Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий бюлетень IFES №94 (23 вересня – 4 жовтня 2019 року)

Верховна Рада України призначила 17 нових членів Центральної виборчої комісії. 4 жовтня 2019 року Верховна Рада України проголосувала за призначення на посади членів Центральної виборчої комісії (ЦВК) усіх кандидатів, запропонованих Президентом до складу ЦВК. Усі фракції підтримали 17 кандидатур шляхом голосування за кожного кандидата окремо. Необхідність формування нового складу ЦВК була обумовлена достроковим припиненням повноважень усього складу Комісії 13 вересня 2019 року.

Перед голосуванням заступник голови фракції «Батьківщина» Іван Крулько підтримав призначення нових членів Комісії та наголосив на тому, що ця інституція має бути суто технічним, а не політичним органом адміністрування виборів. Роман Лозинський, який представляє фракцію «Голос», відзначив, що «Голос» проголосував проти припинення повноважень попереднього складу ЦВК. Він також підтримав ідею формування ЦВК за професійним, а не квотним принципом. Представник партії «Слуга Народу» Олександр Качура відзначив, що необхідність вдосконалення виборчого законодавства стає все більш актуальною, з тим, аби інституція функціонувала за чіткими правилами. Представниця партії «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко подякувала попередньому складу ЦВК за компетентне та ефективне адміністрування виборів 2019 року, які були високо оцінені міжнародними спостерігачами. Вона також відзначила, що дострокове припинення повноважень попереднього складу ЦВК було суто політичним рішенням.

3 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання кандидатур (17 кандидатур) до складу ЦВК. Напередодні фракція партії «Слуга Народу» внесла на розгляд Президента 18 кандидатур до складу нової ЦВК. Із 18 кандидатур, запропонованих «Слугою Народу», 12 увійшли до нового складу ЦВК. Серед цих 12 членів чотири входили до попереднього складу ЦВК: Андрій Євстігнєєв, Ірина Єфремова, Олег Діденко та Віталій Плукар. Попри те, що Андрій Євстігнєєв був офіційно висунутий партією «Слуга Народу», можна припустити, що він фактично пов’язаний із політичною партією «Батьківщина», яку представляв у минулому складі Комісії. Раніше «Батьківщина» проголосувала за розпуск ЦВК разом із «Слугою Народу» та іншими фракціями, за винятком фракцій партій «Голос» та «Європейська Солідарність».

У період з 13 по 17 вересня кандидатури до складу Центрвиборчкому були запропоновані й іншими фракціями; окремі з запропонованих кандидатур були включені до відповідного подання глави держави:

  • Опозиційна платформа «За життя» висунула Юрія Мірошниченка та Сергія Дубовика, який наразі обіймає посаду Заступника Голови Секретаріату ЦВК і також був членом ЦВК у минулому (обидва кандидати були включені до подання);
  • «Європейська Солідарність» висунула Олександра Черненка та Юрія Буглака (Буглак включений до подання);
  • «Голос» висунув Андрія Гевко (включений до подання); а також
  • «Батьківщина» висунула Жанну Усенко-Чорну та Вікторію Глущенко (Глущенко включено до подання).

Депутатська група «За майбутнє» є єдиною політичною силою у парламенті, яка формально не буде представлена у новому складі ЦВК, оскільки не вносила пропозицій до складу ЦВК на розгляд Президента.

Аналіз прізвищ новопризначених членів ЦВК свідчать про те, що «Слуги Народу» становитимуть переважну більшість нового складу ЦВК, оскільки отримають щонайменше 11 місць із 17. Відповідно до Закону України «Про Центральну виборчу комісію», для прийняття будь-якого рішення ЦВК необхідно щонайменше дев’ять голосів членів ЦВК.

Перед призначенням членів ЦВК, громадянська мережа ОПОРА запустила новий ресурс, на якому оприлюднено детальні біографічні дані кандидатів, запропонованих до складу ЦВК від усіх депутатських фракцій. Більшість новопризначених членів має юридичну освіту, а деякі з них – і практичний досвід роботи у сфері виборів (у тому числі чотири члени попереднього складу ЦВК, запропоновані партією «Слуга Народу», кандидати, висунуті партіями «Батьківщина», «Опозиційний Блок» та «Голос»). Частка жінок у новому складі ЦВК буде нижчою і складатиме 5 із 17 або ж 29.4%, у той час як у минулому складі було 9 жінок з 16 членів Комісії.

Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) вітає завершення процесу формування нового складу ЦВК. IFES сподівається, що нова ЦВК продовжуватиме досягнутий попереднім складом прогрес у вдосконаленні процесу адміністрування виборів в Україні. IFES також сподівається, що новий склад ЦВК продемонструє незалежність, прозорість, інклюзивність та готовність впроваджувати необхідні внутрішні структурні та операційні реформи, які не були повністю реалізовані попередньою ЦВК з огляду на часові обмеження та дві загальнонаціональні виборчі кампанії у 2019 році. IFES готовий надавати новій ЦВК технічну допомогу та підтримку на цьому вкрай важливому етапі становлення й розвитку демократії в Україні.

Олега Діденка обрано новим головою Центральної виборчої комісії. 4 жовтня 2019 року 16 новопризначених членів ЦВК склали присягу та набули повноважень. Новосформована ЦВК того ж дня провела своє перше засідання, під час якого таємним голосуванням було обрано нове керівництво Комісії.

Кандидат від «Слуги народу» (СН) і член попереднього складу ЦВК Олег Діденко був призначений головою Комісії. На голосуванні його кандидатура виявилася єдиною і була підтримана одноголосно – 16 з 16 голосів. Заступниками голови ЦВК обрали кандидатів від “Опозиційної платформи – За життя” Сергія Дубовика та “Слуги Народу” Віталія Плукаря; останній також входив до попереднього складу ЦВК. За першого віддали 15 з 16 голосів, а другого підтримали одноголосно. Олена Гатаулліна – ще одна кандидатка від СН – була обрана секретарем ЦВК. У першому засіданні новопризначеноЇ ЦВК брали участь 16 з 17 членів Комісії – Юрій Буглак був у закордонному відрядженні.

Верховна Рада прийняла закон про «перезавантаження» НАЗК. 2 жовтня Верховна Рада України підтримала в цілому як закон законопроект, який передбачає зміну порядку призначення складу та механізми підзвітності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Згідно з проектом Закону, повноваження нинішнього складу НАЗК мають бути припинені достроково, а Кабінету Міністрів належить призначити тимчасового голову Агентства. Для набуття чинності Закон має бути підписаний Президентом України.

Законом передбачається створення Конкурсної комісії, до складу якої входитимуть три особи, визначені Кабінетом Міністрів України, і три міжнародні експерти у сфері боротьби з корупцією. Комісія повинна вибрати постійного Голову НАЗК впродовж 60 днів. Новий Голова НАЗК замінить нинішню структуру управління Агентством – наразі до НАЗК входить 5 членів. Метою таких змін є підвищення ефективності та підзвітності інституції у сфері боротьби з корупцією.

Законопроектом також передбачаються зміни до порядку здійснення державного фінансування політичних партій. По-перше, щорічний обсяг державного фінансування зменшиться вдвічі з 565 до 283 млн. грн. По-друге, отримувати державні кошти матимуть право лише політичні партії, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр на виборах до парламенту за пропорційною складовою виборчої системи – включно з тими, що отримали такий результат на виборах народних депутатів 2019 року.

Останні новини щодо Виборчого кодексу. Після того, як президент ветував Виборчий кодекс, прийнятий попереднім складом Верховної Ради, парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування створив робочу групу для розгляду зауважень і пропозицій Президента. До складу Робочої групи увійшли народні депутати України, співробітники Секретаріату ЦВК, представники громадянського суспільства, експерти з виборчих питань і представники міжнародної спільноти.

Напередодні першого засідання Робочої групи, IFES та громадянська мережа ОПОРА напрацювали зміни до Виборчого кодексу щодо:

  • удосконалення виборчої системи для парламентських виборів шляхом запровадження пропорційної системи з відкритим списками на парламентських виборах в Україні, відповідно до якої рівень представництва кожного з 28 виборчих регіонів (які у більшості випадків збігаються з межами областей) визначатиметься кількістю зареєстрованих у них виборців, а не показниками явки у день голосування, а розподіл мандатів відбуватиметься переважно на регіональному рівні;
  • забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян шляхом спрощення процедури зміни виборчої адреси (на основі проекту Закону №6240, який був зареєстрований у минулому скликанні парламенту);
  • покращення доступності виборів для людей з інвалідністю;
  • підвищення прозорості фінансування передвиборної агітації та приведення правил фінансування виборчих кампаній у відповідність до міжнародних стандартів. Зокрема, пропонується передбачити обмеження на здійснення кандидатами внесків до власних виборчих фондів та дозволити кандидатам, включеним до списків кандидатів від політичних партій за пропорційною системою з відкритими списками, створювати власні виборчі фонди;
  • врахувати досвід президентських і парламентських виборів 2019 року з тим, аби обмежити участь у виборах так званих «технічних» кандидатів і партій, а уточнити порядок встановлення ЦВК наявності/відсутності підстав для відмови у реєстрації кандидатів у зв’язку з їх невідповідністю встановленим для кандидатів вимогам (строк проживання в Україні тощо);
  • деталізувати положення щодо контролю та регулювання діяльності ЗМІ, в тому числі Інтернет-ЗМІ та соціальних медіа під час виборчого процесу;
  • розширити права спостерігачів від громадських організацій та змінити процедуру акредитації офіційних спостерігачів, щоб вони могли ефективно контролювати всі етапи виборчого процесу.

Робоча група провела три засідання 25, 26 і 27 вересня для обговорення пропозицій, спрямованих на вдосконалення Виборчого кодексу. Члени Робочої групи дійшли консенсусу з наступних питань:

  • необхідно спростити процедуру зміни виборчої адреси, з тим, щоб забезпечити можливість внутрішньо переміщених осіб та мобільних всередині країни громадян голосувати на всіх видах виборів;
  • слід забезпечити доступність виборів для виборців з інвалідністю шляхом розширення механізмів їх доступу до виборчих дільниць та матеріалів передвиборчої агітації, інформаційних матеріалів;
  • варто посилити ефективність гендерних квот шляхом заборони політичним партіям скасовувати реєстрацію своїх кандидатів, у тому числі і жінок-кандидатів, після реєстрації списків кандидатів відповідною виборчою комісією;
  • варто приділити більшу увагу регулюванню передвиборної агітації, особливо в соціальних мережах та на Інтернет-ЗМІ;
  • ЦВК має проводити перевірку кандидатів на їх відповідність встановленим вимогам щодо громадянства, осідлості тощо на підставі за чіткою процедурою та щодо всіх кандидатів шляхом надсилання запитів до компетентних державних органів – розпорядників відповідної інформації;
  • політичним партіям та кандидатам слід дозволити подавати свої реєстраційні документи в електронному вигляді;
  • громадські організації повинні бути акредитовані ЦВК для спостереження за виборами строком на два роки. Офіційні спостерігачі від громадських організацій повинні мати право спостерігати за всіма аспектами виборів з самого початку виборчого процесу, включаючи висування кандидатів; спостерігачі повинні мати право бути присутніми на засіданнях ЦВК;
  • ЦВК має формуватись за квотним принципом – фракції мають бути представлені в складі Комісії відповідно до рівня їх “ваги” в парламенті;
  • громадянам повинні мати можливість електронної подачі даних для реєстрації їх у якості виборців, зміни реєстраційних даних, зміни місця голосування без зміни виборчої адреси;
  • положення про фінансування передвиборної агітації мають бути приведені у відповідність до міжнародних стандартів та рекомендацій, запропонованих у 2015 та 2016 роках Венеціанською комісією, Групою держав проти корупції та Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

Робочій групі не вдалося дійти згоди щодо таких питань як: виборча система для парламентських і місцевих виборів, величина виборчих округів за пропорційною системою з відкритими списками; формат бюлетеня для парламентських виборів; дата набрання чинності Виборчим кодексом.

Представники фракції «Слуга народу» наголосили на тому, що на більшості місцевих виборів повинна бути використана мажоритарна система, а кожна громада повинна мати ​​в обласній раді принаймні одного представника, в той час вибори до Верховної Ради мають проходити за пропорційною системою з відкритими списками.

1 жовтня профільний Комітет рекомендував парламенту продовжити розгляд Виборчого кодексу на 90 днів, які відраховуються з 14 вересня – дати оприлюднення президентського вето. Ця пропозиція була підтримана парламентом.

Робоча група продовжить доопрацьовувати зміни до Виборчого кодексу. Очікується, що узгоджені зміни будуть подані до парламенту до 5 грудня. Представники фракції «Слуга Народу» мають провести внутрішнє обговорення змін до Виборчого кодексу та вийти на узгоджений варіант його редакції. Очікується, що засідання Робочої групи проводитимуться щотижня.

У разі необхідності IFES готовий надати будь-яку допомогу в удосконаленні Виборчого кодексу. Оскільки багато положень діючого кодексу будуть змінені, IFES вважає, що кодекс буде доопрацьований не раніше кінця цієї осені.


Народні депутати прийняли у першому читанні проект Закону України «Про місто Київ – столицю України». Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону України «Про місто Київ – столицю України». Законопроект № 2143-3 підтримали 244 народні депутати. Згідно з ним система місцевого самоврядування у Києві складається з київського міського голови, міської ради, до складу якої входять 80 депутатів, обраних за відкритими партійними регіональними списками та районних рад. Депутати виконують свої обов’язки на постійній основі. Виконавчий орган міськради – магістрат міста Києва, як було історично. Міський голова – голова магістрату, має 3 заступники.

Згідно з проектом закону, функції голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) обмежуються наглядом в інтересах територіальної громади і в інтересах держави. Передбачено також, що міський голова матиме трьох заступників.

Під час розгляду проекту Закону у Комітеті його було піддано нищівній критиці. Так народний депутат Альона Шкрум («Батьківщина») заявила, що проект містить низьку технічних помилок та суперечить іншим законам та Конституції. Встановлення окремого виду місцевого самоврядування для Києва суперечить унітарності країни, адже Законом передбачаються окремі виборчі правила для столиці. Очікується, що до прийняття законопроекту в другому читанні та у цілому до його тексту будуть внесені відповідні зміни.

Прийняття законопроекту свідчить про те, що дострокові місцеві вибори у Києві, які за чутками, мали пройти 8 грудня, малоймовірні, а місцеві вибори у столиці будуть проведені наступного року, ймовірно згідно з Виборчим кодексом, прийняття якого очікується Радою.

IFES опублікувала «Ґендерний аналіз політичного та виборчого процесу в Україні». У вересні 2019 року Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) опублікувала «Ґендерний аналіз політичного та виборчого процесу в Україні».

Цей звіт спрямований на те, аби покращити розуміння різниці у впливі різних складових виборчого процесу на людей різної ґендерної ідентичності й запропонувати рекомендації щодо вирішення питання нерівності, яка забезпечує привілеї одним, водночас стримуючи інших від участі в громадському житті. У ньому проаналізовано законодавчу базу, виборчу адміністрацію, процедуру реєстрації виборців, участь жінок у політичному житті, політичну інформацію, освіту виборців, а також політичні партії для того, щоби зрозуміти, як власне ґендер впливає на різні аспекти участі в політичному житті.

Аналіз доступний англійською та українською мовами.

Accessibility