Підтримка демократичного розвитку в Україні.

IFES Ukraine

The International Foundation for Electoral Systems

Виборчий Бюлетень IFES №97 (4 – 17 листопада 2019 року)

Парламентський комітет розглянув проект виборчого кодексу 15 листопада 2019 року Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (Комітет), розглянув проект Виборчого кодексу, який Президент України ветував 14 вересня. За два дні до засідання Комітет отримав від Центральної виборчої комісії (ЦВК) повний набір пропозицій щодо вдосконалення Кодексу і тому прийняв рішення відкласти остаточний розгляд Кодексу до розгляду і включення пропозицій ЦВК.

Голова Комітету Андрій Клочко зачитав офіційний лист з Офісу Президента, в якому глава держави висловив думку, що внесок ЦВК є дуже цінним для процесу загалом і, у цілому, підтримав запропоновані зміни. Заступник Голови Комітету Аліна Загоруйко, голова Робочої групи з доопрацювання Виборчого кодексу, заснованої у вересні 2019 року, повідомила, що наразі порівняльна таблиця змін та доповнень до документу  складає 1200 сторінок. Очікується, що остаточний документ буде розглянутий на пленарному засіданні Верховної Ради 5 грудня 2019 року.

Остаточний текст порівняльної таблиці з’явився всього за кілька хвилин до початку засідання Комітету, що не залишає часу для проведення аналізу запропонованих поправок по суті. Слід зазначити, що Робоча група з доопрацювання Виборчого кодексу не розглядала в повному обсязі порівняльну таблицю до її подання до Комітету. Таким чином, заключний етап процесу, на якому був переглянутий проект Виборчого кодексу, навряд чи можна вважати прозорим або по-справжньому консультативним.

Найближчим часом IFES оприлюднить детальний аналіз документа, який буде представлений на голосування в Раді.

Хоча прийняття Виборчого кодексу залишається пріоритетним, важливо, щоб всі поправки були узгоджені з основними зацікавленими сторонами і відповідали міжнародним стандартам і найкращій практиці.

Міжнародній спільноті і іншим зацікавленим сторонам слід довести до відома політичної еліти України інформацію про те, що країна заслуговує на Виборчий кодекс, що відображав би всі амбіції реформи виборчого законодавства, які були настільки чітко озвучені і визначені за останні роки.

IFES Україна, як завжди, готова і надалі підтримувати всі зацікавлені сторони в розробці нового, всеосяжного і модернізованого Виборчого кодексу, який би втілював усі наміри реформи виборчого законодавства і відповідав міжнародним рекомендаціям, спрямованим на зміцнення демократії в Україні.

ЦВК встановила результати виборів у останньому одномандатному виборчому окрузі. На своєму засіданні 5 листопада Центральна виборча комісія (ЦВК) встановила підсумки голосування і результати виборів народних депутатів України в одномандатному окрузі № 198, що на Черкащині. За даними ЦВК за підсумками перерахунку голосів, переможцем був визнаний кандидат-самовисуванець Сергій Рудик, який отримав 18 921 голосів на свою підтримку – більшість голосів в окрузі.

Тривалий процес визначення переможця в окрузі № 198 був однією з причин, через яку президент Зеленський навів аргументи на користь припинення повноважень попереднього складу ЦВК. Оновлення ЦВК затримало виконання судового рішення, що зобов’язували ЦВК здійснити повторний підрахунок голосів в окрузі і визначити переможця. Перерахунок голосів на 21 виборчій дільниці було проведено 28-29 жовтня, і після закінчення терміну подачі апеляцій, 11 листопада, ЦВК визначила переможця.

Таким чином, вибори народних депутатів України 2019 року можуть бути формально завершені. пан Рудник отримав останнє з 424 місць у Верховній Раді (вибори не відбулися в 26 одномандатних округах, розташованих в тимчасово окупованих частинах Донецької та Луганської областей і Криму).

Конференція «Президентські та парламентські вибори 2019 року в Україні: Висновки та рекомендації» 13-14 листопада 2019 року Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з Центральною виборчою комісією (ЦВК), Радою Європи та Координатором проектів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні провели конференцію «Президентські та парламентські вибори 2019 року в Україні: Висновки та рекомендації». Захід став майданчиком для відкритого й конструктивного діалогу між представниками сторін зацікавлених у сфері виборів щодо помилок та досягнень під час президентських і парламентських виборів 2019 року. У результаті дискусії були запропоновані рекомендацій для подальшого вдосконалення виборчого процесу. Учасниками заходу стали представники виборчих комісій усіх рівнів, Державного реєстру виборців (ДРВ), уряду, політичних партій, громадянського суспільства, міжнародних організацій та ЗМІ.

Заступник директора IFES Україна Гіоргій Кобахідзе підкреслив відданість справі та титанічну роботу всіх зацікавлених сторін для проведення виборів у 2019 році. Він наголосив, що ця конференція надає можливість досягти згоди щодо ключових рекомендацій для покращення виборчого процесу, які можуть бути імплементовані зацікавленими сторонами до наступних виборів.

«Безперечно, попереду ще багато важливої роботи для забезпечення прогресу в цьому напрямку. Це стосується не тільки вдосконалення виборчого правосуддя та регулювання політичних фінансів, а й забезпечення ефективної виборчої реформи відповідно до міжнародних стандартів. Реформи, спрямованої на те, щоб забезпечити рівні права всіх українців голосувати та бути обраним», – зазначив Кобахідзе під час конференції.

На основі звітів спостерігачів та аналізів виборчого процесу 2019 року було визначено кілька важливих напрямків для дискусії. Учасники та учасниці конференції долучилися до таких секційних робочих груп  для обговорення та розробки рекомендацій, які могли б вдосконалити виборчий процес у майбутньому:

  • Адміністрування виборів;
  • Реєстрація виборців;
  • Проведення виборчих кампаній партіями, кандидатами; політичні фінанси; передвиборна агітація;
  • Спостереження за виборами;
  • Голосування, підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
  • Інклюзивність та доступність;
  • Кібербезпека та дезінформація на виборах;
  • Спори щодо виборів та виборчі правопорушення.

Розроблені в рамках конференції рекомендації будуть консолідовані та поширені IFES серед зацікавлених сторін.

Конференція «Президентські та парламентські вибори 2019 року в Україні: Висновки та рекомендації» є частиною більш широкої проектної діяльності IFES щодо підтримки ЦВК для захисту виборчої демократії в Україні та впровадження виборчої реформи на основі кращих практик і міжнародних стандартів.

Основні результати загальнонаціонального опитування за результатами парламентських виборів в Україні, жовтень 2019 року Починаючи з грудня 2018 року українці все частіше погоджуються з тим, що Україна є не тільки демократичною країною, а й що вибори, проведені в 2019 році, точно відображають волю виборців.

На думку українців, парламентські вибори 2019 року були здебільшого вільними та справедливими. Переважна більшість опитаних вважають, що вибори були або повністю вільними і справедливими (так вважають 46%), або досить вільними і справедливими, але мали при цьому деякі недоліки (33%), що великою мірою перегукується з результатами опитування, проведеного після цьогорічних президентських виборів. Дуже невелика кількість опитаних заявляє, що вибори або було сфальсифіковано настільки, що це дає підстави сумніватися в точності результатів (7%), або ж зовсім не були вільними і справедливими (5%). Позитивна оцінка виборів респондентами однакова в усіх регіонах, а це свідчить, що, на думку українців, вибори було проведено добре й виборці мали можливість голосувати за партії й кандидатів, яких вони підтримували.

Успішне проведення президентських і парламентських виборів 2019 року зумовило зростання чисельності тих, хто вважає, що найкращим типом правління є демократія. Незначна більшість опитаних (51%) вважають, що демократія є кращим політичним режимом порівняно з іншими режимами, що на 8% перевищує аналогічний показник за результатами опитування 2018 року перед президентськими виборами. Значно менше респондентів кажуть, що їм не важливо, яку форму правління ми маємо (21%), або що в окремих ситуаціях недемократична форма правління може виявитися кращою (17%). Українці у всіх регіонах віддають перевагу демократії, що демонструє зміну в поглядах порівняно з результатами попереднього опитування, коли думка мешканців сходу щодо форми правління була неоднозначною.

Українці почали вбачати більше цінності в голосуванні та його здатності призводити до змін у країні. Дедалі більше людей вважають, що вони самі можуть бути рушіями змін. Зростає кількість тих, хто переконаний, що голосування дає людям в Україні можливість впливати на прийняття рішень (58%, збільшення цього показника на 19%), що вони відіграють роль у вирішенні проблем в Україні (51%, збільшення на 22%) і що такі люди як вони можуть мати вплив на рішення влади (37%, збільшення на 15%). Це вказує на збільшення переконаності в тому, що в Україні можуть відбуватися зміни, а одним із ефективних методів їх запровадження є голосування. Про це також свідчить зменшення кількості тих, хто вважає, що не має значення, як виборець голосує, адже нічого не зміниться (50%, зменшення на 14%).

Зрештою за результатами виборів 2019 року зростає довіра до Центральної виборчої комісії (ЦВК), зокрема з точки зору її здатності організувати і провести вибори належним чином. Більшість українців висловлюють велику або значну довіру до ЦВК (64%). Порівняно з результатами опитування, проведеного перед президентськими виборами, цей показник зріс на 23%, причому значно менше респондентів мають низьку довіру або взагалі не довіряють ЦВК (26%, що є зменшенням цього показника на 17%).

Польовий етап опитування було проведено в період із 29 вересня до 15 жовтня 2019 року – після парламентських виборів 2019 року. Під час дослідження було опитано 2002 респонденти по всій Україні, крім окупованих територій Донецької й Луганської областей і Автономної Республіки Крим. Дані було зважено за регіонами, віком та статтю, аби забезпечити їхню репрезентативність для всього дорослого населення (18+) України. Похибка вибірки не перевищує ±2,19%. Польовий етап і обробку даних у межах цього опитування здійснив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Де це доречно, дані порівняно з результатами опитування IFES, яке провів КМІС з 8 до 30 грудня 2018 року, із вибіркою у 2004 респондентів, й опитування за результатами президентських виборів, проведеного з 19 травня до 1 червня 2019 року, із вибіркою у 2003 респондентів.

Більш детально з результатами опитування можна ознайомитися за посиланням.

Коментар IFES до проекту Закону України №2336 “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції” Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) підготувала коментар до проекту Закону України №2336, що пропонує зміни до чинного законодавства, яке регулює правила політичного фінансування. Законопроект був зареєстрований у Верховній Раді 29 жовтня 2019 р. депутатами від парламентських фракцій партій “Голос” і “Батьківщина”.

Проект Закону №2336 пропонує виважені рішення щодо кількох нормативних прогалин у сфері приватного фінансування й фінансового звітування партій, які відповідають рекомендаціям IFES, зокрема:

  • Спрощення процедури здійснення внесків на підтримку політичних партій завдяки можливості використовувати онлайн-банкінг для цих цілей;
  • Скасування заборони на здійснення внесків на підтримку партій юридичними особами, власниками яких є депутати місцевих рад, і особами з непогашеним податковим боргом;
  • Створення нормативного підґрунтя для впровадження електронної системи звітування політичних партій.

Указаний законопроект є кроком у правильному напрямі, проте він не врегульовує багато інших критичних недоліків у законодавстві про політичне фінансування. Важливо також, щоби в разі ухвалення цього законопроекту було внесено відповідні зміни до законодавства про вибори, аби привести у відповідність правила щодо партійного фінансування й фінансування виборчих кампаній.

Повний текст коментаря IFES доступний за посиланням.

IFES публікує Білу книгу про протидію російському впливу в Європі та Євразії. Російська Федерація використовує різні інструменти та стратегії для дестабілізації демократичних урядів у Європі та Євразії та тих, що знаходяться у процесі демократизації та заохочує зміцнення популістських, антидемократичних режимів. В останні роки її зусилля в цьому напрямку активізувалися і, судячи з усього, будуть активізуватися й надалі. Такі висновки нової “білої книги” IFES, в якій розглядається питання про те, як Росія намагається вплинути на країни з метою відмови від західних ліберальних цінностей або їх переосмислення. Публікація під назвою «Протидія російському впливу в Європі і Євразії» ставить перед демократіями завдання підтвердити відданість демократичним принципам і інститутам і продовжувати активну участь у житті регіону. Її рекомендації спрямовані на пом’якшення загроз, пов’язаних з виборами, формування активного і поінформованого електорату і підтримку інклюзивності та рівності.

IFES провела Виборчу школу щодо виборчих систем та представництва жінок у політиці 4-7 листопада Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) провела щорічну Виборчу школу для представників громадянського суспільства, місцевої влади та науковців. Цього року вона була присвячена темі виборчих систем та представництву жінок у політиці.

Протягом чотирьох днів навчання 24 учасники та учасниці розглянули наступні питання:

  • виборчі системи, що є найбільш сприятливими для жінок;
  • існуючі бар’єри щодо участі жінок у політиці;
  • механізми забезпечення рівних можливостей участі чоловіків та жінок у політиці;
  • стратегії заохочення участі жінок у виборчому процесі;
  • існуючі законодавчі ініціативи щодо посилення ролі жінок у політичному житті в Україні;
  • як ефективно провести адвокаційну кампанію на користь реформи виборчого законодавства.

За час інтенсивного навчання учасники та учасниці школи навчились інтерпретувати і аналізувати виборче законодавство та розвинули навички, необхідні для вирішення таких питань, які можуть виникнути різних етапах виборчого процесу, на законодавчому рівні.

Accessibility