Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №90 (27 липня – 11 серпня 2019 року)

ЦВК оприлюднила результати позачергових парламентських виборів. Згідно з остаточними результатами виборів народних депутатів України, що відбулися 21 липня 2019 року, партія «Слуга народу» отримала 254 місця у парламенті, тобто – абсолютну більшість місць, що дає “Слузі народу” всі права парламентської коаліції у Верховній Раді. 124 депутати від “Слуги народу” були обрані за партійними списками, а 130 – у одномандатних виборчих округах
«Слуга народу» має достатньо голосів для прийняття законів (226 голосів народних депутатів), але партії не вистачає 46 голосів до конституційної більшості в 300 голосів, що дозволило б їй вносити зміни до Конституції.

Партія «Опозиційна платформа – За життя» здобула 43 місця у парламенті, «Батьківщина» – 26, «Європейська солідарність» – 25, «Голос» – 20. Десять народних депутатів, обраних в ОВО, були висунуті партіями, які не потрапили до Верховної Ради за списками, включаючи «Опозиційний Блок», «Самопоміч», «Свободу», «Єдиний центр» та «Біла Церква – Разом». Сорок шість кандидатів, які балотувалися у ОВО як самовисуванці, також отримали місця у Верховній Раді та можуть продовжувати свою діяльність як позафракційні депутати або сформувати свою депутатську групу/групи в парламенті.

Згідно з офіційними результатами, оприлюдненими Центральною виборчою комісією (ЦВК), п’ять політичних сил подолали п’ятивідсотковий бар’єр та здобули право на участь у розподілі депутатських мандатів. Так, політична партія новообраного Президента України Володимира Зеленського «Слуга народу» здобула 43,16% голосів виборців та 124 місця; «Опозиційна платформа – За життя» – 13,05% голосів та 37 місць. 8,18% виборців підтримали «Батьківщину», політичну партію колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, відтак партія буде представлена 24 народними депутатами, в той час як ще 8,1% виборців висловилися на підтримку політичної сили колишнього Президента України Петра Порошенка, «Європейської солідарності», яка отримала 23 місця. Політична партія «Голос», очолювана відомими співаком та колишнім народним депутатом України Святославом Вакарчуком здобула 5,82% голосів виборців та 17 місць. Жодна інша політична партія не спромоглася подолати п’ятивідсотковий бар’єр. Кількість недійсних виборчих бюлетенів у голосуванні за пропорційною складовою виборчої системи склала 0,99% голосів виборців.

Окрім того, серед 199 народних депутатів, обраних у одномандатних виборчих округах, 130 представлятимуть партію «Слуга народу»; 46 обраних народних депутатів балотувалися шляхом самовисування. «Опозиційна платформа – За життя» здобула 6 місць у одномандатних округах, ще 6 місць здобув «Опозиційний блок»; «Голос» здобув три місця, а «Європейська солідарність» і «Батьківщина» – по два. По одному місцю здобули «Самопоміч», «Свобода», «Єдиний центр» та «Біла Церква – Разом».

Одним з важливих результатів позачергових парламентських виборів 2019 року є збільшення представництва жінок у новій Верховній Раді до більш ніж 20 %. За результатами виборів 86 жінок обрано до парламенту, 59 за партійними списками (це 26.22 %) і 27 – в одномандатних округах (це 13.56%). Це – суттєве зростання порівняно з виборами 2014 року, за результатами яких частка жінок у Верховній Раді складала 12,3%. Разом з цим, такий рівень представництва все одно не відповідає світовому стандарту у 30% та рекомендованому Радою Європи 40%.

Загалом, відповідно до звітів місій зі спостереження за позачерговими парламентськими виборами, вибори були проведені з дотриманням міжнародних стандартів демократичних виборів та з повагою до основоположних свобод. Діяльність ЦВК в частині адміністрування виборів була оцінена позитивно, попри те, що ЦВК була змушена працювати в рамках жорстких часових обмежень. День виборів був оцінений переважно позитивно; однак, повідомлялося про деякі поодинокі випадки порушень протягом дня голосування.

Передвиборча кампанія була оцінена менш позитивно. Міжнародні місії спостереження за виборами відзначили, що деякі кандидати вдавалися до купівлі голосів, неправомірного використання їхніх посад та використання прогалин у законодавстві на свою користь. Контроль за фінансуванням передвиборної агітації та висвітленням виборів у ЗМІ в основному був неефективним, порушення зі сторони ЗМІ були зумовлені домінуванням інтересів власників при висвітленні перебігу виборчої кампанії у ЗМІ та розміщенні політичної реклами. Фіксувались випадки нецільового використання політичних фінансів.

Більше інформації ви можете отримати за посиланням (англійською).

3 серпня ЦВК офіційно оприлюднила результати виборів у багатомандатному виборчому окрузі. 7 серпня Центральна виборча комісія (ЦВК) опублікувала остаточні результати виборів в усіх ОВО, крім ОВО № 210 в Чернігівській області.

Затримка у встановленні результатів виборів на ОВО № 210 була спричинена необхідністю в уточненні протоколу про підсумки голосування у цьому виборчому окрузі. Початковий протокол був оформлений з порушенням Закону “Про вибори народних депутатів України”. Уточненний протокол ОВК був направлений до ЦВК 7 серпня; однак у ньому знову не були відображені всі передбачені законом відомості, що спричинило необхідність внесення нових змін у протокол. У зв’язку з оскарженням підсумків голосування у цьому окрузі, результати виборів у ньому не оприлюднені досі.

Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», ЦВК має встановити остаточні результати виборів не пізніше 5 серпня та оприлюднити ці результати через п’ять днів після їх встановлення. ЦВК дотримувалася законодавчих термінів встановлення та оприлюднення результатів виборів у всіх випадках, крім виборчого округу № 50 у Донецькій області та № 210 у Чернігівській області. В обох випадках затримки були спричинені тим, що відповідні ОВК не вчасно подали протоколи про підсумки голосування до ЦВК. У одномандатному виборчому окрузі № 50 ОВК взагалі не змогла встановити підсумки голосування – ЦВК була змушена проводити повторний перерахунок голосів по дільницях округу, доставляти виборчі бюлетені та іншу документацію з Покровська до Києва та самостійно встановити підсумки голосування і результати виборів для округу.

ЦВК повідомила, що на час закриття виборчих дільниць явка виборців склала 49,2%. Спершу ЦВК отримала протоколи про результати голосування у загальнодержавному виборчому окрузі, в той час як протоколи ОВК про результати голосування у деяких одномандатних округах були передані до ЦВК із затримкою, котра була зумовлена передусім оскарженням результатів виборів суб’єктами виборчого процесу та повторним перерахунком голосів на окремих дільницях.

Державне фінансування політичних партій за підсумками парламентських виборів 2019 року. У 2015 році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» (далі – Закон про політичне фінансування), який суттєво змінив нормативно-правову базу, що регулює фінансування партій і виборчих кампаній в Україні. Закон, зокрема, передбачає два види державного фінансування політичних партій: 1) щорічне державне фінансування статутної діяльності політичних партій, які отримали на свою підтримку не менше 2% голосів, а також 2) відшкодування витрат на передвиборну агітацію з державного бюджету партіям, які за пропорційним компонентом виборчої системи отримали щонайменше 5% голосів на останніх парламентських виборах.

Відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні», річний обсяг державного фінансування, що розподіляється між політичними партіями, які отримали таке право, визначається за такою формулою: 2% від розміру прожиткового мінімуму, помножених на загальну кількість виборців, які брали участь у голосуванні на виборах. У 2020 році ця сума становитиме 565 млн гривень (приблизно 21,7 млн доларів США). 90% від цієї суми буде розподілено пропорційно між 11 партіями, які отримали право на державне фінансування, тобто отримали щонайменше 2% дійсних голосів. Решта 10% буде розподілено порівну між партіями, які забезпечили обрання щонайменше 30% жінок-депутатів із загальної кількості депутатів, обраних від їхніх партій. Тільки дві партії – «Європейська Солідарність» і «Голос» – забезпечили необхідний рівень представництва жінок у парламенті. Розподіл державних коштів у 2020 році між політичними партіями, які отримали право на державне фінансування, представлено в таблиці нижче.

Згідно з остаточними результатами виборів, оприлюдненими ЦВК, п’ять політичних сил подолали п’ятивідсотковий бар’єр та здобули право на участь у розподілі депутатських мандатів, а ще шість партій здобули право на державне фінансування своєї статутної діяльності. Серед цих шести – «Радикальна партія Олега Ляшка» (4,01% голосів виборців); «Сила і честь», очолювана колишнім Головою Служби безпеки України Ігорем Смешком (3,82%); «Опозиційний блок» (3,03%); партія Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана «Українська стратегія» (2,41%); «Партія Шарія» (2,23%), та ВО «Свобода» (2,15%).

Розподіл щорічного державного фінансування між політичними партіями, які отримали на свою підтримку не менше 2% голосів:

Політична партія Обсяг державного фінансування (млн гривень) у 2020 році Обсяг державного фінансування (млн доларів США) у 2020 році
Слуга народу 228.91 8.80
Європейська солідарність* 71.23 2.74
Опозиційна платформа – За життя 69.21 2.66
Голос* 59.14 2.27
Батьківщина 43.38 1.67
Радикальна партія Олега Ляшка 21.27 0.82
Сила і честь 20.26 0.78
Опозиційний блок 16.07 0.62
Українська стратегія Гройсмана 12.78 0.49
Партія Шарія 11.83 0.46
Свобода 11.40 0.44

* *У тому числі кошти за забезпечення обрання щонайменше 30% жінок-депутатів

Ці дані, у цілому, схожі з інформацією, оприлюдненою партнерською організацією IFES Center UA 22 липня, у якій здійснено моделювання розподілу коштів державного фінансування серед 11 політичних партій, які мають право на його отримання.

Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», партії, яким вдалося подолати 5-відсотковий бар’єр у загальнодержавному окрузі, також отримують право на відшкодування своїх витрат на передвиборну агітацію. На виборах 21 липня виборчий бар’єр подолали 5 політичних партій. Закон про політичне фінансування передбачає, що розмір відшкодування має дорівнювати сумі фактично здійснених витрат на агітаційну діяльність, однак не може перевищувати максимальний розмір виборчого фонду партії, тобто 375 млн гривень (приблизно 14,4 млн доларів США). Відповідно, усі 5 партій зможуть отримати відшкодування до 1,88 млрд гривень (приблизно 72,2 млн доларів США). Однак точна сума коштів на відшкодування буде відома тільки після того, як партії оприлюднять свої остаточні фінансові звіти не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після дня виборів.

Більш детально ознайомитися з питанням державного фінансування політичних партій за підсумками парламентських виборів 2019 року можна у коментарі IFES за цим посиланням.

НАЗК розподілило державні кошти на фінансування політичних партій у третьому кварталі 2019 року. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прийняло рішення про розподіл коштів, виділених з Державного бюджету України на фінансування статутної діяльності політичних партій у третьому кварталі 2019 року. Право на отримання коштів мають партії, які подолали 5% виборчий бар’єр у загальнодержавному виборчому окрузі на парламентських виборах 2014 року.

Так, згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційній веб-сторінці НАЗК, бюджетне фінансування отримають шість парламентських партій:

  • «Народний фронт» —36 363 350,00 гривень;
  • «Європейська солідарність» (відповідно до рішення ХІІ Позачергового З’їзду Партії «Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про зміну найменування партії) — 35 841 525,00 гривень;
  • «Радикальна партія Олега Ляшка» — 12 231 425,00 гривень;
  • «ВО «Батьківщина» — 9 329 475,00 гривень;
  • «Об’єднання «Самопоміч» — отримає 32 164 600,00 гривень, з яких 14 142 012,50 гривень — це кошти за дотримання передбаченого законодавством ґендерного принципу;
  • «Опозиційний блок» у ІІІ кварталі 2019 року отримає кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії у розмірі 50% (за ІІ та ІІІ квартали) загального розміру щорічного державного фінансування для політичної партії – 30 979 450,00 грн. Перерахування коштів політичній партії здійснено внаслідок з’ясування обставин та усунення причин, які стали підставою для прийняття рішення Національного агентства про неперерахування коштів державного фінансування її статутної діяльності у ІІ кварталі 2019 року.

Інформаційні технології у виборчому процесі та онлайн-голосування в Україні. 29 липня Офіс Президента оприлюднив Указ Президента № 558/2019, призначений для розвитку діджиталізації виборчих процесів в Україні. Указом, зокрема, пропонується запровадження електронного голосування під час виборів та референдумів.

5 серпня, народний депутат України від «Слуги народу» та радник президента Михайло Федоров зазначив, що команда президента працює над проєктом “The Vote”. За словами Федорова, на першому етапі платформу будуть використовувати для опитувань, завдяки яким президент, прем’єр та інші будуть дізнаватися реальну думку жителів країни. За словами пана Федорова в коментарі Liga.Net, інструментарій проєкту “The Vote” поступово розшириться і дасть можливість виборцям голосувати в електронному вигляді на президентських виборах 2024 року.

Попри те, що більш розширене використання нових технологій є позитивним кроком, адже завдяки ним створюються можливості для забезпечення прозорості, доброчесності, надійності та ефективності демократичних процесів та інституцій, використання нових технологій також несе неабиякі ризики для доброчесності виборів, які слід ретельно враховувати.

Для впровадження електронного голосування в Україні необхідно буде вирішити низку проблемних питань, серед яких відсутність Інтернету у окремих регіонах країни, відсутність необхідних вмінь у окремих категорій виборців, загальна відсутність довіри до «нових» систем, відсутність належних зв’язків між різними державними реєстрами, значні кіберзагрози, пов’язані з гібридною війною з Росією та недовірою виборців до ЦВК та інших державних установ. Навіть якщо ці суттєві недоліки будуть подолані з часом, перехід до електронного голосування вимагатиме розробки нової законодавчої бази, встановлення, тестування, аудиту та проведення комплексної кампанії з просвіти виборців.

Впровадженню нових технологій, таких як Інтернет-голосування в цю цифрову епоху, повинна передувати оцінка можливих позитивних та негативних наслідків на вартість виборів, їхню прозорість, ефективність, безпеку, доброчесність, надійність, легітимність та довіру до них.

У контексті постійного пошуку Україною шляхів модернізації виборчих процесів, IFES наполегливо рекомендує проводити ретельний аналіз всіх заходів, пов’язаних з переведенням виборчих процесів у цифрову площину, на предмет їх техніко-економічного обґрунтування та з урахуванням міжнародних досліджень у цій сфері й конкретних умов держави. Такий підхід відповідатиме європейській передовій практиці і він має передувати будь-яким потенційним спробам пілотного тестування відповідних технологій на виборах, а також їх наступному широкому розгортанню/впровадженню.

Прагнучи впроваджувати європейські стандарти і кращі практики, IFES і надалі сприятиме поетапному впровадженню інформаційних технологій у виборчому процесі на основі зваженого емпіричними даними підходу, який забезпечуватиме дотримання принципів довіри, безпеки та прозорості.

Більш детально ознайомитися з питанням інформаційних технологій у виборчому процесі та онлайн-голосування в Україні можна у коментарі IFES за цим посиланням.

Представники громадянського суспільства виступають за забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. 30 липня, партнерська організація IFES «Громадський холдинг «Група впливу»» опублікувала заяву, у якій представники громадянського суспільства звернулися до Президента України із закликом захистити виборчі права внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 75 лідерів громадських організацій підписали звернення, у якому, зокрема йдеться про потребу започаткувати діалог для розв’язання актуальної проблеми із захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів.

Автори звернення звертають увагу гаранта Конституції, що лише 1% з 4,5 мільйонів наших громадян, які мають виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях, мали змогу проголосувати на позачергових виборах народних депутатів України. «На місцевих виборах внутрішньо переміщені особи взагалі не мають можливості реалізувати конституційне право голосу», – наголосили лідери громадських організацій та об’єднань. Організації, що підписали звернення наголосили на необхідності прийняття проєкту Закону України № 6240 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)».

Підписати звернення й ознайомитися із усіма підписантами можна за цим посиланням.

33 депутати, які використовували субвенції для агітації, пройшли до парламенту. Громадянська мережа ОПОРА, партнерська організація IFES здійснювала моніторинг зловживання адміністративним ресурсом під час останніх парламентських виборів. 30 липня було опубліковано статтю, у якій досліджується використання бюджетних субвенцій для агітації окремими народними депутатами України, які прагнули переобратися до Верховної Ради України.

В період з червня 2018 року по липень 2019 року спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 2 724 випадки піару на бюджетних ресурсах з боку 147 депутатів, які були обрані в мажоритарних округах і 27 – за партійними списками. За підсумками парламентських виборів 21 липня 2019 року до Верховної Ради України повторно переобралися 33 депутати, які використовували бюджетні ресурси у власних медійних та агітаційних цілях. З них троє були в ТОП-12 нардепів, які мають найбільше випадків використання коштів державної субвенції у агітації. Мова йде про Ігоря Гузя, який переміг у 19-му виборчому окрузі; Сергія Рудика, який переміг у 198-му окрузі, та Антона Яценка, який святкував перемогу у 200-му виборчому округу.

На думку Громадянської мережі ОПОРА, в умовах проведення демократичних виборів використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях кандидатів та партій є негативною практикою. Зокрема, через те, що:

  • Використання бюджетних коштів у цілях непрямої дочасної агітації є однією з форм бюджетного адміністративного ресурсу.
  • Використання бюджетних коштів, до яких отримали доступ народні депутати, підвищує їхні шанси перемогти на виборах та зменшує шанси на перемогу кандидатів, які не мали доступу до них.
  • Депутати ставлять собі в заслуги залучення бюджетних коштів на певні об’єкти (спортивні майданчики тощо) та придбання обладнання (комп’ютери тощо) і цим самим підміняють собою повноваження органів місцевого самоврядування, які мають вирішувати подібні проблеми.
  • Дуже часто субвенції виділяються на об’єкти, які більш привабливі для проведення різних піар-акцій і меншою мірою на об’єкти, які потребують першочергової реконструкції чи будівництва.

ОПОРА наполягає на тому, що процес розподілу субвенцій повинен бути прозорим та рівномірним. Новий Уряд має сформувати чіткі механізми та критерії, куди першочергово спрямовувати бюджетні кошти. Всі ці фактори дозволять зробити процес розподілу коштів неупередженим та політично незаангажованим.

Accessibility