проведення виборів) Володимира Зеленського, партія якого “Слуга народу” не має права на внесення кандидатур до складу ОВК через відсутність депутатської фракції у чинному складі Верховної Ради та неучасть у попередніх парламентських виборах. Це може давати підстави для підозр у тому, що представництво “Слуги народу” у складі ОВК було забезпечено іншими суб’єктами виборчого процесу.

Як і на попередніх виборах, типовою для цих виборів є практика частих замін у складі ОВК. Починаючи з дня їх утворення, ЦВК майже щоденно розглядала відповідні заяви від політичних партій, які внесли кандидатури до складу окружних комісій. Загалом, у перші дні після утворення ОВК було замінено 282 їх члени – 7,9% від загального складу комісій. Законодавство дозволяє проводити такі заміни аж до дня голосування. Масові заміни членів виборчих комісій знижує ефективність роботи, пов’язаної з навчанням членів комісій, і призводить до неефективного використання ресурсів на відповідні потреби.

Навчання з виборчих процедур для членів ОВК, організоване IFES у співпраці з Центром управління навчанням учасників виборчих процесів (Тренінговим центром) розпочнеться 30 червня. IFES підтримує рекомендацію, неодноразово висловлену Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо необхідності запровадження обов’язкового попереднього навчання членів виборчих комісій з метою підвищення рівня професіоналізму членів виборчих комісій.

Усунуто перешкоди для здійснення ЦВК публічних закупівель, пов’язаних з виборами. Ще на початку виборчого процесу з позачергових виборів народних депутатів України, ЦВК наголошувала на проблемних питаннях законодавства про публічні закупівлі, зокрема – значній тривалості строків проведення закупівельних процедур, які є несумісними з плинністю виборчого процесу. Зокрема, чинні правила проведення закупівель ставили під загрозу своєчасність проведення закупівель виборчих бюлетенів, скриньок, плакатів, бланків протоколів тощо. Одним з перших законопроектів новообраного Президента України Володимира Зеленського був саме проект Закону України № 10317, спрямований на усунення існуючих проблем у сфері “виборчих” закупівель. Однак Верховна Рада так і не змогла прийняти рішення про включення цього законопроекту до порядку денного 22 травня.

27 травня цього року ЦВК провела прес-конференцію, в ході якої, зокрема, закликала Кабінет Міністрів допомогти у виході із кризи, що склалася. 29 травня Кабінет Міністрів скликав засідання робочої групи, на якому представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) заявили про підготовку проекту Наказу про внесення змін до чинних нормативних актів в частині спрощення процедур проведення закупівель для пов’язаних із виборами потреб. Проект цього Наказу було направлено на реєстрацію до Міністерства юстиції та згодом зареєстровано під номером 569/33540 3 червня. Він набув чинності наступного дня.

Наказ дозволяє ЦВК розділити великі закупівлі на менші, допорогові, закупівлі, тимчасово обходячи вимоги щодо застосування систему ProZorro в процесі здійснення пов’язаних із виборами закупівель. 6 червня Голова ЦВК Тетяна Сліпачук на своїй сторінці у Facebookпривітала прийняття Наказу як тимчасового заходу на час підготовки та проведення позачергових парламентських виборів у липні 2019 року. Водночас, вона закликала народних депутатів законодавчо закріпити відповідні положення шляхом внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі». Завдяки ухваленню МЕРТ Наказу було вирішено значну частину технічних питань, пов’язаних з підготовкою та проведенням виборів 21 липня у строки, встановлені Законом.

ЦВК спростила процедуру тимчасової зміни місця голосування. 29 травня 2019 року ЦВК прийняла рішення щодо спрощення процедури тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Відтепер для зміни місця голосування виборцям не потрібно надавати додаткові документи, які б обґрунтовували необхідність зміни місця голосування. Відповідно, виборцю, який хоче змінити місце голосування без зміни виборчої адреси, необхідно звернутись до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем реєстрації або за місцем перебування у день голосування, та написати заяву про зміну місця голосування із зазначенням дільниці, на якій планує голосувати виборець, та надати копію паспорта. Така спрощена процедура вже існує для внутрішньо переміщених осіб, а також громадян України, які проживають на території Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей. Відтепер вона буде поширюватись на усіх громадян України, зокрема і трудових мігрантів та інших мобільних всередині країни громадян. На цих виборах громадяни мають право тимчасово змінити місце голосування до 15 липня.

Однак, існують і застереження. Виборці, які хочуть тимчасово змінити місце голосування, можуть голосувати лише за пропорційною складовою змішаної виборчої системи – за виборчі списки політичних партій. Щоб проголосувати за кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, такі виборці повинні або отримати дозвіл на зміну реєстрації місця проживання та, відповідно, виборчої адреси – що є одночасно громіздким і трудомістким – або в день голосування повернутися до своїх виборчих округів. Хоча повернення додому для голосування є можливим для трудових мігрантів і студентів, цієї можливості позбавлені внутрішньо переміщені особи, у виборчих округах яких вибори не відбуваються з міркувань безпеки.

Опитування громадської думки напередодні позачергових парламентських виборів 2019 року. Згідно з результатами соціологічного опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» (результати оприлюднено 5 червня 2019 року) 48,2% виборців, які мають намір взяти участь у голосуванні, підтримують партію новообраного Президента України Володимира Зеленського «Слуга народу». На другому місці – «Опозиційна платформа – За життя», у якої 10,7% підтримки. Також у трійці лідерів – «Європейська Солідарність», яку підтримують 7,8% опитаних. 6,9% виборців підтримують «Батьківщину», а 5,6% – партію Святослава Вакарчука «Голос».

Трохи менше, аніж необхідні для подолання виборчого бар’єра 5% підтримки також мають партія колишнього очільника Служби безпеки України Ігоря Смешка «Сила і честь» (4,3%), «Громадянська позиція» (3%) та «Радикальна партія Олега Ляшка» (2,4%). Усі інші партії набирають менш ніж 2% голосів.

47% опитаних зазначили що головним мотивом, яким вони будуть керуватися при виборі політичної сили під час голосування, буде здатність партії принести зміни в країні. Ще 30% сказали, що голосуватимуть, виходячи зі здатності політичної сили навести порядок у країні. Кожен п’ятий сказав, що мотивується тим, що у політичній силі є багато нових облич, або ж її представники здатні побороти корупцію. Для 14-15% головними мотивами є те, що партія виступає за соціальну справедливість та має сильного лідера.

Опитування проводилося з 29 травня по 3 червня 2019 року методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Аудиторія: населення України від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами й типом поселення. Вибіркова сукупність – 2000 респондентів, помилка репрезентативності дослідження – не більше 2,2%.

Рада ухвалила закон щодо порядку усунення Президента з поста за процедурою імпічменту. Верховна Рада ухвалила проект Закону України № 1098 «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», який врегульовує повноваження ВР щодо визначення статусу, порядку створення та діяльності тимчасових слідчих комісій, тимчасових спеціальних комісій і спеціальної тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування під час процедури усунення Президента з поста в порядку імпічменту. За ухвалення відповідного рішення з техніко-юридичними поправками проголосували 279 народних депутатів.

Законопроект №1098 “Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України” було зареєстровано у Верховній Раді у листопаді 2014 року. Авторами законопроекту виступили ряд народних депутатів, серед яких і чинний голова Верховної Ради України, Андрій Парубій.

Accessibility