Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий Бюлетень IFES №96 (19 жовтня – 1 листопада 2019 року)

Перші рішення оновленого складу ЦВК. 22 жовтня оновлена Центральна виборча комісія (ЦВК) розподілила обов’язки між своїми членами. Голова ЦВК Олег Діденко буде контролювати діяльність комісії, її Секретаріату та Служби розпорядника Державного реєстру виборців та здійснюватиме повноваження розпорядника коштів Державного бюджету України. Окрім того, він відповідатиме за взаємодію ЦВК з Верховною Радою, урядом та іншими державними інституціями, здійснюватиме забезпечення діяльності Комісії у сфері міжнародного співробітництва і координуватиму взаємодію ЦВК зі ЗМІ. До відання заступника голови ЦВК Сергія Дубовика належатиме координація питань щодо взаємодії Комісії зі Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, координація питань щодо територіальної організації виборів та референдумів тощо. Заступник голови ЦВК Віталій Плукар координуватиме представництво інтересів Комісії в суді, а також розробки та впровадження законодавчих ініціатив інституції. Секретар ЦВК Олена Гатауліна займатиметься забезпеченням підготовки та проведення засідань ЦВК, питань і матеріалів, що виносяться на її розгляд, координацією питань щодо забезпечення здійснення Комісією повноважень стосовно виконання законодавства України про доступ до публічної інформації тощо. Детальнішу інформацію про розподіл обов’язків можна отримати за посиланням.

22 жовтня відбулася перша робоча зустріч Голови ЦВК Олега Діденка зі Старшим директором Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Пітером Ербеном. У заході також взяли участь заступники Голови Комісії Сергій Дубовик, Віталій Плукар та секретар Комісії Олена Гатаулліна.

Голова Комісії підкреслив, що новообрана ЦВК підтримуватиме в своїй діяльності принципи відкритості і прозорості, притаманні діяльності попередніх складів Комісії, та цінує високий рівень співробітництва, який склався між ЦВК та IFES.

У свою чергу, пан Пітер Ербен зазначив, що всі ці роки IFES незмінно й непорушно підтримувала Центральну виборчу комісію і він не бачить жодних перешкод для продовження цієї співпраці Він також детально поінформував про всі аспекти діяльності IFES в Україні, зокрема й щодо майбутньої допомоги Центральній виборчій комісії. Сторони обговорили формування стратегії діяльності ЦВК, забезпечення кібербезпеки, модернізацію підрахунку голосів, стратегічні комунікації, посилення роботи Центру управління навчанням учасників виборчих процесів при Комісії тощо.

Окремо пан Пітер Ербен зупинився на організації конференції “Президентські та парламентські вибори 2019 року в Україні: висновки та рекомендації”, яку IFES організовує спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні та Офісом Ради Європи в Україні 13–14 листопада 2019 року. При цьому він звернувся до Комісії з пропозицією стати співорганізатором цього заходу. Ця пропозиція була позитивно підтримана керівництвом ЦВК.

Під час подальшого спілкування сторони обговорили можливість тісної співпраці в процесі підготовки пропозицій щодо вдосконалення Виборчого кодексу, який нині готується у профільному Комітеті Верховної Ради України.

25 жовтня інтернет-ресурс «Фокус» опублікував велике інтерв’ю з головою ЦВК. В інтерв’ю, пан Діденко наголосив на важливості існування суспільної довіри до Комісії, адже це довіра до виборів і влади.

Голова Комісії високо оцінив діяльність попереднього складу ЦВК, членом якої він був, зазначивши, що Комісією було досягнуто значного підвищення рівня довіри до інституції. Він наголосив на кількох успішних ініціативах попередньої Комісії, зокрема покращенні комунікації з медіа та громадянським суспільством, а також активну діяльність спрямовану проти так званих кандидатів-«двійників» під час парламентських виборів.

Коментуючи можливість позачергових загальнонаціональних місцевих виборів, Діденко зазначив, що вони не є можливими до внесення змін до Конституції. Однак він зазначив, що дострокові місцеві вибори все ще є можливими в окремих громадах, зокрема у великих містах.

Діденко також заявив, що місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу неможливі, поки не будуть забезпечені усі безпекові умови, зокрема контроль України над державним кордоном з Російською Федерацією. Нормальна діяльність ЦВК може бути забезпечена лише за умови безпечного функціонування органів державної влади на цих територіях. Таким чином, на думку голови ЦВК, проведення місцевих виборів одночасно по всій Україні, включаючи непідконтрольні уряду території на Донбасі, наразі неможливе.

Робота над проектом Виборчого кодексу – ЦВК запропонувала своє бачення змін до документа. 28 жовтня на засіданні робочої групи з питань доопрацювання проекту Виборчого кодексу, створеної на базі Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, заступник голови ЦВК Віталій Плукар запропонував проект змін Комісії до документа. Зокрема ЦВК пропонує змінити структуру Виборчого кодексу і порядок його книг щодо окремих видів виборів з тим, аби він був більш зрозумілим для працівників органів адміністрування виборів та громадськості. Також Комісія запропонувала винести положення, що стосуються внутрішньої організації та повноважень ЦВК та Державного реєстру виборців за межі Кодексу, оскільки, на їхню думку, діяльність цих інституцій краще регулювати окремими спеціальними законами, як це здійснюється зараз. ЦВК також вказала на необхідність заміни старих термінів та правових норм на ті, які є в чинному виборчому законодавстві, усунення суперечливих норм та використання єдиного підходу до всіх видів виборів, а також спрощення вимог до форми та змісту певної виборчої документації, яка наразі є надмірно складною.

Документ ЦВК також містить зміни до змісту Кодексу, зокрема щодо того аби переглянути організаційну структуру ЦВК та на практиці дозволити їй мати регіональні представництва. У кожному виборчому окрузі постійний експерт ЦВК може виступати професійним членом ОВК з правом дорадчого голосу під час виборів, а в міжвиборчий період – здійснювати адміністративні й освітні заходи від імені ЦВК на місцевому рівні. ЦВК також пропонує, аби робота членів виборчий комісій могла оплачуватися за рахунок коштів виборчих фондів партій та кандидатів, які їх висувають, а не з державного чи місцевих бюджетів.

Згідно з рекомендаціями міжнародних спостерігачів, у документі пропонується консолідувати процес вирішення виборчих спорів з тим, аби всі скарги та звернення, пов’язані з виборами, розглядалися у судовому порядку, а виборчі комісії усіх рівнів були звільнені від цього завдання.

Щодо впровадження нових виборчих технологій, ЦВК запропонувала розширити повноваження органу адміністрування виборів, що дозволить Комісії проводити дослідження та експериментальні випробування інноваційних технологій, у тому числі на пілотній основі. ЦВК також підтримує попередні пропозиції щодо систематичної модернізації законодавства та вдосконалення нормативної бази щодо регулювання соціальних медіа та Інтернету під час виборів.

Що стосується залежних від часу закупівель виборчих матеріалів, робіт та послуг, ЦВК пропонує звільнити їх від процедури для здійснення публічних закупівель (Prozorro), але з обов’язковою публікацією всіх контрактів у електронній системі закупівель. Комісія також хоче на законодавчому рівні закріпити можливість отримувати фінансування за кошти проектів міжнародної технічної допомоги та донорських програм.

Робоча група Комітету схвально сприйняла більшість пропозицій Комісії і присвятить одне з найближчих засідань більш детальному обговоренню документа.

Законопроект щодо змін у сфері політичного фінансування зареєстровано у Верховній Раді. 29 жовтня група народних депутатів, що представляють партії «Голос» та «Батьківщина», зареєструвала Проект Закону № 2336 про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції (далі –Законопроект). Законопроект вносить зміни до чинних норм, якими здійснюється регулювання в сфері політичного фінансування, зокрема норм щодо здійснення внесків на підтримку політичних партій та фінансової звітності партії.

Законопроектом спрощується процедура здійснення внесків на підтримку політичних партій, шляхом надання дозволу на використання Інтернет-банкінгу для цих потреб. Ним також пропонується скасувати певні заборони на здійснення внесків на підтримку партій, у тому числі компаніями, які належать депутатам місцевих рад та особам з податковим боргом. Пропонується також послабити вимоги до аудиторських компаній, які мають право здійснювати зовнішній фінансовий аудит партій, і дозволити партіям, які не отримують державних коштів, бути звільненими від зовнішнього аудиту. Крім того, законопроектом передбачається можливість запуску електронної фінансової звітності партій – положення щодо цього повинні набути чинності після розробки та запуску НАЗК відповідної електронної системи.

Уряд призначив тимчасову голову НАЗК; розпочав процедуру відбору постійного голови Агенції. 17 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції». Законом змінюється структура управління Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з колегіальної на одноосібну. Документом передбачено, що голову НАЗК призначатиме не президент, а Кабінет Міністрів за результатами відкритого конкурсного відбору.

20 жовтня Кабінет Міністрів України призначив Наталю Новак, колишню народну депутатку України («УДАР», згодом – «Блок Петра Порошенка»), тимчасовою головою Агентства. Вона виконуватиме свої повноваження до призначення постійного голови НАЗК.

Як вже повідомлялося, Закон передбачає нову процедуру відбору і призначення голови НАЗК. Конкурсна комісія складатиметься з шести членів: три члени безпосередньо призначаються Кабінетом Міністрів, у той час як ще три обираються урядом на підставі пропозицій міжнародних антикорупційних організацій. 31 жовтня 2019 року Кабінет Міністрів визначив членів такої Конкурсної комісії. Обраними міжнародними експертами стали Тільман Хоппе, Горан Клеменчич та Майкл Сірс. Серед українських експертів було обрано Віталія Шабуніна, Катерину Риженко та Ольгу Кобилинську. Голова Агентства має бути призначенийвпродовж 45 днів після звільнення попереднього. Усі засідання Комісії є публічними і повинні транслюватися в прямому ефірі.

Парламентський комітет розглянув проекти Законів про референдум. 30 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на своєму засіданні розглянув два з трьох проектів Закону в сфері референдуму, зареєстровані в новому скликанні Ради. Розгляд проекту Закону № 1123, зареєстрованого групою народних депутатів від «Опозиційної платформи – За життя», було відкладено на проханням авторів.

Комітет розглянув проект Закону № 1221 «Про місцевий референдум», автором якого є позафракційний народний депутат Дмитро Шпенов, та вирішив повернути його на доопрацювання з огляду на ряд проблемних моментів, що містив текст. Так, законопроектом передбачалася можливість проведення місцевих референдумів із політичних питань, що становило б ряд загроз, зокрема і для реформи децентралізації. Комітет також розглянув проект Закону № 2182 внесений групою народних депутатів від «Батьківщини» та вирішив, що його доцільно розглянути на пленарному засіданні та, у разі якщо документ пройде перше читання, суттєво доопрацювати за результатами такого розгляду до другого читання. Проектом Закону № 2182 передбачається можливість приймати зміни до Конституції та законів на всеукраїнському референдумі без участі Ради. Такі норми суперечать Конституції України, а також міжнародним стандартам та кращій практиці проведення референдумів.

Accessibility