Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №91 (12 – 23 серпня 2019 року)

ЦВК оприлюднила остаточні результати виборів; перше засідання Верховної Ради призначено на 29 серпня. 16 серпня Центральна виборча комісія (ЦВК) офіційно оприлюднила остаточні результати виборів в одномандатному виборчому окрузі № 210 в Чернігівській області. Цей округ завершив оприлюднення результатів виборів в одномандатних виборчих округах.

Результати виборів у багатомандатному виборчому округу, де вибори проводились за пропорційною виборчою системою і 225 мандатів розподілялись між партіями, які подолали 5% виборчий бар’єр, були оприлюднені ще 3 серпня. Результати виборів у 198 зі 199 округів було офіційно оприлюднено 7 серпня цього року.

Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», ЦВК має встановити остаточні результати виборів не пізніше 5 серпня та офіційно оприлюднити їх у п’ятиденний строк після їх встановлення. Загалом, ЦВК були дотримані вимоги закону щодо строків встановлення і оприлюднення результатів виборів. Винятком з цього правила стали лише округи № 50 у Донецькій області та № 210 у Чернігівській області. В обох випадках ЦВК не змогла вчасно встановити результати виборів у цих округах у зв’язку з несвоєчасною подачею підсумкових протоколів про підсумки голосування в округах.

В  одномандатному виборчому окрузі (ОВО) № 50 окружна виборча комісія (ОВК) не спромоглася скласти прокол про підсумки голосування і провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях в окрузі, у зв’язку з чим здійснення відповідних повноважень взяла на себе ЦВК. Уповноважені члени та працівники Секретаріату ЦВК були вимушені прибути до Покровська і доставити виборчу документацію в Київ, де за результатами повторного підрахунку голосів виборців і було встановлено результати виборів та визначено їх переможця в окрузі.

Затримка у встановленні результатів виборів в ОВО № 210 була спричинена необхідністю внесення уточнень у протокол ОВК про підсумки голосування та оскарженням результатів виборів у цьому окрузі в судовому порядку. Перший протокол ОВК про підсумки голосування в окрузі був складений з порушенням вимог закону і ЦВК зобов’язала ОВК скласти новий протокол з позначкою “Уточнений”. Новий протокол було передано ЦВК 7 серпня, однак і в ньому не було враховано вимоги закону, у зв’язку з чим ЦВК зобов’язала ОВК уточнити відомості щодо виборців у цьому окрузі. Новий протокол був поданий до ЦВК та прийнятий Комісією лише 9 серпня.

Відповідно до остаточних офіційно оприлюднених результатів виборів, партія “Слуга народу” матиме права парламентської більшості в новообраному складі Верховної Ради –  від неї до парламенту потрапили 254 народні обранці. 124 з них були обрані за партійними списками, а 150 – у одномандатних виборчих округах. Це означає, що «Слуга народу» матиме достатньо голосів для прийняття будь-яких законів (які приймаються 226 голосами депутатів), але партії не вистачатиме 46 голосів для конституційної більшості у 300 голосів, яка може долати вето Президента, вносити зміни до Конституції тощо. Партія «Опозиційна платформа – За життя» здобула 43 місця у парламенті, «Батьківщина» – 26, «Європейська солідарність» – 25, «Голос» – 20. Десять народних депутатів, обраних в ОВО, були висунуті партіями, які не подолали 5% виборчий бар’єр, – «Опозиційним Блоком», «Самопоміччю», «Свободою», «Єдиним центром» та «Білою Церквою – Разом». Сорок шість кандидатів, які балотувалися у ОВО як самовисуванці,  також отримали місця у Раді та можуть продовжувати свою діяльність як незалежні депутати або утворити в новому парламенті депутатську групу/групи. Офіційні результати про переможців виборів в одномандатних округах були опубліковані у регіональних засобах масової інформації, в той час як перелік кандидатів, обраних до Верховної Ради України за партійними списками було оприлюднено у газеті «Голос України».

Одним з важливих результатів позачергових парламентських виборів 2019 року є збільшення представництва жінок у новій Верховній Раді до 20.28 %. За результатами виборів до парламенту обрано 86 жінок: 59 за партійними списками (26.22 %) і 27 – в одномандатних округах (13.56%).

З дня офіційного оприлюднення результатів виборів розпочинається 20-денний строк, протягом якого новобрані депутати мають припинити будь-яку діяльність, несумісну з депутатським мандатом, і зареєструватись в якості народних депутатів в ЦВК. Перша чергова сесія новообраної Верховної Ради має розпочатись 3 вересня 2019 року. Перед початком сесії депутати зберуться на позачергове пленарне засідання, яке буде проведене 29 серпня 2019 року, і на якому очікується складання присяги новообраними депутатами. Повноваження депутатів починаються зі складання ними присяги і припиняються на першому засіданні Верховної Ради наступного скликання. Необхідною передумовою проведення першого засідання Верховної Ради нового скликання є реєстрація новобраних депутатів в ЦВК.

Як тільки новий уряд буде сформований, буде відомий остаточний ґендерний склад парламенту дев’ятого скликання – деякі депутати наразі можуть бути призначені до уряду і, відтак, будуть замінені. Якщо відповідний депутат був обраний за партійним списком, його (або її) буде замінено наступним кандидатом у списку партії; якщо кандидат здобув перемогу в одномандатному виборчому окрузі, то в цьому виборчому окрузі доведеться проводити проміжні вибори.

IFES Україна представила звіт за результатами виборів народних депутатів України. 23 серпня 2019 року IFES Україна оприлюднила англомовну версію звіту за результатами виборів народних депутатів України, яка знаходиться за цим посиланням. Український переклад звіту буде оприлюднений незабаром.

Цей документ буде корисним для усіх зацікавлених сторін у сфері виборів – передусім новообраних членів парламенту, а також представників Центральної виборчої комісії, Конституційного суду, Національної поліції та ін.

У звіті містяться висновки IFES за результатами виборчого процесу з виборів народних депутатів України. До документа також включено каталог конкретних рекомендацій щодо вдосконалення законодавства та адміністративної бази для майбутніх виборів. Цей звіт гармонійно доповнює попередній звіт IFES, за результатами виборів Президента України (англійською мовою), а також враховує висновки міжнародних місій зі спостереження за виборами за результатами як президентських, так і парламентських виборів. За посиланням Ви можете знайти огляд заяв міжнародних спостерігачів (англійською мовою).

Варто визнати, що позачергові парламентські вибори 2019 року стали важливою виборчою віхою для консолідації демократії в Україні. У той час як міжнародні та вітчизняні спостерігачі оцінили вибори як такі, що загалом відповідають демократичній практиці та під час яких були дотримані основні свободи, серед порушень під час передвиборчої кампанії було зафіксовано випадки фальсифікацій, недбалості та маніпуляцій шляхом використання прогалин у законодавстві.

Учасники перегонів скористалися лазівками в законодавстві, і як наслідок, багато хто не дотримувався правил здійснення передвиборчої агітації чи правил політичного фінансування. Контроль за дотриманням законодавства з боку засобів масової інформації та під час фінансування передвиборчої агітації був недостатньо ефективним та дозволив активно використовувати тіньове фінансування для таких потреб. Реєстрація «технічних» кандидатів, а також використання назв відомих партій з метою розпорошення голосів основних кандидатів та введення в оману виборців ще більше шкодили демократичності процесу.

Однак усі спостерігачі наголосили на тому, що адміністрування виборів у день голосування здійснювалося професійно та без порушень. Найбільш вразливим до фальсифікацій вкотре став мажоритарний компонент паралельної виборчої системи – саме в округах були поширені випадки зловживань адміністративними ресурсами, підкупу виборців та порушень встановлених Законом правил здійснення передвиборчої агітації. Випадки недбалості були виявлені під час підрахунку голосів та встановлення результатів виборів у деяких одномандатних округах, внаслідок чого декілька окружних виборчих комісій (зокрема, в ОВО № 50 та № 210) не змогли або не бажали встановити результат голосування у відповідних виборчих округах.

Надзвичайно важливо, щоб усі зацікавлені сторони у сфері виборів зараз ретельно оцінили досвід президентських і парламентських виборів 2019 року та врахували рекомендації спостерігачів. Поки було втілено лише деякі з наявних рекомендацій. Слід внести суттєві зміни до законодавства, що регулює національні та місцеві вибори, аби воно відповідало міжнародним стандартам та найкращій практиці демократичних виборів. Ухвалення в останню хвилину нового, уніфікованого Виборчого Кодексу парламентом, що закінчував свою каденцію, не є гарантією того, що ці вади буде усунено.

Слід переглянути законодавство на предмет невідповідностей між окремими нормативно-правовими актами, посилити санкції за порушення виборчого законодавства та реформувати систему адміністрування виборів, яка наразі є занадто централізованою. Українські вибори можуть бути набагато більш інклюзивними – для цього варто знайти більш довговічне рішення для забезпечення виборчих прав осіб, яким наразі необхідно пройти громіздку процедуру тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Також необхідно зробити виборчий процес більш доступним для виборців з інвалідністю та впровадити ефективні та дієві заходи щодо забезпечення кращого представництва жінок та національних меншин на виборних посадах, у тому числі в парламенті.

Водночас, спостерігачі та представники зацікавлених сторін у сфері виборів також відзначили ряд значних удосконалень, зокрема кращу готовність ЦВК та інших органів влади до боротьби з кібератаками на ключову інфраструктуру для проведення виборів; конкурентне середовище передвиборної кампанії з дотриманням основних свобод; відсутність масштабних фальсифікацій під час голосування; більш прозорі процедури підрахунку голосів та встановлення результатів виборів; ефективну роль поліції у підтримці та охороні громадського порядку в день виборів; якісну та ґрунтовну підготовку членів виборчих комісій, що здійснювалася за технічної підтримки IFES; та значне зростання представництва жінок у новій Раді з 11,6 % до понад 20 %.

Звіт IFES за результатами виборів також містить рекомендації щодо вдосконалення демократичних процесів в Україні у майбутньому. Вони виділені жирним у тілі тексту та зібрані в окремому додатку наприкінці звіту.

Трохи пізніше цього місяця IFES спільно із Громадянською мережею ОПОРА оприлюднять спільний документ, присвячений реформі виборчого законодавства, у якому автори спробують узагальнити та викласти рекомендації щодо вдосконалення виборчого законодавства в Україні, з акцентом на місцеві вибори, що мають відбутися у жовтні 2020 року.

Accessibility